Дутко Тарас Романович

Тарас Романович Дутко
Тарас Дутко в аеропорту «Бориспіль» після повернення з літніх Паралімпійських ігор 2016 року в Ріо-де-Жанейро.
Тарас Дутко в аеропорту «Бориспіль» після повернення з літніх Паралімпійських ігор 2016 року в Ріо-де-Жанейро.
Тарас Дутко в аеропорту «Бориспіль» після повернення з літніх Паралімпійських ігор 2016 року в Ріо-де-Жанейро.
Загальна інформація
Громадянство  Україна
Народження 27 січня 1982(1982-01-27) (42 роки)
с. Наконечне
Зріст 180 см
Вага 74 кг
Спорт
Країна Україна
Вид спорту Футбол (7 x 7)
Спортивне звання
Заслужений майстер спорту України
Заслужений майстер спорту України
Тренери С. В. Овчаренко
Участь і здобутки
Паралімпійські ігри XI літні Паралімпійські ігри
XII літні Паралімпійські ігри
XIII літні Паралімпійські ігри
XIV літні Паралімпійські ігри
XV літні Паралімпійські ігри
CMNS: Дутко Тарас Романович у Вікісховищі
Нагороди
орден «За заслуги» I ступеня орден «За заслуги» II ступеня орден «За заслуги» III ступеня Орден «За мужність» III ступеня медаль «За працю і звитягу»
Заслужений працівник фізичної культури і спорту України
Спортивні медалі
Представник Україна Україна
Футбол (7 x 7)
Паралімпійські ігри
Золото 2004 Афіни футбол (7 x 7)
Золото 2008 Пекін футбол (7 x 7)
Золото 2016 Ріо футбол (7 x 7)
Срібло 2000 Сідней футбол (7 x 7)
Срібло 2012 Лондон футбол (7 x 7)

Тарас Романович Дутко (нар. 27 січня 1982, с. Наконечне, Яворівський район Львівська область, Українська РСР, СРСР) — український футболіст, триразовий чемпіон і дворазовий срібний призер літніх Паралімпійських ігор. Заслужений майстер спорту України[1].

Біографія[ред. | ред. код]

Тарас Дутко народився 27 січня 1982 року у селі Наконечне, що на Яворівщині. У дитинстві виступав за шкільну футбольну команду і за збірну району серед школярів. Перший вчитель з футболу - Богдан Флис.

Пізніше переїхав до Кам'янець-Подільського, де тренер Віталій Барановський допоміг юнаку розвинути його талант. У першому ж для себе чемпіонаті виграв з командою Першу лігу чемпіонату України серед інвалідів. Після цього Дутка запримітили тренери збірної, за яку він виступає з 1999 року. Збирався продовжувати кар'єру у Львівському інституті фізкультури, але там йому дали зрозуміти, що він небажаний студент через стан здоров'я, а тому поїхав до Дніпропетровська[2].

Займається у секції футболу Дніпропетровського обласного центру «Інваспорт».[1]

Після завершення тріумфальної для збірної України і п'ятої для себе Паралімпіади в Ріо-де-Жанейро був удостоєний честі нести прапор України на церемонії закриття ігор.

Після повернення з Ріо-де-Жанейро від імені Палімпійської збірної України заявив, що свій успіх вони присвячують воїнам АТО.[3]

Державні нагороди[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Національна паралімпійська збірна команда України: шлях до Лондону-2012[недоступне посилання з липня 2019] на сайті Національного комітету спорту інвалідів України
  2. Паук Олександр. Тарас ДУТКО: «Усі матчі незабутні, про кожен можу годинами розповідати» // Газета «Український футбол». — 2004. — Вип. 185 (1515) (3 грудня). — С. 7.
  3. Капітан паралімпійської збірної України: Перемогу присвячуємо воїнам АТО, після окупації Криму в нас забрали найголовніше. Архів оригіналу за 2 жовтня 2016. Процитовано 29 вересня 2016.
  4. Указ Президента України № 909/2008 від 7 жовтня 2008 року «Про відзначення державними нагородами України спортсменів, тренерів та фахівців національної збірної команди України серед спортсменів-інвалідів на XIII літніх Паралімпійських іграх». Архів оригіналу за 11 лютого 2017. Процитовано 7 листопада 2016.
  5. Указ Президента України № 1260/2004 від 19 жовтня 2004 року «Про відзначення державними нагородами України членів національної збірної команди України серед спортсменів-інвалідів на XII літніх Паралімпійських іграх». Архів оригіналу за 1 листопада 2021. Процитовано 17 вересня 2012.
  6. Указ Президента України № 1189/2000 від 2 листопада 2000 року «Про нагородження переможців та призерів XI Параолімпійських ігор». Архів оригіналу за 1 листопада 2021. Процитовано 17 вересня 2012.
  7. Указ Президента України № 430/2016 від 4 жовтня 2016 року «Про відзначення державними нагородами України». Архів оригіналу за 13 вересня 2017. Процитовано 6 жовтня 2016.
  8. Указ Президента України від 17 вересня 2012 року № 546/2012 «Про відзначення державними нагородами України»
  9. Указ Президента України № 1427/2003 від 12 грудня 2003 року «Про відзначення державними нагородами України членів збірної команди України серед спортсменів-інвалідів». Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 17 вересня 2012.

Посилання[ред. | ред. код]