Екстралінгвістика

Екстралінгвістика — це один із акустичних невербальних засобів комунікації; паузи в мовленні та різні психофізіологічні стани людини, що виявляються у плачі, кашлі, сміху, подихах, паузах тощо.

Паузи можуть бути різними за характером:

• фізіологічні (мовцю потрібно перевести подих);
• випадкові (важко вимовити чи підібрати потрібне слово);
• виразні (для привернення уваги, наголошення на певній думці);
• паузи для роздумів.

Паузи необхідні^{[джерело?]}, однак зловживати ними не варто, бо це зменшить інтерес до промови та стомить аудиторію. Вимовлені слова ніколи^{[джерело?]} не бувають нейтральними. Іноді^[коли?] те, як ми проговорюємо якусь інформацію, важливіше за зміст цього повідомлення. Загалом інтонаційно можна зазначити головне в реченні, можна надати інформації певного відтінку, тоді, здавалося б, нейтрального змісту повідомлення може зазвучати як запитання, пропозиція, сарказм, гумор і т. д.

Джерела[ред. | ред. код]

• Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики / Ф.С. Бацевич. – К., 2004. – 342 с.

Це незавершена стаття з мовознавства. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (12 лютого 2022)