Екотехнологія

Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або вдосконаленням розмітки статті. (травень 2019)

Екотехнологія (не слід плутати з екотехнікою) — прикладна наука, метою якої є задовольнити потреби людини, але в той же час завдавати мінімальної шкоди навколишньому середовищу, використовуючи природні ресурси. Екотехнологія об'єднує дві галузі вивчення: «екологію]техніки» і «техніку екології», що потребує розуміння структур і процесів екосистем і суспільства. Будь-яка стійка інженерія, яка може зменшити шкоду екосистемам, прийняти екологію як фундаментальну основу і забезпечити збереження біорізноманіття та сталого розвитку, може розглядатися як форма екотехнології.

Екотехнологія розглядає ці проблеми з глобальної точки зору. Наприклад, відновлення річок повинно розглядатись не тільки в одній області. Краще проаналізувати всю зону водосховища, яка включає в себе ділянки вгору за течією, середнього потоку і нижче за течією.

Будівництво може зменшити свій вплив на природу шляхом консультацій з експертами з навколишнього середовища.

Сталий розвиток вимагає впровадження екологічно чистих технологій, які ефективні і пристосовані до місцевих умов. Екотехнологія дозволяє покращити економічні показники при найменшій шкоді для навколишнього середовища шляхом:

• підвищення ефективності при виборі та використанні матеріалів і джерел енергії;
• контролю впливу на екосистеми;
• розвитку та постійного вдосконалення процесів очищення та продуктів;
• еко-маркетингу;
• впровадження системи екологічного управління у виробництві і сфері послуг;
• розробки заходів для підвищення проінформованості населення щодо необхідності захисту навколишнього середовища і сприяння сталому розвитку.

Під час «Екотехніки'95» — Міжнародного симпозіуму з екологічної інженерії в Естерсунді (Швеція), учасники погодилися з визначенням: «Екотехнологія — це метод проектування майбутніх суспільств в рамках екології».

Література[ред. | ред. код]

• Summers, Max. «Eco-Friendly IT Solutions that Minimise Environmental Damage and Save Natural Resources [Архівовано 17 липня 2020 у Wayback Machine.]». Magora. Retrieved 17 July 2017.
• Allenby, B.R., and D.J. Richards (1994), The Greening of Industrial Ecosystems. National Academy Press, Washington, DC.
• Braungart, M., and W. McDonough (2002). Cradle to Cradle: Remaking the Way We Make Things. North Point Press, ISBN 0865475873.
• Huesemann, Michael H., and Joyce A. Huesemann (2011). Technofix: Why Technology Won't Save Us or the Environment^{[недоступне посилання з серпня 2019]}, Chapter 13, «The Design of Environmentally Sustainable and Appropriate Technologies», New Society Publishers, Gabriola Island, British Columbia, Canada, ISBN 0865717044, 464 pp.
• Von Weizsacker, E.U., C. Hargroves, M.H. Smith, C. Desha, and P. Stasinopoulos (2009). Factor Five: Transforming the Global Economy through 80 % Improvements in Resource Productivity, Routledge.

Посилання[ред. | ред. код]

• Unair Students Created a Magnetic Power Plant [Архівовано 17 червня 2019 у Wayback Machine.]
• The Institute of Ecotechnics, London, U.K.^{[недоступне посилання з серпня 2019]}
• ecoTECHNOLOGY for Vehicles, Transport Canada, Ottawa, Canada [Архівовано 17 липня 2020 у Wayback Machine.]
• Eco Technology Show, 11-12 June 2015, Brighton, U.K.^{[недоступне посилання з серпня 2019]}