Драган Тарас Миколайович
| Драган Тарас Миколайович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Драган Тарас Миколайович | ||||
| Народження | 29 лютого 1932 с. Лисиничі | |||
| Смерть | 2 лютого 2009 (76 років) | |||
| Львів | ||||
| Національність | українець | |||
| Країна |  СРСР Україна | |||
| Навчання | Львівський інститут декоративного та ужиткового мистецтва | |||
| Діяльність | художник | |||
| Напрямок | образотворче мистецтво, кераміка | |||
| Нагороди |  | |||
| | ||||
Та́рас Ми́колайович Дра́ган (29 лютого 1932, Лисиничі — 2 лютого 2009, Львів) — український художник, заслужений діяч мистецтв України, член НСХУ. Один з основоположників сучасної модульної архітектурної кераміки[1].
Біографія[ред. | ред. код]
Народився в селі Лисиничі Львівської області. Родина Драганів брала активну участь в національно-культурному житті Галичини. У 1947 році був арештований, відбув сім років таборів суворого режиму. Після повернення екстерном закінчив десятирічку, відвідував Львівську художню школу, поступив на факультет кераміки Львівського інституту декоративного та ужиткового мистецтва.
З часу завершення навчання творчо працював художником керамік, брав участь у художніх виставках. Окремою ділянкою творчості була монументальна кераміка: вишукані керамічні панно для кафе «Львів», «Львівобленерго», модульна решітка для готелю «Турист», пластичні композиції для трускавецького санаторію «Кришталевий палац» та ін.
У 1962-2009 роках працював у Львівському державному коледжі декоративного і ужиткового мистецтва імені І. Труша викладачем на відділі художньої кераміки, розкривши в собі, крім таланту рисувальника, тонкого знавця композиції, талант педагогічний. Обіймав посаду завідувача кафедри рисунку. Створив школу рисунку, уклав навчальні програми з рисунку для всіх курсів і спеціальностей, науково обґрунтував методику його виконання, що дістало поширення у навчальних мистецьких закладах України. Розробив програми з дизайну й основ декоративності для відділу кераміки.
Твори[ред. | ред. код]
- 1967 — свічник «Гуцули».
- 1968 — ваза «Дідуган».
- 1969 — ваза «Аркан».
- 1970 — ваза «Дума».
- 1972 — декоративний пласт «Жіночий портрет» (фаянс, 31×22), ваза «Провесінь».
- 1973 — декоративний пласт «Маска» (фаянс, 30×20); настінний пласт «Вишенька» (фаянс, 22×31).
- 1974 — ажурне, модульне панно для львівського готелю «Турист» (порцеляна, 250×500).
- 1975 — модульне панно «Енергія» для Львівобленерго (порцеляна, 300×600).
- 1978 — фрагмент модульної декоративної стіни на будинку СТО (Нововолинськ, кам’яна маса, 800×900).
- 1987 — екстер’єр трускавецького санаторію «Кришталевий палац».
- модульні панно в інтер'єрах та екстер'єрі «Три стихії», «Пісня»[1].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія): Драган Тарас Миколайович. Архів оригіналу за 26 серпня 2018. Процитовано 25 серпня 2018.
Джерела[ред. | ред. код]
- Драган Тарас Миколайович // Кераміка України. — Київ : Логос Україна, 2009. — С. 65. — ISBN 978-966-1581-04-2.
- Драган Тарас Миколайович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — Київ : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 1973. — С. 77.
- Голубець О. Львівська кераміка. — Київ : Наукова думка, 1991. — С. 28—32. — ISBN 5-12-001783-1.
- Откович В. Драган Тарас Миколайович [Архівовано 25 серпня 2018 у Wayback Machine.] // ЕСУ.
Посилання[ред. | ред. код]
- Драган Тарас Миколайович // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.