Друга карлістська війна
| Друга карлістська війна | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Карлістські війни | |||||||
 Битва при Пастералі, 1849 | |||||||
| |||||||
Друга карлістська війна — громадянська війна в Іспанії в 1846—1849 роках.
Унаслідок скасування королем Фернандо VII салічного права в Іспанії в 1830 році за три роки, в 1833, на престол зійшла його дочка — Ізабелла II. Проти цього виступив брат покійного короля — інфант Карлос Марія Ісідро. Він розпочав війну, відому як перша карлістська війна, що закінчилася поразкою його прихильників, карлістів, у 1840 році.
Згодом Карлос пропонував одружити юну королеву зі своїм сином Карлосом Луїсом. Проте королева одружилася з іншим кандидатом — своїм двоюрідним братом Франсіско де Асісом Бурбоном.
Після цього у вересні 1846 року на півночі Іспанії, переважно в Каталонії, почалися повстання, які мали характер народних. Спочатку спротивом урядовим військам керував священник Беніто Трістані, який у лютому 1847 року був схоплений та розстріляний військами генерала Мануеля Павії[1]. Після нього керівництво повстанням перебрав Рамон Кабрера. Він командував військами карлістів в Іспанії протягом трьох років[2]. Згодом повстання поширилося на Галісію.
На період другої карлістської війни також припав період революцій 1848—1849 років у Європі, які також зачепили Іспанію.
У 1849 році повстання було придушене. Сили генерала Рамона де Нарваеса контратакували в Галісії, а генерал-капітан Каталонії Фернандо Фернандес де Кордова придушив ізольовані повстанські осередки у своєму регіоні. Бойові дії були завершені в травні 1849 року.
У війні загинуло від 3 до 10 тисяч осіб[3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Organizacja Monarchistów Polskich » Karlizm. www.legitymizm.org (пол.). Процитовано 30 липня 2023.
- ↑ Moderantyzm i interesy. Państwo centralistyczne (1844—1854), [w:] Manuel Tuñón de Lara, Julio Valdeón Baruque, Antonio Dominguez Ortiz, Historia Hiszpanii, Szymon Jędrusiak (tłum.), Kraków: Universitas, 2012, s. 443, ISBN 97883-242-1754-0.
- ↑ Nineteenth Century Death Tolls. necrometrics.com. Процитовано 30 липня 2023.
Джерела[ред. | ред. код]
- Un testigo ocular de los acontecimientos. Teatro de la guerra: Cabrera, los montemolinistas y republicanos en Cataluña. Crónica de nuestros días. — Madrid : Imrenta de D. B. González, 1849.
- Una sociedad de literatos distinguidos. Montemolinista (insurrección) // Diccionario Universal de Historia y de Geografía. — México, 1854. — Т. Tomo V. — С. 521.
- Pirala, Antonio. Historia contemporanéa: Anales desde 1843 hasta la conclusión de la actual guerra civil. — Madrid : Imprenta y Fundición de Manuel Tello, 1875. — Т. Tomo I.
- Pirala, Antonio. Historia contemporanéa: Anales desde 1843 hasta la conclusión de la actual guerra civil. — Madrid : Imprenta y Fundición de Manuel Tello, 1876. — Т. Tomo II.
- Espasa-Calpe. Tradicionalismo // Enciclopedia universal ilustrada europeo-americana. — 1928. — Т. Tomo 63. — С. 376-506.
- Ferrer, Melchor. Historia del Tradicionalismo Español. Tomo XIX. — Sevilla : Editorial Católica Española S.A, —.
- Marrero, Vicente. La reconciliación dinástica y el siglo XIX. — Punta Europa, 1958. — Вип. 28. — С. 44-62.
- Vallverdú, Robert. La guerra dels Matiners a Catalunya (1846-1849). Una crisi econòmica i una revolta popular. — Barcelona : Publicacions de l'Abadia de Montserrat, 2002. — ISBN 84-8415-416-5.
- Rodríguez Vives, Conxa. Los exilios de Ramón Cabrera. — Puz, 2019. — ISBN 978-84-17633-40-0.
|
.svg) | Це незавершена стаття з історії Іспанії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
.svg){kind=small} | Це незавершена стаття про Каталонію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |