Дроб’язгіна Валентина Іванівна

Дроб’язгіна Валентина Іванівна
Народилася24 травня 1947(1947-05-24) Редагувати інформацію у Вікіданих
Львів, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Померла13 жовтня 2017(2017-10-13) (70 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Харків, Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністькомпозиторка, викладачка, громадська діячка Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materХарківський державний інститут мистецтв ім. І. П. Котляревського (1971) Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладЛуганське музичне училище і Харківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоНаціональна спілка композиторів України Редагувати інформацію у Вікіданих

Валентина Іванівна Дроб'язгіна (нар. 24 травня 1947, Львів — пом. 13 жовтня 2017, Харків) — українська композиторка, викладачка, музично-громадська діячка. Членкиня Національної спілки композиторів України (1973). Лауреатка Муніципальної премії ім. Іллі Слатіна (2004), Лауреатка Премії ім. В. С. Косенка (2011).

Біографія

[ред. | ред. код]

Валентина Дроб'язгіна народилася 24 травня 1947 року у Львові. У 1971 році закінчила Харківський інститут мистецтв по класу композиції В. Борисова[1].

Викладала музично-теоретичні дисципліни в Луганському музичному училищі від 1971 року. Упродовж 1972—1973 років працювала викладачкою в Харківському культурно-освітньому училищі. Від 1973 року викладала у Харківському університеті мистецтв, спочатку на посаді викладачки, згодом старшої викладачки (1983) та доцента (1995) кафедри композиції та інструментування[2].

У 1981 році пройшла асистентуру-стажування у Київській державній консерваторії по класу композиції та інструментування Мирослава Скорика[1].

Членкиня Національної спілки композиторів України (1973). Лауреатка Муніципальної премії ім. Іллі Слатіна (2004), Лауреатка Премії ім. В. С. Косенка (2011)[3].

Пішла з життя 13 жовтня 2017 року у Харкові[4]. Похована у Полтаві[5].

Основні твори

[ред. | ред. код]
  • Варіації для струнного квартету (1967);
  • дивертисмент для камерного оркестру (1969);
  • концерт для фортепіано з оркестром (1971);
  • токата (1973), соната (1978), сюїта «Знаки Зодіаку» (1995) для фортепіано;
  • камерна сюїта для 11-ти інструментів та фортепіано (1977);
  • кантата для хору та інструментального ансамблю «Час кращих» на сл. М. Асєєва і М. Свєтлова (1979);
  • фреска «Софія Київська» для симфонічного оркестру (1981);
  • дитячий балет «Руки, ноги, черевички» (1994);
  • хоровий концерт «Травневий сад» (1998);
  • 4 п'єси в стилі фольк-джаз «Весняні барви» для фортепіано, голосу та дзвіночків (2000);
  • «Український триптих» на сл. Т. Шевченка та Л. Талалая (2003), «Сум'яття душі» на сл. О. Романовського (2007) для мішаного хору без супроводу;
  • п'єси для оркестру народних інструментів, естрадних та джазових оркестрів;
  • хори без супроводу на сл. С. Єсеніна, Л. Завальнюка, І. Бондаренко;
  • твори для дітей — хорові та сольні пісні в супроводі фортепіано, п'єси для різних інструментів (скрипка, фортепіано, валторна, тромбон), фортепіанні ансамблі в 4 руки та ін.

Основні праці

[ред. | ред. код]
  • Веселі пісеньки: зб. хорів для дітей мол. шк. віку / В. Дроб'язгіна. Київ: Муз. Україна, 1976. 30, [2] с.
  • Оркестр бароко: метод. реком. для студ. істор.-теор. ф-ту. Харків, 1991.
  • Деякі риси оркестрового стилю М. Равеля // Актуал. проблеми муз. і театр. мистецтва. Мистецтвознавство, педагогіка та виконавство: мат. міжвузів. наук.-пед. конф. 22–23 груд. 1999. Харків, 1999. С. 49-51.
  • Дроб'язгіна В. І. Зелений Харків: «У зеленому полоні ти лежиш, як на долоні…» / муз. та сл. В. Дроб'язгіної // Розмова з містом: вок. тв. харків. композиторів / [передм. М. Стецюн (упоряд.), А. Перерва]. С. 56-63.

Музична Шевченкіана

[ред. | ред. код]
  • Хорові твори a capella: «Єсть на світі доля») з поеми «Катерина»;
  • «Світає» (з поеми «Сон»);
  • «Барвиста стрічка»: вокальний цикл для сопрано та фортепіано на народні тексти та тексти Т. Шевченка «Тече вода в синє море» (Думка), «Тече вода з-під явора», «Все йде, все минає…» (Гайдамаки).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Кононова, О. В. (1 січня 2008). Дроб’язгіна Валентина Іванівна. Енциклопедія Сучасної України (укр.). Процитовано 14 березня 2025.
  2. ↑ Гулковський М., 2023, с. 231.
  3. ↑ НСКУ :: ДРОБ'ЯЗГІНА Валентина Іванівна. composersukraine.org. Процитовано 14 березня 2025.
  4. ↑ Golynska, Olga (27 жовтня 2017). Померла українська композиторка Валентина Дроб’язгіна. МУЗИКА (укр.). Процитовано 14 березня 2025.
  5. ↑ Вєркіна Т. Б., 2017, с. 453.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Дроб’язгіна Валентина Іванівна // Музична Шевченкіана українських композиторів : біобібліогр. довід. вид / опрацюв. та упорядкув. Мирослава Гулковського. — Київ : Ліра-К, 2023. — С. 231–232. — ISBN 978-617-520-443-6.
  • Дроб’язгіна Валентина Іванівна // Харківський національний університет мистецтв ім. І. П. Котляревського, 1917-2017. У 2 т. : мала енциклопедія / М-во культури України, Харків. нац. ун-т мистецтв ім. І. П. Котляревського ; [редкол.: Вєркіна Т. Б. та ін. ; наук. ред. І. С. Драч ; ред.-упоряд. Л. В. Русакова]. — Харків : Водний спектр Джі-Ем-Пі, 2017. — Т. 1: Музичне мистецтво. — С. 453–454.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дроб’язгіна_Валентина_Іванівна&oldid=45144218