Едгар Базель

Едгар Базель
Загальна інформація
Повне ім'я Вальдемар Едгар Базель
Громадянство Веймарська республіка Веймарська республіка
Третій Рейх Третій Рейх
 ФРН
Народився 1 листопада 1930(1930-11-01)
Мангайм, Баденська республіка, Веймарська республіка, Німецька імперія[1]
Помер 7 вересня 1977(1977-09-07) (46 років)
Мангайм, Карлсруе, Баден-Вюртемберг, ФРН[1]
Вагова категорія найлегша вага
Професіональна кар'єра
Перший бій 02.06.1957
Останній бій 24.11.1961
Боїв 41
Перемог 22
Перемог нокаутом 3
Поразок 15
Нічиїх 4
Спортивні медалі
Олімпійські ігри
Срібло 1952 Гельсінкі до 51 кг
Чемпіонат Європи з боксу
Золото 1955 Західний Берлін до 51 кг

Вальдемар Едгар Базель (нім. Waldemar Edgar Basel; 1 листопада 1930(19301101) — 7 вересня 1977) — німецький боксер, що виступав за збірну команду ФРН. Чемпіон Європи з боксу (1955), срібний призер Олімпійських ігор (1952).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 1 листопада 1930(19301101) року в місті Мангаймі, Баден-Вюртемберг.

П'ятиразовий чемпіон ФРН у найлегшій вазі (1951—1952, 1954—1956). Чемпіон Європи з боксу 1955 року у найлегшій вазі.

На літніх Олімпійських іграх 1952 року в Гельсінкі (Фінляндія) почергово переміг Генрика Кукера (Польща), Торбйорна Клаусена (Норвегія), Анатолія Булакова (СРСР). У фінальному двобої поступився американцеві Натану Бруксу.

На літніх Олімпійських іграх 1956 року в Мельбурні (Австралія) у першому ж раунді поступився Володимиру Стольнікову (СРСР).

По закінченні Олімпійських ігор перейшов до професійного боксу. Дебютував 2 червня 1957 року з перемоги над Мохамедом Баджі. Всього на професійному ринзі провів 41 поєдинок.

Помер 7 вересня 1977 року в рідному місті Мангаймі.

Посилання[ред. | ред. код]


  1. а б Olympedia — 2006.