Емомалі Рахмон

	Емомалі Рахмон; тадж. Эмомалӣ Раҳмон
	Емомалі Рахмон
Прапор	3-й Президент Таджикистану
з 16 листопада 1994
Попередник:	Набієв Рахмон Набієвич ; Іскандаров Акбаршо Іскандарович (в.о.)
Прапор	7-й Голова Верховної Ради Таджикистану
27 листопада 1992 — 16 листопада 1994
Попередник:	Акбаршо Іскандрович Іскандаров
Наступник:	Посада скасована
Прапор	Голова Кулябского обласного виконавського комітету
2 листопада 1992 — 19 листопада 1992
Попередник:	Джійонхон Різоєв
Наступник:	Посада скасована
Ім'я при народженні:	тадж. Эмомалӣ Шарифович Раҳмонов
Народження:	5 жовтня 1952 (71 рік); сел. Дангара, Кулябська область, Таджицька РСР, СРСР
Країна:	СРСР і Таджикистан
Релігія:	Іслам (суннізм)
Освіта:	Таджицький державний університет
Партія:	Народно-демократична Партія Таджикистану
Батько:	Шаріф Рагмонов
Мати:	Майрам Шаріфова
Шлюб:	Azizmo Asadullayevad
Діти:	сини: Рустам і Сомон ; дочки : Фіруза, Озода, Рухшона, Тагміна, Парвіна, Зарріна і Фарзона
Автограф:
	Герой Таджикистана
Орден Князя Ярослава Мудрого І ступеня	Орден «За заслуги» І ступеня
	Іменна вогнепальна зброя
	Орден Гейдара Алієва
	Медіафайли у Вікісховищі

Емомалі́ Рахмо́н (тадж. Эмомалӣ Раҳмон, до 21 березня 2007 — Емомалі Шаріпович Рахмо́нов (тадж. Эмомалӣ Шарифович Раҳмонов)^[1]; нар. 5 жовтня 1952) — авторитарний лідер Таджикистану, голова Верховної Ради Таджикистану (1992–1994), від 1994 року президент Таджикистану.

Життєпис[ред. | ред. код]

Рахмон народився в селянській сім'ї в Кулябській області (зараз частина Хатлонської області Таджикистану). 1971—1974 року служив у армії СРСР. 1982 року заочно здобув вищу освіту у Таджицькому державному університеті на економічному факультеті. У 1976-1988 роках керував колгоспом у Дангаринському районі і посідав важливі державні посади, належав до республіканської партійної еліти КПРС.

На президентських виборах 6 листопада 2013 учетверте переобраний ще на один семирічний термін. За офіційними даними, за нього проголосувало 83,6 % виборців. Явка склала близько 87 %. Рахмон мав 5 суперників, але вони утримувались від критики президента. За твердженням опозиціонерів, єдиного справжнього опозиціонера, правозахисницю Ойнігол Бобоназарову, не допустили до участі в виборах^[2].

2020 року на виборах^[3] вп'яте переобраний президентом країни, згідно офіційних даних, за Рахмона проголосував 91 % виборців^[4].

Таджикистан вважається авторитарним режимом з відстутньою свободою волевиявлення^[5].

Нагороди[ред. | ред. код]

Герой Таджикистану

Україна[ред. | ред. код]

Орден князя Ярослава Мудрого I ст. (Україна, 3 грудня 2008)^[6].
Орден «За заслуги» I ст. (Україна, 15 грудня 2011)^[7]^[8].
Відзнака «Іменна вогнепальна зброя» (Україна, 1 вересня 2011)^[9]

Галерея[ред. | ред. код]

На поштовій марці
З президентом Афганістану Хамідом Карзаєм і міністром торгівлі США Карлосом Гутьєрресом на церемонії відкриття нового таджицько-афганського мосту через Пяндж, 2007
З президентом Афганістану Хамідом Карзаєм, 16 серпня 2007
З президентом США Бараком Обамою та його дружиною Мішель
З родиною. Душанбе, 21 березня 2011
Зустріч очільників ОДКБ, 2010

Див. також[ред. | ред. код]

Список 50 чинних голів країн, що керують найдовше

Примітки[ред. | ред. код]

↑ 6479000/6479695.stm Президент Таджикистану змінив ім'я. BBC. 22 березня 2007. Процитовано 16 серпня 2008.^{[недоступне посилання з липня 2019]}
↑ У Таджикистані переобрали президентом Емомалі Рахмона.
↑ FREEDOM IN THE WORLD 2020 Tajikistan. Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 16 вересня 2021.
↑ У Таджикистані вибори президента визнали такими, що відбулися. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 12 жовтня 2020.
↑ Tajikistan presidential election 2020: OSCE/ODIHR observation mission final report. www.osce.org (англ.). Архів оригіналу за 16 вересня 2021. Процитовано 16 вересня 2021.
↑ Указ Президента України № 1137/2008 від 3 грудня 2008 року «Про нагородження Е.Рахмона орденом князя Ярослава Мудрого». Архів оригіналу за 8 червня 2020. Процитовано 19 березня 2022.
↑ Відбулася церемонія вручення державних нагород Президентами України та Таджикистану // Офіційний сайт Президента України
↑ Указ Президента України № 1124/2011 від 15 грудня 2011 року «Про нагородження Е.Рахмона орденом „За заслуги“». Архів оригіналу за 27 січня 2014. Процитовано 16 грудня 2011.
↑ Указ Президента України № 897/2011 від 1 вересня 2011 р.; див. Оружие от президента. Полный список владельцев именных пистолетов [Архівовано 10 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Александр Хорольский, Денис Иванеско / ІнА «Українські Новини», 8 грудня 2016 р. (рос.)

Література[ред. | ред. код]

Л. В. Губерський. Рахмонов Емомалі // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
Т. Ляшенко. Рахмон Емомалі // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.625 ISBN 978-966-611-818-2

Посилання[ред. | ред. код]

Офіційний сайт Президента Республіки Таджикистан [Архівовано 2 листопада 2021 у Wayback Machine.]
Петро Гладієвський. Вибори президента Рахмона. // Zbruch, 08.11.2013 [Архівовано 16 жовтня 2015 у Wayback Machine.]

[bbc-1] 6479000/6479695.stm Президент Таджикистану змінив ім'я. BBC. 22 березня 2007. Процитовано 16 серпня 2008.^{[недоступне посилання з липня 2019]}

[2] У Таджикистані переобрали президентом Емомалі Рахмона.

[3] FREEDOM IN THE WORLD 2020 Tajikistan. Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 16 вересня 2021.

[4] У Таджикистані вибори президента визнали такими, що відбулися. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 12 жовтня 2020.

[5] Tajikistan presidential election 2020: OSCE/ODIHR observation mission final report. www.osce.org (англ.). Архів оригіналу за 16 вересня 2021. Процитовано 16 вересня 2021.

[6] Указ Президента України № 1137/2008 від 3 грудня 2008 року «Про нагородження Е.Рахмона орденом князя Ярослава Мудрого». Архів оригіналу за 8 червня 2020. Процитовано 19 березня 2022.

[7] Відбулася церемонія вручення державних нагород Президентами України та Таджикистану // Офіційний сайт Президента України

[8] Указ Президента України № 1124/2011 від 15 грудня 2011 року «Про нагородження Е.Рахмона орденом „За заслуги“». Архів оригіналу за 27 січня 2014. Процитовано 16 грудня 2011.

[9] Указ Президента України № 897/2011 від 1 вересня 2011 р.; див. Оружие от президента. Полный список владельцев именных пистолетов [Архівовано 10 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Александр Хорольский, Денис Иванеско / ІнА «Українські Новини», 8 грудня 2016 р. (рос.)

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]