Емануель Гайбель
| Емануель Гайбель | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Ім'я при народженні | нім. Franz Emanuel August Geibel  | |||
| Псевдонім | L. Horst | |||
| Народився | 17 жовтня 1815[1][2][…] Любек[4][5][…] | |||
| Помер | 6 квітня 1884[6][4][…] (68 років) Любек, Німецька імперія[4][5][…] | |||
| Поховання | Burgtorfriedhofd | |||
| Країна |  Любек | |||
| Діяльність | поет, перекладач, письменник | |||
| Alma mater | Боннський університет[1] і Катарінеум | |||
| Знання мов | німецька[7][8] | |||
| Мова творів | німецька | |||
| Magnum opus | May has comed і Balladen vom Pagen und der Königstochterd | |||
| Батько | Johannes Geibeld | |||
| Брати, сестри | Konrad Geibeld | |||
| Автограф |  | |||
| Нагороди | ||||
| | ||||
 Емануель Гайбель у Вікісховищі | ||||
Емануель фон Гайбель (17 жовтня 1815 — 6 квітня 1884) — німецький поет і драматург.
Гайбель народився в Любеку в родині пастора. Спочатку він пішов шляхом свого батька і навчався в Бонні та Берліні, але його справжні інтереси полягали не в теології, а в класичній і романській філології. У 1838 році він прийняв наставництво в Афінах, де залишався до 1840 року. Того ж року він разом зі своїм другом Ернстом Курціусом опублікував збірку перекладів з грецької. Його перші вірші були опубліковані в томі під назвою Zeitstimmen у 1841 році. У 1842 році він вступив на службу до короля Пруссії Фрідріха-Вільгельма IV з річною стипендією 300 талерів; під опікою якого він написав трагедії «König Roderich» (1843), «König Sigurds Brautfahrt» (1846), епос, «Juniuslieder» (1848), лірику в енергійнішому та мужнішому стилі, ніж його ранні вірші. [9]
У 1851 році Максиміліан II Баварський запросив Гайбеля до Мюнхена як почесного професора університету, тож він відмовився від своєї прусської стипендії. Перебуваючи в Мюнхені, він був у центрі літературного гуртка Die Krokodile (Товариство Крокодила), який займався традиційними формами. У 1852 році він одружився з Амандою Траммер і наступного року в них народилася донька Ада Марі Керолайн. Том Нові вірші (Neue Gedichte), опублікований у Мюнхені в 1857 році, який переважно складався з віршів на класичні теми, став свідченням зростання його майстерності. Цю низку поезій гідно завершив вірш «Листя пізньої осені» (Spätherbstblätter), опублікований у 1877 році. У 1869 році поет залишив Мюнхен і повернувся до Любека, де мешкав до самої смерті. [9]
Крім згаданих текстів, його твори включають дві трагедії, «Брунгільда» (1858, 5-е видання 1890) і «Софонісбе» (1869), а також переклади французької та іспанської популярної поезії («Spanisches Liederbuch» (1852), спільно з Паулем Гейзе). Гайбель починав як член групи політичних поетів, які стали провісниками революції 1848 року, пізніше він уже вітав створення Німецької імперії в 1871 році. Однак сила його таланту полягала не в його політичних піснях, а в суто ліричній поезії, такій як чудовий цикл «Ада» та його популярних піснях про кохання. Гайбеля нерідко називають провідним представником німецької лірики між 1848 і 1870 роками. [9]
Його вірш «Гарна Єлена» (Schön Ellen)поклав на музику Макс Брух.[10] Йоганнес Брамс використав один із парафраз Гайбеля на іспанську поезію у другій зі своїх двох пісень для голосу, альта та фортепіано.
- Gesammelte Werke опубліковано у 8 томах (1883, 4-е видання 1906)
- Gedichte витримало близько 130 видань.
- У 1904 році вийшло друком повне зібрання його віршів в одному томі.
- ↑ а б в г д Рожновский С. В. Гейбель // Краткая литературная энциклопедия — Москва: Советская энциклопедия, 1962. — Т. 2.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ а б в Geibel, Emanuel // Encyclopædia Britannica: a dictionary of arts, sciences, literature and general information / H. Chisholm — 11 — New York, Cambridge, England: University Press, 1911.
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #11853811X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Max Josef Karl Guido Koch Geibel, Emanuel von // Allgemeine Deutsche Biographie — L: 1904. — Vol. 49. — S. 265–274.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ а б в Chisholm, 1911.
- ↑ Cramer, Suzanne (2016). Die Musikalien des Düsseldorfer Musikvereins (1801-1929) Katalog. Heidelberg: J. B. Metzler. с. 104. ISBN 9783476014122. Процитовано 10 грудня 2022.
- Karl Goedeke, E Geibel (1869)
- Wilhelm Scherer's address on Geibel (1884)
- Karl Theodor Gaedertz, Geibel-Denkwurdigkeiten (1886)
- Carl Conrad Theodor Litzmann, E Geibel, aus Erinnerungen, Briefen und Tagebüchern (1887)
- Biographies by Karl Ludwig Leimbach (2nd ed., 1894), and K. T. Gaedertz (1897).
- Бібліографія. Емануель Гайбель // Німецька національна бібліотека
- Роботи про Емануель Гайбель // Цифрова бібліотека Німеччини
- Leben und Werk von Емануель Гайбель // Projekt Gutenberg-DE[de].
- Архівна копія на сайті Wayback Machine.
- Grabstelle auf dem Burgtorfriedhof in Lübeck.
- Die Gedichte auf zgedichte.de.
- Архівна копія на сайті Wayback Machine.
- Emanuel Geibel im Literaturportal Bayern.
- Emanuel Geibel und seine Spuren in Lübeck.
