Еміль Цукеркандль

Еміль Цукеркандль
Emil Zuckerkandl
Народився1 вересня 1849(1849-09-01)
Дьйор, Угорщина
Помер28 травня 1910(1910-05-28) (60 років)
Відень, Австрія
ПохованняDöbling Cemeteryd Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаАвстро-Угорщина Австро-Угорщина
Діяльністьантрополог, викладач університету, анатом, хірург Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materВіденський університет
ГалузьАнатомія
ЗакладВіденський університет
Ґрацький університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдокторський ступінь[1]
ВчителіЙозеф Шкода і Йозеф Хіртль Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніJulius Tandlerd Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоЛеопольдина
Австрійська академія наук Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриОтто Цукеркандль
Victor Zuckerkandld
Роберт Цукеркандль Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зБерта Цукеркандль-Шепс

Еміль Цукеркандль (нім. Emil Zuckerkandl, нар. 1 вересня 1849 — пом. 28 травня 1910) — австро-угорський анатом. Брат уролога Отто Цукеркандля (1861—1921).

Біографія

[ред. | ред. код]

Цукеркандль отримав освіту у Віденському університеті, де отримав звання доктора 1874 року. Він був улюбленим студентом Йозефа Хіртля[2] та асистентом у Карла фон Рокітанського (1804—1878) та Карла Лангера (1819—-1887).

1875 року він став Приват-доцентом анатомії в Утрехтському університеті, 1879 — викладачем у Віденському університеті, а 1882 — професором у Грацькому університеті. З початку 1888 його призначили на посаду професора наглядної та топографічної анатомії унівірситету у Відні.

Він проводив дослідження майже у всіх сферах морфології, зробивши науковий внесок у дослідженні і розвитку патологічної анатомії порожнини носа, анатомії лицевого черепа, кровоносних судин, мозку, хромафінних клітин тощо.

Цукеркандль був одружений з Бертою Шепс, письменницею, журналісткою та публіцисткою.[3] Дім подружжя був популярним місцем зустрічі інтелігенції, митців та науковців. Їхніми гостями були такі відомі люди як скульптор Огюст Роден, художник Густав Клімт, архітектор Отто Вагнер, письменник Герман Бар, драматург Артур Шніцлер та композитор Густав Малер.[4]

Роботи

[ред. | ред. код]

Цукеркандль написав багато монографій, серед яких:

  • «Zur Morphologie des Gesichtschädels» (1877)
  • «Über eine Bisher noch Nicht Beschriebene Drüse der Regio Suprahyoidea» (1879)
  • «Über das Riechcentrum» (1887)
  • «Normale und Pathologische Anatomie der Nasenhöhle und Ihrer Pneumatischen Anhänge» (1892)
  • «Atlas der topographischen Anatomie» (1900—1904)
  • «Atlas der descriptiven anatomie des Menschen» (1902)
  • «Atlas und Grundriss der chirurgischen Operationslehre» (1915)[5]

Нагороди та пам'ять

[ред. | ред. код]
  • Призначено членом Австрійської академії наук — 1898
  • Відкрито пам'ятник Анатомічного інституту — 1914
  • Відкрито пам'ятник Цукеркандлю у дворі Віденського університету — 1924
  • Названо вулицю на його честь у Відні — Zuckerkandlgasse (1925—1938 та з 1947 і дотепер)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #117021261 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. Zuckerkandl’s tubercle: Hannibal ad Portas.
  3. Shoja, Mohammadali M.; Shane Tubbs, R.; Loukas, Marios; Shokouhi, Ghaffar; Jerry Oakes, W. (28 лютого 2008). Emil Zuckerkandl (1849–1910): Anatomist and pathologist. Annals of Anatomy - Anatomischer Anzeiger. Т. 190, № 1. с. 33—36. doi:10.1016/j.aanat.2007.09.001. Процитовано 30 березня 2017.
  4. Whonamedit - dictionary of medical eponyms. www.whonamedit.com (англ.). Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 30 березня 2017.
  5. Whonamedit - dictionary of medical eponyms. www.whonamedit.com (англ.). Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 30 березня 2017.