Діти-404

Дети-404. ЛГБТ-подростки.
Мы есть!
Рік заснування 11 березня 2013 року
Засновник Олена Клімова
Вебсайт http://deti-404.com

Діти-404 («Діти-404. ЛГБТ-підлітки. Ми є!») — російський громадський інтернет-проєкт підтримки гомосексуальних, бісексуальних і трансгендерних підлітків. Ініційований російською журналісткою агентства Росбалт Оленою Клімовою[1][2], яка написала в березні 2013 року серію статей на тему ЛГБТ-дітей[3][4]. 31 січня 2014 року в Нижньому Тагілі проти Олени Клімової було порушено справу про адміністративне правопорушення за законом про заборону «нетрадиційних сексуальних стосунків серед неповнолітніх».

Цілі проєкту[ред. | ред. код]

На сторінках проєкту «Діти-404» в Фейсбуці и ВКонтакте публікуються листи ЛГБТ-підлітків, в яких вони розповідають про ті проблеми, з якими вони стикаються у своєму житті через гомофобію людей, що їх оточують — знайомих, родичів, однокласників, учителів тощо. Також на сторінках проєкту публікуються листи дорослих людей зі словами підтримки, що адресовані російським ЛГБТ-підліткам[5][6][7][8][9][10][11].

Число «404» в назві проєкту відсилає до аналогії з технічним повідомленням під час неправильного набору адреси сторінки в інтернеті: «Помилка 404 — сторінки не існує»[2]. Автори проєкту звертають увагу на те, що в російському суспільстві мало хто замислюється про існування гомосексуальних і трансгендерних дітей і про ті проблеми, які у них виникають в умовах нетерпимості оточуючих до ЛГБТ. В описі проєкту йдеться:

Наше суспільство вважає, що гомосексуальних підлітків не існує в природі, начебто геї, лесбійки, бісексуали и трансгендери прилітають з Марсу вже дорослими. А поза тим у кожній 20-й російській родині росте дитина-ЛГБТ — це невидимі для суспільства діти-404.

Хроніка проєкту[ред. | ред. код]

Фото однієї з учасниць проєкту «Діти-404»

Історія виникнення[ред. | ред. код]

Після того, як молода журналістка з Єкатеринбурга Олена Клімова опублікувала серію статей, що критикували законопроєкти проти «пропаганди гомосексуальності», до неї електронною поштою звернулася 15-річна дівчина, яка розповіла про те, що піддавалася знущанням з боку однокласників і батьків через свою гомосексуальність. Дівчина писала, що була на межі самогубства, але стаття Клімової змусила її передумати і йти на цей крок[2][6]. Після цього Олена Клімова почала шукати інформацію про життя ЛГБТ-підлітків у Росії, створивши онлайн-опитування. У відповідь протягом менш, ніж двох тижнів журналістка отримала більше сотні електронних листів, після чого вона прийняла рішення створити інтернет-проєкт підтримки ЛГБТ-підлітків[2][12].

Проєкт складається з двох частин. Це непублічна «закрита» група в соцмережі «Вконтакте», створена для психологічної допомоги ЛГБТ-підліткам, де вони можуть поділитися своїми проблемами і отримати допомогу від дорослих учасників, і відкритий фото-проєкт в Фейсбуці і Вконтакте, де публікуються листи підлітків, які вони надсилають на імейл проєкту[13].

Розповідаючи про проєкт «Діти-404», популярна іспанська газета El Mundo в статті «Як небезпечно бути гомосексуалом в Росії» писала:

На фотографіях — молоді обличчя, що закривають свої очі плакатом із написом «Діти-404». «Ми існуємо!» — написано в багатьох листах підлітків, як свого роду крик проти поширеної нетерпимості.

Оригінальний текст (ісп.)
Las fotografías muestran rostros jóvenes que sostienen ante los ojos un cartel donde se lee "Niños 404". "¡Existimos!", dicen muchas cartas, en una especie de grito contra la difundida intolerancia.

— El Mundo «El riesgo de ser homosexual en Rusia»[14]

Підтримка проєкту[ред. | ред. код]

Поява проєкту «Діти-404» привернула увагу суспільства за межами Росії. Влітку і на початку осені 2013 року в ряді міст світу — Нью-Йорку, Осло, Лондоні — пройшли публічні акції на підтримку російських ЛГБТ-підлітків и проєкту «Діти-404»[15][16][17]. Про проєкт «Діти-404» і становище російських ЛГБТ-підлітків писали найбільші світові видання — американські The Washington Post[1] і The New York Times[18], британська The Guardian[8][19], іспанська El Mundo[14] и др.

5 червня 2013 року проєкт «Діти-404» підтримала родина Марселя Ніргаарда (Marcel Neergaard) — американського 11-річного хлопчика-гея зі штату Теннессі, який прославився[20] у себе на батьківщині успішною боротьбою з гомофобією. Марсель і його батьки надіслали на адресу проєкту «Діти-404» звернення на підтримку всіх ЛГБТ-підлітків Росії[21].

16 червня 2013 року акцію на підтримку російських ЛГБТ-підлітків провели шестеро депутатів Сейму Польщі від партії «Рух Палікота» Анна Гродська, Анджей Розенек, Роберт Бедронь, Томаш Маковський, Мачей Банашак та Міхал Кабачинський. Вони сфотографувалися з плакатами зі словами «Діти-404, ви існуєте! Ми з вами!»[22]

  • Депутати польського Сейму на підтримку проєкту «Діти-404»

За сприяння проєкту «Діти-404» 5 грудня 2013 року американський проєкт It Gets Better розгорнув на своєму сайті кампанію підтримки російських ЛГБТ-підлітків «Ви прекрасні!»[23][24]

Звинувачення у «пропаганді гомосексуальності»[ред. | ред. код]

31 січня 2014 року в Нижньому Тагілі проти Олени Клімової було порушено справу про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 6.21 КпАП РФ («пропаганду нетрадиційних сексуальних стосунків серед неповнолітніх»). Як така пропаганда була сприйнята група проєкту в соціальній мережі «ВКонтакте», в якій публікуються листи ЛГБТ-підлітків із різних регіонів Росії. Оскільки при цьому використовувалися ЗМІ (інтернет), Клімовій загрожує штраф у розмірі від 50 до 100 тисяч рублів. Журналістку вже викликали на допит до правоохоронних органів у середині січня за результатом скарги автора закону про заборону «пропаганди гомосексуальності» в Петербурзі Віталія Мілонова. Однак тоді протокол про адміністративні правопорушення не складався. Суд над Клімовою має відбутися протягом місяця[25][26][27].

Думки про проєкт «Діти-404»[ред. | ред. код]

  • Журналіст Валерій Панюшкін розцінює проєкт Діти-404 як «молодіжний антикризовий центр, який мала б створювати держава замість того, щоб приймати антигейський закон»[28]. Під враженням від прочитання листів ЛГБТ-підлітків Валерій Панюшкін дійшов висновку, що закон про заборону «пропаганди» вбиває підлітків-геїв:

Я-то, чесно кажучи, не подумав про цих дітей. Не усвідомив, що новий закон уб'є їх. Подумала журналістка агентства «Росбалт» Олена Клімова. Вона провела серед цих дітей опитування, зібрала кілька сотень листів, і це вражаюче читання…

Панове депутати, сенатори, президенте — усі, хто буде мати відношення до прийняття закону про «пропаганду гомосексуалізму»! Ви вбиваєте дітей. Відтепер усі хлопчики, побиті за гаражами, і всі дівчатка, які, взявшись за руки, стрибають із вікон, — на вашій совісті.

— Валерій Панюшкін: «Депутати вбивають»[29]

  • Олена Мізуліна, депутат Держдуми і автор федерального закону про заборону «пропаганди нетрадиційних стосунків», у червні 2013 року в інтерв'ю Газеті.ру сказала, що проєкт Діти-404 не є «пропагандою»:

— Скажіть, ви знаєте про проект «Діти 404»?

— Ні, не знаю.

— Це сайт, куди діти нетрадиційної орієнтації надсилають свої історії, розповідають, як їм живеться. Я вас дуже прошу, подивіться цей сайт до прийняття закону у другому читанні.

— Такий проект не стосується пропаганди нетрадиційних стосунків.

— А як цим дітям бути, коли вони розуміють, що вони не такі, як усі? звідки їм взяти інформацію, що це не хвороба, що це нормально?

— Інформація, що роз'яснює, описує, не закликає до чогось, не провокує, не зображує нетрадиційні статеві стосунки, не є пропагандою, вона може бути за законом в доступі для підлітків.

— Олена Мізуліна: «Людей же дратують не геї, а пропаганда». Газета.ру[30]

  • Віталій Мілонов, автор петербурзького закону про заборону «пропаганди гомосексуальності», у жовтні 2013 року в інтерв'ю німецько-французькому телеканалу ARTE назвав учасників проєкту Діти-404 «напівкримінальним угрупуванням»:

«Хто спокусить одне з цих малих, що вірують в Мене, то краще б такому було, коли б жорно млинове йому на шию почепили, і його потопили в морській глибині…». «Діти-404» — напівкримінальне угрупування. Таких проектів в Росії не повинно існувати.

— Віталій Мілонов. Інтерв'ю телеканалу ARTE[31]

У січні 2014 року по ініціативі Віталія Мілонова було порушено адміністративне переслідування Олени Климової та проєкту «Діти-404» за звинуваченнями в «пропаганді нетрадиційних цінностей». Сам Віталій Мілонов заявив, що група повинна бути визнана іноземним агентом і зажадав закриття проєкту:
«Ця група повинна бути закрита, знищена, стерта назавжди з усіх соціальних мереж Росії», — заявив петербурзький депутат. (Lenta.ru[32])
  • Марія Сабунаева, кандидат психологічних наук, доцент кафедри психологічної допомоги РГПУ ім. А.І. Герцена, в інтерв'ю агентству Росбалт[ru] заявила, що «на сьогодні для дітей в Росії немає жодного джерела адекватної інформації про сексуальну орієнтацію» і що закриття проєкту «Діти-404» позбавить гомосексуальних підлітків допомоги та підтримки:

- До чого, на ваш погляд, призведе закриття спільноти «Діти-404»?

- До того, що ми мали багато років до цього — повної самітності ЛГБТ-підлітків і дітей. До відсутності можливості говорити про себе, отримувати підтримку, тепло і прийняття. Я не розумію, чим якомусь там депутату завадила ця група — він проти отримання дітьми підтримки та тепла? Якби він потрудився зазирнути туди, то не побачив би там не те що пропаганди чого-небудь, а навіть будь-яких бесід на тему сексу — зате, можливо, нарешті помітив би, як убивча гомофобна ненависть для тих, хто ще юний, чутливий і не навчився чинити опір знущанням.(Мария Сабунаєва: «Відсутність інформації — вбивчо». Росбалт[ru])[33]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Kathy Lally (2 вересня 2013). Russian law isolates gay teenagers. The Washington Post. Архів оригіналу за 19 березня 2014. Процитовано 25 листопада 2013.
  2. ↑ а б в г Julia Smirnova (22 травня 2013). Russland: Der Widerstand der homosexuellen "Kinder 404" (нім.). Die Welt. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 28 листопада 2013.
  3. ↑ Лена Климова (4 березня 2013). Дети-"404". Росбалт. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 25 листопада 2013.
  4. ↑ Лена Климова (11 березня 2013). Откуда берутся подростки-геи?. Росбалт. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 25 листопада 2013.
  5. ↑ Гомосексуальные "Дети-404" сопротивляются. Инопресса. Die Welt. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 25 листопада 2013.
  6. ↑ а б Ирина Боброва (9 серпня 2013). Дети в Рунете играют в гестапо. Московский комсомолец, № 26302. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 28 листопада 2013.
  7. ↑ Проект "Дети-404" стал документальной короткометражкой. Gay.ru. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 25 листопада 2013.
  8. ↑ а б Gay Russian teens communicate in secret to avoid law on 'propaganda' (англ.). The Guardian. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 25 листопада 2013.
  9. ↑ обращение от организаторов проекта "Дети-404. Мы есть." Выход. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 25 листопада 2013.
  10. ↑ Russian film about LGBTQ youth seeks funds. Windy City Times. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 25 листопада 2013.
  11. ↑ Anti-Gay Propaganda Bill Passed in 436-0 Vote. The Moscow Times. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 25 листопада 2013.
  12. ↑ Кирилл Артёменко (4 червня 2013). Этот закон убьет какое-то количество детей. Lenta.ru. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 28 листопада 2013.
  13. ↑ «Всё изменится к лучшему. Я верю в это». Интервью с Леной Климовой [Архівовано 26 серпня 2013 у Wayback Machine.]. // Сайт кинофестиваля «Бок о Бок», 7 мая 2013
  14. ↑ а б «El riesgo de ser homosexual en Rusia» [Архівовано 28 січня 2014 у Wayback Machine.]. // El Mundo, 11 августа 2013
  15. ↑ Calling Moscow [Архівовано 12 грудня 2013 у Wayback Machine.]. // Metroland, 7 августа 2013 (Перевірено 6 грудня 2013)
  16. ↑ Til mine søsken i Russland [Архівовано 12 грудня 2013 у Wayback Machine.]. // Blikk, 18 сентября 2013 (Перевірено 6 грудня 2013)
  17. ↑ Великобритания против гомофобии в России [Архівовано 11 грудня 2013 у Wayback Machine.]. // Lesbiru.com, 11 августа 2013 (Перевірено 6 грудня 2013)
    ЛОНДОН. Участники акции протеста поддержали «Детей-404». // Проект «Дети-404», 10 августа 2013 (Перевірено 6 грудня 2013)
  18. ↑ On Holding Hands and Fake Marriage: Stories of Being Gay in Russia [Архівовано 22 січня 2014 у Wayback Machine.]. // The New York Times, 6 ноября 2013 (Перевірено 12 грудня 2013)
  19. ↑ Russian anti-gay law prompts rise in homophobic violence [Архівовано 29 листопада 2013 у Wayback Machine.]. // The Guardian, 1 сентября 2013 (Перевірено 6 грудня 2013)
  20. ↑ Пятиклассник против гомофоба [Архівовано 12 грудня 2013 у Wayback Machine.]. // Радіо «Свобода», 8 июня 2013 (Перевірено 6 грудня 2013)
  21. ↑ In Russia, Breaking The Law To Tell Gay Teens «It Gets Better» [Архівовано 3 лютого 2014 у Wayback Machine.]. // BuzzFeed, 30 июля 2013 (Перевірено 6 грудня 2013)
    Обращение к Детям-404 Марселя Ниргаарда и его семьи. // Проект «Дети-404», 5 июля 2013 (Перевірено 6 грудня 2013)
  22. ↑ Депутаты польского парламента выразили поддержку ЛГБТ-подросткам России [Архівовано 13 грудня 2013 у Wayback Machine.]. // Газета.ру, 16 июля 2013 (Перевірено 6 грудня 2013)
    Депутаты польского Сейма поддержали «Детей-404». // Проект «Дети-404», 15 июля 2013 (Перевірено 6 грудня 2013)
  23. ↑ It Gets Better Project Launches in Russia to Counter Anti-LGBT Laws [Архівовано 7 грудня 2013 у Wayback Machine.]. // Variety, 5 декабря 2013 (Перевірено 6 грудня 2013)
  24. ↑ Адресовано ЛГБТ молодёжи России: «Вы прекрасны!» [Архівовано 12 лютого 2014 у Wayback Machine.]. // Сайт It Gets Better
  25. ↑ На Урале группу поддержки ЛГБТ-подростков обвинили в гей-пропаганде. Lenta.ru. 31 січня 2014. Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 1 лютого 2014.
  26. ↑ На Урале возбудили дело за создание группы поддержки ЛГБТ-подростков. Аргументы и факты. 31 січня 2014. Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 31 січня 2014.
  27. ↑ Руководитель проекта «Дети-404»: Пропаганду гомосексуализма усмотрели в письмах подростков-геев. Росбалт. 31 січня 2014. Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 1 лютого 2014.
  28. ↑ Валерий Панюшкин: Время мародеров [Архівовано 3 грудня 2013 у Wayback Machine.]. // Журнал «Сноб», 9 июля 2013 (Перевірено 1 грудня 2013)
  29. ↑ Валерий Панюшкин: Депутаты убивают [Архівовано 3 грудня 2013 у Wayback Machine.]. // Журнал «Сноб», 4 июня 2013 (Перевірено 1 грудня 2013)
  30. ↑ «Людей ведь раздражают не геи, а пропаганда» Интервью с Еленой Мизулиной [Архівовано 30 листопада 2013 у Wayback Machine.]. // Газета.ру, 10 июня 2013 (Перевірено 1 грудня 2013)
  31. ↑ Russland: Junge Homosexuelle wehren sich gegen Hass [Архівовано 3 грудня 2013 у Wayback Machine.]. // Телеканал ARTE, 1 октября 2013 (Перевірено 1 грудня 2013)
    Россия: Молодые геи борются против ненависти [Архівовано 14 квітня 2016 у Wayback Machine.] (видеорепортаж телеканала ARTE с русскими субтитрами)
  32. ↑ «Про уродов и людей» [Архівовано 11 лютого 2014 у Wayback Machine.]. // Lenta.ru, 5 февраля 2014 (Перевірено 8 лютого 2014)
  33. ↑ «Отсутствие информации — убийственно» [Архівовано 7 лютого 2014 у Wayback Machine.]. // Росбалт[ru], 6 февраля 2014 (Перевірено 8 лютого 2014)

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Діти-404&oldid=41961437