Дуду Нгумбу

Дуду Нгумбу
зображення
Загальна інформація
Повне ім'я Дуду Мапванга Кітанда Джике
Громадянство Франція Франція
Народився 6 лютого 1982(1982-02-06) (42 роки)
Кіншаса, Демократична Республіка Конго
Проживання Тулуза, Франція
Вагова категорія Напівважка вага (до 79,4 кг)
Стійка ортодокс
Зріст 180 см
Професіональна кар'єра
Перший бій 10 березня 2007
Останній бій 18 липня 2019
Пояс WBF (26 листопада 2011 — 15 червня 2012)
Боїв 48
Перемог 38
Перемог нокаутом 14
Поразок 10
Нічиїх 0
Не відбулося 0

Дуду Нгумбу або Дуду Енгумбу (нар. 6 лютого 1982, Кіншаса, Демократична Республіка Конго) — французький боксер-професіонал конголезького походження, що виступає в напівважкій ваговій категорії (до 79,4 кг). Чемпіон світу за версією WBF (26 листопада 2011 — 15 червня 2012), претендент на титул чемпіона світу за версією WBC (2019) і IBO (2017).

Професіональна кар'єра[ред. | ред. код]

Дебютував на професійному рингу 10 березня 2007 року, нокаутувавши французького боксера Анніса Сахлі.

13 грудня 2008 року здобув вакантний титул інтерконтинентального чемпіона за версією WBC в напівважкій вазі, перемігши в Челябінську боксера з Росії Сейфудіна Барахоєва. Втратив цей пояс, зазнавши першої поразки в кар'єрі 31 жовтня 2009 року у бою проти малавійського спортсмена Айзека Чілемби (останній зустрічався з Олександром Гвоздиком у 2016 році і програв у 8 раунді через відмову продовжувати бій).

26 листопада 2011 року одноголосним рішенням суддів переміг поляка Олексія Куземського на його батьківщині в Польщі у бою за вакантний пояс чемпіона світу за версіє WBF. Втратив титул чемпіона світу 15 червня 2012 року в бою проти співвітчизника Наджиба Мохаммеді (останній зустрічався з Олександром Гвоздиком у 2016 році і програв нокаутом).

16 березня 2013 року у київському Палаці спорту відібрав титул інтерконтинентального чемпіона за версією WBO в українського боксера В'ячеслава Узелкова, перемігши того одноголосним рішенням суддів. 5 липня того ж року втратив цей титул в бою проти росіянина Ігоря Міхалкіна.

14 листопада 2015 року в Льодовому палаці, Броварів поступився Умару Саламову з Росії в бою за титул чемпіона Європи за версією WBO.

2 грудня 2017 року знову зійшовся з Міхалкіним у бою за пояс чемпіона світу за версією IBO, але знову програв.

25 травня 2018 року рішенням суддів здолав швейцарського боксера Йоанна Конголо та виграв титул WBC Francophone.

30 березня 2019 року у Філадельфії зустрівся з Олександром Гвоздиком у бою за пояс чемпіона світу за версією WBC. На першій хвилині п'ятого раунду Дуду раптово схопився за праву ногу, демонструючи, що отримав травму. Через декілька хвилин рефері зупинив бій. Гвоздик переміг технічним нокаутом і зберіг титул чемпіона WBC.[1]

Таблиця боїв[ред. | ред. код]

38 Перемог (14 Нокаутів), 9 Поразок (2 Нокаути)
№ п/п Результат Рекорд Суперник Спосіб Раунд Дата Місце проведення Примітки
48 Поразка 38-10 Росія Матьє Бодерлік UD 12 (12) 2019-07-18 Франція La Palestre, Ле-Канне Бій за титул інтерконтинентального чемпіона за версією WBA в середній вазі
47 Поразка 38-9 Україна Олександр Гвоздик TKO 5 (12) 2019-03-30 США 2300 Arena, Філадельфія Бій за титул чемпіона світу за версією WBC в напівважкій вазі (1-й захист Гвоздика)
46 Перемога 38–8 Швейцарія Йоанн Конголо MD 12 (12) 2018-05-25 Франція Палац спорту, Тулуза
45 Поразка 37–8 Росія Ігор Міхалкін UD 12 (12) 2017-12-02 Франція La Palestre, Ле-Канне Бій за титул чемпіона світу за версією IBO в напівважкій вазі
44 Перемога 37–7 Франція Джонатан Профіхет RTD 8 (12) 2017-10-21 Франція Gymnase St Exupéry, Бланьяк
43 Перемога 36–7 Бельгія Білал Лагун SD 12 (12) 2017-02-10 Бельгія Belleheide Center, Русдаал
42 Перемога 35–7 Франція Габріель Лекросньє UD 6 (6) 2016-01-29 Франція Багатоцільовий зал Ramiers, Бланьяк
41 Поразка 34–7 Росія Умар Саламов UD 12 (12) 2015-11-14 Україна Льодовий палац, Бровари Бій за титул чемпіона Європи за версією WBO
40 Перемога 34–6 Латвія Андрейс Покумейко TKO 4 (6) 2015-01-30 Франція Багатоцільовий зал Ramiers, Бланьяк
39 Поразка 33–6 Польща Анджей Фонфара UD 10 (10) 2014-11-01 США Credit Union 1 Arena, Чикаго
38 Перемога 33–5 ПАР Джонні Мюллер UD 10 (10) 2014-06-21 Монако Salle Médecin, Монте-Карло
37 Перемога 32–5 Франція Йоанн Блойє TKO 5 (8) 2014-06-06 Франція Багатоцільовий зал Ramiers, Бланьяк
36 Поразка 31–5 Росія Ігор Міхалкін SD 12 (12) 2013-07-05 Франція Олімпійський палац Тьє, Тьє
35 Перемога 31–4 Україна В'ячеслав Узелков UD 12 (12) 2013-03-16 Україна Палац спорту, Київ Бій за титул інтерконтинентального чемпіона за версією WBO
34 Перемога 30–4 Франція Йоанн Блойє PTS 6 (6) 2012-10-26 Франція Salle Valentre, Каор
33 Поразка 29–4 Франція Наджиб Мохаммеді TKO 5 (12) 2012-06-15 Франція Salle Jean Roure, Ле-Пенн-Мірабо
32 Перемога 29–3 Франція Парфайт Тіндані UD 6 (6) 2012-03-03 Франція Salle du Phare, Турнефей
31 Перемога 28–3 Польща Олексій Куземський UD 12 (12) 2011-11-26 Польща Lodowisko BOSiR, Білосток
30 Перемога 27–3 Франція Адель Белахемі UD 6 (6) 2011-10-28 Франція Salle Valentre, Каор
29 Поразка 26–3 Польща Павел Глазевський SD 10 (10) 2011-09-16 Польща Спортивна зала Торвар, Варшава
28 Перемога 26–2 Іспанія Карлос Естебан UD 6 (6) 2011-07-01 Франція Salle du Mouzon, Ош
27 Перемога 25–2 Бельгія Дріс Кумпен RTD 3 (6) 2011-06-18 Франція Salle l'archipel, Кастр
26 Перемога 24–2 Швейцарія Мохамед Белькасем UD 12 (12) 2011-04-15 Франція Salle Pierre Montesquiou, Кондом
25 Перемога 23–2 Франція Мартьял Белла Олеме UD 8 (8) 2010-11-19 Франція Petit Palais des Sports, Тулуза
24 Перемога 22–2 Чехія Йиндржих Велеський PTS 6 (6) 2010-07-03 Франція Salle du Mouzon, Ош
23 Перемога 21–2 Франція Мехді Харбехе TKO 4 (8) 2010-05-29 Франція Salle Pierre Montane, Тулуза
22 Поразка 20–2 Росія Ігор Міхалкін MD 8 (8) 2009-12-19 Німеччина Sport- und Kongresshalle, Шверін
21 Поразка 20–1 Малаві Айзек Чілемба UD 12 (12) 2009-10-31 ПАР Імператорський палац, Кемптон-Парк Втратив титул інтерконтинентального чемпіона за версією WBC в напівважкій вазі
20 Перемога 20–0 Замбія Чарльз Чісамба UD 12 (12) 2009-07-10 Франція Salle du Mouzon, Ош Захистив титул інтерконтинентального чемпіона за версією WBC в напівважкій вазі
19 Перемога 19–0 Франція Мартьял Белла Олеме UD 6 (6) 2009-06-13 Франція Salle l'archipel, Кастр
18 Перемога 18–0 Франція Девід Гретер PTS 6 (6) 2009-05-28 Франція Зимовий цирк, Париж
17 Перемога 17–0 Чехія Міхал Білак UD 8 (8) 2009-04-24 Франція Salle Pierre Montesquiou, Кондом
16 Перемога 16–0 Хорватія Йосип Ялусик TKO 1 (6) 2009-04-04 Франція Salle Renaux, Роні-сюр-Сен
15 Перемога 15–0 Франція Хосе Таварес RTD 4 (8) 2009-01-24 Франція Спортивний палац, По
14 Перемога 14–0 Росія Сейфудін Барахоєв TKO 7 (12) 2008-12-13 Росія Арена «Юність», Челябінськ Здобув вакантний титул інтерконтинентального чемпіона за версією WBC в напівважкій вазі
13 Перемога 13–0 Франція Ахілл Оман Бойя PTS 8 (8) 2008-11-22 Франція Salle Pierre Scohy, Ольне-су-Буа
12 Перемога 12–0 Франція Паскаль Лакампане PTS 8 (8) 2008-07-05 Франція Salle du Mouzon, Ош
11 Перемога 11–0 Франція Сімон Бакалак PTS 6 (6) 2008-06-07 Франція Salle l'archipel, Кастр
10 Перемога 10–0 Румунія Крістіан Тоні RTD 5 (6) 2008-05-17 Франція Salle Promis, Бордо
9 Перемога 9–0 Росія Андрій Зайцев PTS 6 (6) 2008-04-26 Франція Salle Pierre Montane, Тулуза
8 Перемога 8–0 Франція Мехді Херібет Друйше TKO 3 (6) 2008-04-04 Франція Salle Pierre Montesquiou, Кондом
7 Перемога 7–0 Франція Паскаль Лакампане UD 6 (6) 2008-03-07 Франція Espace Ornon, Вільнав-д'Орнон
6 Перемога 6–0 Румунія Крістіан Тоні TKO 4 (6) 2008-02-09 Франція Parc des expositions, Альбі
5 Перемога 5–0 Росія Андрій Зайцев TKO 4 (6) 2007-12-15 Франція Salle Demontesquiou, Кондом
4 Перемога 4–0 Франція Азіз Намдах TKO 1 (4) 2007-06-23 Франція Salle l'archipel, Кастр
3 Перемога 3–0 Франція Алі Лейлек PTS 4 (4) 2007-06-02 Франція SAME Durzy, Монтаржі
2 Перемога 2–0 Франція Сімон Бакалак PTS 4 (4) 2007-04-28 Франція Salle Pierre Montane, Тулуза
1 Перемога 1–0 Франція Анніс Сахлі KO 1 (4) 2007-03-10 Франція Salle des fetes, Ешироль Дебют на професіональному ринзі

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Гвоздик захистив титул чемпіона, перемігши Нґумбу технічним нокаутом. Корреспондент. 31.03.2019. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 31.03.2019.

Посилання[ред. | ред. код]