Емоційний стан

Ця стаття є кандидатом на вилучення.

Ознайомитися та долучитися до обговорення цієї номінації можна на сторінці Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення/20 січня 2024. Доки воно триває, Ви можете працювати над покращенням цієї статті, але не прибирайте це повідомлення.

Для отримання додаткової інформації про підстави вилучення див. критерії вилучення статей.

До уваги номінатора: Будь ласка, повідомте автора цієї сторінки про номінацію, підставивши шаблон:
{{subst:папв|Емоційний стан|20 січня 2024}} ~~~~
на його сторінку обговорення.

Адміністраторам: вилучити · залишити · редагувати

Ця стаття потребує істотної переробки. Можливо, її необхідно доповнити, переписати або вікіфікувати. Пояснення причин та обговорення — на сторінці Вікіпедія: Статті, що необхідно поліпшити.
Тому, хто додав шаблон: зважте на те, щоб повідомити основних авторів статті про необхідність поліпшення, додавши до їхньої сторінки обговорення такий текст:
{{subst:поліпшити автору|Емоційний стан|24 квітня 2021}} ~~~~,
а також не забудьте описати причину номінації на підсторінці Вікіпедія:Статті, що необхідно поліпшити за відповідний день. (24 квітня 2021)

Емоційні стани людини зумовлені соціальними умовами існування і мають особистісний характер. Якість переживань, зумовлених почуттями, залежить від того особистісного змісту і значення, яке має для людини предмет. Звідси почуття пов'язані не тільки із зовнішніми властивостями об'єкта, що сприймаються безпосередньо, а й з тими знаннями та поняттями, які має людина про нього. Почуття мають дієвий характер, вони або спонукають або пригнічують активність людини. Почуття, які спонукають активність, називаються стенічними, почуття, які пригнічують її — астенічними.

Емоційні стани − це тривалі переживання, ефект від сильної емоційної реакції. До них відносять збудження, пригнічення (депресія), страх, тривогу. Емоційний стан є мінливим психічним явищем.[1]

Емоційний стан - поняття, що об'єднує настрої, внутрішні почуття, потяги, бажання, афекти й емоції. Образа, роздратування, збудження, істерика, занепад сил, мрійливість, хочу чи не хочу, - все це емоційні стани.[2]

Емоції і почуття — це своєрідні стани психіки, що накладають відбиток на життя, діяльність, вчинки й поведінку людини. Якщо емоційні стани визначають в основному зовнішню сторону поведінки та психічної діяльності, то почуття впливають на зміст і внутрішню сутність переживань, зумовлених духовними потребами людини[3].

До емоційних станів відносять:

Емоційний стан може бути позитивним, таким як щастя, радість, любов, або негативним, таким як гнів, страх, сумнів. Крім того, емоційний стан може бути також змішаним, де різні емоції переплітаються.[4]

Поняття емоційний стан у кримінальному праві[ред. | ред. код]

Емоційний стан у кримінальному праві розглядається як можливість усвідомлювати свої дії та керувати ними (тобто осудність як ознака суб’єкта злочину), так і можливість усвідомлювати суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачення наслідків та вольове ставлення до них (тобто наявність вини). При цьому, кримінально-правове значення має тільки надзвичайно сильне короткочасне емоційне збудження, зокрема, спалах таких емоцій, як страх, гнів, лють, відчай, які пов’язуються з порушенням вольового контролю за власними діями – афект.

Отже, емоційний стан розглядається у кримінальному праві лише у випадках, коли він представлений станом сильного душевного хвилювання, який наявний у випадках вчинення умисного вбивства та умисного тяжкого тілесного ушкодження в стані сильного душевного хвилювання.[5]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Анохін П.К. Емоції // Психологія емоцій: Тексти. - М., 1984. - с. 173.
  2. ↑ Емоційний стан
  3. ↑ Емоційні стани особистості. Форми переживання емоцій — Вікі ЦДПУ. wiki.cuspu.edu.ua. Архів оригіналу за 13 травня 2019. Процитовано 6 квітня 2021.
  4. ↑ Емоційний стан
  5. ↑ Словник з кримінального права. Емоційний стан

Див. також[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Емоційний_стан&oldid=41551093