Дорсомедіальна префронтальна кора

Дорсомедіальна префронтальна кора (дмПФК^[1][2]) — це частина префронтальної кори в анатомії мозку деяких видів. Вона включає частини полів Бродмана BA8, BA9, BA10, BA24 і BA32^[3], хоча деякі автори ототожнюють її саме з BA8 і BA9.^[4][5] Деякі помітні підкомпоненти включають дорсальну передню поясну кору (BA24 і BA32),^[1][6] прелімбічну кору^[1][6] та інфралімбічну кору.^[2]

Докази показують, що дмПФК відіграє кілька ролей у людини. Встановлено, що дмПФК відіграє роль в обробці почуття самосвідомості, інтеграції соціальних вражень, теорії розуму, моральних суджень, емпатії, ухваленні рішень, альтруїзмі, обробці інформації про страх і тривогу та гальмуванні моторної кори зверху вниз.^{[7][8][9][10][11]} ДмПФК також модулює або регулює емоційні реакції та частоту серцевих скорочень у ситуаціях страху чи стресу та відіграє важливу роль у довготривалій пам’яті^[1][12]. Деякі стверджують, що дмПФК складається з кількох менших підобластей, які є більш специфічними для виконання завдань.^[13] ДмПФК приписують багато ролей у мозку. Незважаючи на це, немає остаточного розуміння точної ролі дмПФК, і механізми, що зумовлюють її функції у мозку, залишаються нез'ясованими.

Вважається, що дмПФК є одним із компонентів того, як люди формулюють ідентичність або самосвідомість^[14][15]. Коли акторам було доручено зіграти персонажа, сканування фМРТ показало відносне пригнічення дмПФК порівняно з базовими завданнями.^[16] Такої ж деактивації не спостерігалося в інших завданнях, які виконували актори. Автори припускають, що це може бути пов’язано з тим, що актори активно пригнічують власне почуття власного «Я», щоб зобразити іншого героя. Подібним чином було показано, що дмПФК неактивна у осіб із психологічною дисоціацією.^[15]

Дослідження показали, що дмПФК відіграє певну роль у створенні соціальних вражень.^[17] Одне дослідження показало, що використання транскраніальної магнітної стимуляції (ТМС) для дмПФК під час завдання на соціальне судження безпосередньо порушує здатність людини формувати соціальні судження.^[17] Крім того, дмПФК активна, коли люди намагаються зрозуміти точки зору, переконання та думки інших, ця здатність відома як теорія розуму (модель психіки людини).^[18] Було також показано, що дмПФК відіграє певну роль в альтруїзмі. Кількість активності дмПФК людини під час виконання соціального завдання передбачала, скільки грошей ця людина згодом пожертвує іншим.^[19] Крім того, показано, що дмПФК відіграє певну роль у прийнятті моральних рішень.^[20]

Було показано, що дмПФК бере участь у довільній та мимовільній емоційній регуляції.^[21][22] Згадуючи негативні спогади, літні люди демонструють активацію дмПФК. Вважається, що це діє як механізм, який зменшує загальний досвід негативу події.^[21] Вважається, що дмПФК порушується в осіб з діагнозом біполярний розлад, що призводить до порушення емоційної регуляції.^[22]

На додаток до соціальних суджень, дмПФК демонструє підвищену активність під час складних завдань, пов'язаних з прийняттям рішень.^[23] Інші дослідження показали підвищену активацію дмПФК, коли людина повинна вибрати між двома однаково ймовірними результатами, а також коли рішення суперечить її поведінковим тенденціям.^[24][25]

ДмПФК також можна ідентифікувати у мавп.^[26] Вважається, що прелімбічна система мишей функціонально аналогічна функції емоційної регуляції дмПФК у людей.^[27]

Було показано, що у щурів дмПФК здійснює низхідний контроль над моторними областями, хоча точні механізми того, як це відбувається, залишаються невідомими.^[28] Інше дослідження розглядало, як рецептори дофаміну в дмПФК відіграють роль у регуляції страху у щурів.^[29]

Експеримент з мишами виявив, що оптогенетична стимуляція дмПФК підвищила їхню наполегливість, мотивацію та рішучість, що дозволяє їм займати більш домінуючу роль у соціальних ієрархіях.^[30] Крім того, дослідники показали, що рецептори 5-HT6 у дмПФК відіграють певну роль у регуляції тривожної поведінки у мишей.^[31]

• Самомодельна теорія суб'єктивності