Елеонора Прохаска

Елеонора Прохаска
нім. Eleonore Prochaska[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Ім'я при народженнінім. Marie Christiane Eleonore Prochaska[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПсевдоAugust Renz Редагувати інформацію у Вікіданих
Народилася11 березня 1785(1785-03-11)[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Потсдам, Прусське королівство[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Померла5 жовтня 1813(1813-10-05)[1][2] (28 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Данненберг[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
·вогнепальна рана[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняДанненберг Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Прусське королівство[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьвійськовослужбовиця Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materGroßes Militärwaisenhausd (1797)[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовнімецька Редагувати інформацію у Вікіданих
УчасникВійна шостої коаліції Редагувати інформацію у Вікіданих
Військове званнярядовий[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих

Елеонора Прохаска (нім. Eleonore Prochaska; 1785 - 1813) — німецька кавалеристка, воювала в пруській армії проти Наполеона під час Війни шостої коаліції.

Біографія

[ред. | ред. код]

Елеонора народилася 1785 року у Потсдамі в сім'ї офіцера пруської гвардії. Коли мати померла, батько відправив її до сиротинця. Згодом вона стала прислугою у сиротинці. Під час визвольної війни проти Наполеона у 1813 році Елеонора переодягнулася чоловіком і під іменем Август Ренц поступила на службу до 1 єгерського батальйону Добровольчого корпусу Адольфа фон Лютцова. Спершу вона служила ударником у військовому оркестрі, згодом перевелася в кавалерію.

18 вересня 1813 року у битві біля Герде Елеонора була важко поранена. Під час її порятунку видкрилася правда про її стать. Елеонору відправили на лікування у Данненберг, де вона померла через три тижні, 5 жовтня 1813 року.

Вшанування

[ред. | ред. код]

Після закінчення війни образ Елеонори ідеалізували як цнотливу героїню, символ боротьби проти Наполеона. Їй дали прізвисько «Постдамська Жанна Д'Арк». Елеонорі Прохасці присвятили вірші Фрідріх Рюккерт та Еміль Тауберт. Йоганн Фрідріх Данкер написав п'єсу «Leonore Prohaska» композитором до якої виступив Людвіг ван Бетховен.

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]