Дірк ван Бабюрен
Дірк ван Бабюрен (нід. Dirck van Baburen, бл. 1595, Утрехт — 21 лютого 1624, Утрехт) — голландський живописець 17-го століття, один з представників так званих утрехтських караваджистів.
Етапи досліджень[ред. | ред. код]
Про майстра залишилося мало звісток. Невідомі місто, день і рік його народження. Картина трохи прояснилася лише після віднайдення книги Джуліо Манчіні " Considerazioni sulla Pittura "(Думки про живопис), де автор розповів про роботу Бабюрена в каплиці однієї з церков Риму. На той час художнику було близько 22-23 років. Так приблизно означили рік народження Дірка. Новітні дослідження точної дати не дали.
Приблизно у 1612 році він в Римі і цей період більше задокументований. Збережені твори майстра, якого узяв під свою опіку багатий меценат, маркіз Вінченцо Джустініані.
Біографія коротко[ред. | ред. код]
День, рік і місто народження Дірка ван Бабюрена невідомі. Приблизно його віносять до 1595 року. Вже у 1611 році його записали у гільдію Св. Луки Утрехта, що давало право на фахову діяльність. Його вчителем був Паулюс Морелсе (1571—1638), декан гільдії художників міста Утрехт. Художник і архітектор, Морелсе був в Італії і міг багато чому навчити молодика Бабюрена.
Приблизно з 1612 року Бабюрен в Римі. Твори на біблійні теми і роботи в римських церквах доводять, що родина і сам Бабюрен були католиками. Молодий художник звернув на себе увагу особистого лікаря папи римського Урбана 8-го Джуліо Манчіні і той писав про Бабюрена в своїй книзі. Меценатом молодого художника був і маркіз Вінченцо Джустініані. Художня манера Бабюрена склалась під впливом Караваджо і його римських послідовників. Роботи римського періоду більш старанні і добре виписані, але далекі він витонченості і шляхетності творів Ніколо Реньєрі чи Валантена де Булонь. В Римі жив в приході церкви Сан Андреа делле Фрате, добре обжитому художниками.
Через 8 років Бабюрен повернувся в Утрехт. Батьківщина зустріла хворобою батька і його смертю. Після похорон займався справами родини і багато працював як художник. Створив для аристократа Фредеріка Хендріка Оранського декілька портретів римських імператорів. В лютому 1624 року Бабюрен помер.
Вибрані твори[ред. | ред. код]
- «Св. Ірина рятує Св. Себастьяна», 1615, Музей Тиссена-Борнемісса, Мадрид
- "Христос миє ноги апостолам ", 1616, Берлін
- "Взяття Христа під варту ", бл. 1617, фонд Роберто Лонгі, Флоренція
- "Святий Франциск Ассізький ", 1618, Музей історії мистецтв, Відень
- «Юнак з варганом», 1621, Центральний музей, Утрехт
- «Лютнист», 1622, Центральний музей, Утрехт
- "У сводні ", 1622, Бостонський музей образотворчих мистецтв, Бостон, США
- «Концерт», 1623, Ермітаж, Санкт-Петербург
- "Вулкан кує кайдани для Прометея ", 1623, Державний музей (Амстердам)
- «Увінчання Христа терновим вінцем», 1623, Центральний музей, Утрехт
- "Філософи Геракліт і Демокріт ", Музей мистецтв, Каунас
- "Покладання Христа у гріб ", Центральний музей, Утрехт
- "Відвідини Кімона у в'язниці "
- "Ахілл тужить по смерти Патрокла ", 1624, Кассель
Галерея[ред. | ред. код]
-
Бабюрен. «Бог Вулкан кує окови Прометею». Державний музей (Амстердам). -
«Христос миє ноги апостолам », 1616, Берлін -
«Св.Франциск Ассізький», Відень -
«Коронування Христа терновим вінцем», Утрехт.
Країни, де зберігають твори Бабюрена[ред. | ред. код]
- Австрія
- Голландія
- Іспанія
- Італія
- Литва
- Росія
- США
Джерела[ред. | ред. код]
- Всеобщая история искусств, Т 4,М, 1963 (рос)
- Caravaggio and His Followers Aurora Art Publishers 1975 (fyuk)
- Кузнецов Ю. И. «Голландская живопись 17-18 веков в Эрмитаже» Л, «Аврора», 1979 (рос)
Посилання[ред. | ред. код]
 | Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дірк ван Бабюрен |
Див. також[ред. | ред. код]
- Бароко
- Караваджизм
- Матіас Стомер
- Меценат
- Вінченцо Джустініані
- Живопис бароко
- Товариство «Перелітні птахи»
- Вигаданий портрет троньє
|
