Едуар Буе-Віллаумез

Едуар Буе-Війомез Édouard Bouët-Willaumez
Едуар Буе-Війомез, французький адмірал
Адмірал, колоніальний адміністратор
1840-ті — 1871
Народження:	24 лютого 1808(1808-02-24) Брест (Франція)
Смерть:	9 вересня 1871(1871-09-09) (63 роки) Мейзі-сюр-Сен, Франція
Поховання:	Пер-Лашез
Країна:	Франція
Освіта:	Військово-морська школа у Ланвеок-Пульмікd
Батько:	Alexandre Bouëtd[1]
Мати:	Marie-Anne Loransd[1]
Діти:	Comte Alexandre Edouard Bouët-Willaumezd[1]
Військова служба
Роки служби:	1824 - 1827 роки
Приналежність:	Франція
Рід військ:	флот
Звання:	адмірал
Битви:	Колонізація сенегалу, Франко-марокканська війна (1844), Кримська війна, Австро-італо-французька війна, Французько-прусська війна
Нагороди:	Орден Почесного легіону, Військова медаль (Франція), Орден Лазні, Орден Меджида, Савойський військовий орден, Орден Святих Маврикія та Лазаря, Орден Пія IX, Орден Спасителя, Орден Слави (Туніс), Кримська медаль
Медіафайли у Вікісховищі
Роботи у  Вікіджерелах

Едуар Буе-Війомез (французька вимова: [edwaʁ bwɛ vijɔmɛz]) (24 лютого 1808, Брест — 9 вересня 1871, Мезі-сюр-Сен) — французький адмірал, дослідник^[2], колоніальний адміністратор та письменник. Він відіграв ключову роль у колоніальній експансії Франції в Західній Африці, а також брав участь у Кримській війні. Був відомий своїми науковими працями з морської тактики та географічних досліджень.

Едуар Буе-Війомез народився 24 лютого 1808 року в Бресті (Франція, у сім'ї морського офіцера. У 1822 році, у віці 14 років, він вступив до французького військово-морського флоту. Його рання кар'єра була пов'язана з навчанням та службою на різних кораблях, де він швидко здобув репутацію талановитого офіцера.

У 1820-х та 1830-х роках Буе-Війомез брав участь у численних експедиціях уздовж узбережжя Західної Африки. Він детально досліджував регіони, які пізніше стали частиною французьких колоній, зокрема Сенегал та Гвінею. Його робота сприяла розширенню французького впливу в регіоні.

У 1853 році Луї Едуар Буе-Війомез був призначений начальником штабу ескадри Середземного моря. На цій посаді під час Кримської війни він здійснив похід до російських берегів і взяв участь у облозі Севастополя. На військовій раді, скликаній у Варні 26 серпня 1854 року, він був одним із двох членів, які наполягали на негайному початку воєнних дій із висадкою експедиційного корпусу в Криму, незважаючи на те, що корпус був ослаблений епідемією холери. План висадки союзницької армії під Севастополем був розроблений Буе-Війомезом. Після підвищення до контр-адмірала він брав участь у бомбардуванні севастопольських укріплень та російського імператорського флоту 15 жовтня 1854 року, піднявши свій прапор на кораблі «Ville de Paris». Пізніше він брав участь у захопленні Керчі-Єнікале 25 травня та бомбардуванні Таганрога 3 червня.

Після війни він обіймав різні адміністративні посади в французьких колоніях, зокрема був губернатором Сенегалу. Його діяльність сприяла розвитку інфраструктури та торгівлі в регіоні.

У 1860-х роках Буе-Війомез повернувся до Франції, де займався літературною діяльністю. Він опублікував кілька праць з морської тактики, географії та колоніальної політики. Помер 9 вересня 1871 року в Мейзі-сюр-Сен. Похований на кладовищі Пер-Лашез у Парижі.^[3][4]

Буе-Війомез був автором численних праць, серед яких:

• La Marine française sous Louis XV et Louis XVI (1858) (Французький флот за часів Людовика XV та Людовика XVI (1858))
• Description nautique des côtes de l'Afrique occidentale (1846) (Морський опис узбереж Західної Африки (1846))
• Tactique navale (1860) (Морська тактика (1860))

Його роботи вплинули на розвиток французької військово-морської стратегії та колоніальної політики.

Його французькі та іноземні нагороди (разом із футлярами для них) були передані його сім'єю до Національного музею Ордену Почесного легіону та лицарських орденів, де вони експонуються.^[5]

• Орден Почесного легіону (офіцер)
• Військова медаль (Франція)
• Медаль Італійської кампанії 1859

• Командор Ордену Лазні (Велика Британія), 29 грудня 1856 року;
• Командор Ордену Меджидіє (Туреччина), 1857 рік;
• Великий офіцер Військового ордену Савойї (Сардинське королівство), 1860 рік;
• Великий офіцер Ордену Святих Маврикія та Лазаря (Сардинське королівство), 1862 рік;
• Великий хрест Ордену Пія IX (Святий Престол), 1863 рік;
• Великий хрест Ордену Спасителя (Греція), 1865 рік;
• Вищий клас Ордену Слави (Нішан-Іфтіхар) (Туніський регент), 1865 рік;
• Кримська медаль (Велика Британія), з планками «Азовське море» та «Севастополь», 1857 рік.

На його честь названо кілька географічних об'єктів у Західній Африці.

• Проспект Буе (фр. avenue Bouët) є однією з найбільших магістралей Лібревіля; один із районів міста носить назву Мон-Буе.
• У Абіджані (Кот-д'Івуар) комуна, де розташований порт, була названа Порт-Буе на його честь.
• У Сен-Луї (Сенегал) Буетвіль — це назва найстаріших кварталів, розташованих біля мосту Фейдерб.
• У Бретані щонайменше чотири вулиці носять його ім'я.^[6]
• Торпедний катер, названий на його честь, був спущений на воду у 1886 році на верфі Claparède. Він мав довжину 41 метр, ширину 8 метрів та екіпаж із 22 осіб. Катер затонув 1 вересня 1900 року біля скелі Рош-Готьє, поблизу Рош-Дувр, недалеко від острова Бреа.^[7]
• Серія з чотирьох марок із його зображенням була випущена у Французькій Екваторіальній Африці у 1938 році.^[8]