Допінговий скандал у Всеросійській федерації легкої атлетики

Призерки Олімпіади 2012 Марія Савінова та Катерина Поїстогова. Рекомендовані до довічної дискваліфікації

Допінговий скандал у Всеросійській федерації легкої атлетики (2015) — міжнародний скандал, викликаний масовим застосуванням допінгу російськими легкоатлетами, складова розслідування ВАДА щодо державної програми допінгу в Росії.

Перебіг подій[ред. | ред. код]

Після декількох попередніх розслідувань протягом 2014—2015 років та публікації звіту комісії всесвітнього антидопінгового агентства (ВАДА) з розслідування діяльності російського антидопінгового агентства від 9 листопада 2015 Рада Міжнародної асоціації легкоатлетичних федерацій (ІААФ) своїм рішенням від 13 листопада тимчасово відсторонила Росію від змагань під своєю егідою на невизначений період[1]. Рішення було прийняте 22 голосами з 23. Прийняте рішення унеможливило участь збірної легкоатлетів Росії в Олімпійських іграх в Ріо-де-Жанейро 2016 року.

У звіті містилися звинувачення в масових і систематичних приховуваннях застосування допінгу російськими спортсменами[2]. На підставі проведеного розслідування ВАДА рекомендувала Міжнародної асоціації легкоатлетичних федерацій дискваліфікувати Всеросійську федерацію легкої атлетики (ВФЛА), позбавити ліцензії Московську антидопінгову лабораторію, а також відсторонити російських легкоатлетів від змагань під егідою Міжнародної федерації легкої атлетики.

Також було повідомлено, що російським антидопінговим агентством були знищені проби допінг-контролю. З цього приводу міністр спорту Росії та спортивний функціонер Віталій Мутко зазначив, що знищення відбулось начебто з відома ВАДА, яке видало циркуляр, в якому вказано, що проби з деякого моменту мають бути збережені, тому решта проб була знищена[3].

Допінговий скандал і Україна[ред. | ред. код]

В листопаді 2017 інформатор WADA Григорій Родченков заявив, що російський віце-прем'ер Віталій Мутко під час Олімпійських зимових ігор 2014 вимагав додати допінг в сечу українського конкурента, щоб забезпечити перемогу росіянину[4].

Наслідки[ред. | ред. код]

Наслідки для ВФЛА[ред. | ред. код]

17 червня 2016 IAAF постановив[5]:

  • членство ВФЛА в IAAF не може бути відновлено, оскільки не виконані кілька важливих критеріїв, а саме: ситуація зі ставленням до допінгу в Росії істотно не змінилася; не створена сильна і ефективна допінгова інфраструктура; частково доведені факти, що російська влада не тільки не веде ефективну роботу з підтримки боротьби з допінгом, а й сама бере участь в поширенні допінгу;
  • ніхто її представників ВФЛА (в тому числі офіційні особи, або обслуговчий персонал) не може брати участь в міжнародних змаганнях або діяльності IAAF;
  • будь-який атлет, який може ясно і переконливо довести, що він не зіпсований російською системою, оскільки перебуває за межами країни, і входить в іншу, ефективну антидопінгову систему, може подати прохання на дозвіл йому виступати в міжнародних змаганнях як нейтральний атлет, таке право мають також ті, хто зробив винятковий внесок у боротьбу з допінгом (зокрема Юлія Степанова, вона ж Юлія Русанова).

Наслідки для російських спортсменів[ред. | ред. код]

Допінговий скандал призвів до позбавлення олімпійських нагород ряду російських спортсменів, у тому числі:

  • березень 2016, Сергій Бакулін, Ольга Каніськіна, Валерій Борчин, Володимир Канайкін, Юлія Заріпова і Сергій Кирдяпкін[6].
  • серпень 2016, Євгенія Колодко[7], срібна медалістка лондонської Олімпіади зі штовхання ядра, срібна нагорода перейде до китайської спортсменки Лі Лін.
  • жовтень 2016, Тетяна Бєлобородова[8], чемпіонка лондонської Олімпіади з метання молоту (виступала під дівочим прізвищем Лисенко), золота нагорода перейде до польської спортсменки Аніти Влодарчик.
  • жовтень 2016, Ганна Чичерова[9], бронзова медалістка пекінської Олімпіади (2008) у стрибках у висоту, бронзова нагорода перейде до російської легкоатлетки Олени Слесаренко. Дивовижним чином Чичерова при цьому зберігає золоту медалі Олімпіади 2012.
  • січень 2017, Тетяна Лебедєва[10], срібна медалістка пекінської Олімпіади (2008) у стрибках у довжину та у потрійному стрибку.

Повернення медалей[ред. | ред. код]

Всеросійська федерація легкої атлетики повідомила, щодо станом на лютий 2017 з 19 спортсменів, позбавлених нагород, повернув нагороду лише один — Антон Кокорін[11].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Допінговий скандал у Всеросійській федерації легкої атлетики
  1. ↑ Российские легкоатлеты отстранены от соревнований ИААФ [Архівовано 10 липня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. ↑ Легкоатлетів з Росії можуть відсторонити від Олімпіади в Ріо. Архів оригіналу за 17 грудня 2017. Процитовано 14 листопада 2015.
  3. ↑ Мутко рассказал об уничтожении допинг-проб с ведома WADA [Архівовано 25 липня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. ↑ Родченков сообщил о просьбе Мутко добавить допинг в мочу украинца [Архівовано 26 листопада 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. ↑ Хорошо? Или ничего? Как в Вене убили российскую лёгкую атлетику [Архівовано 20 червня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. ↑ CAS дискваліфікував за допінг шістьох російських атлетів та позбавив їх медалей. Архів оригіналу за 12 жовтня 2016. Процитовано 12 жовтня 2016.
  7. ↑ Російську спортсменку позбавили срібла Олімпійських ігор. Архів оригіналу за 12 жовтня 2016. Процитовано 12 жовтня 2016.
  8. ↑ МОК дискваліфікував росіянку і позбавив її "золота" ОІ-2012. Архів оригіналу за 12 жовтня 2016. Процитовано 12 жовтня 2016.
  9. ↑ Спортсменку із Росії позбавили олімпійської медалі. Архів оригіналу за 12 жовтня 2016. Процитовано 12 жовтня 2016.
  10. ↑ IOC sanctions two athletes for failing anti-doping test at Beijing 2008. Архів оригіналу за 25 січня 2017. Процитовано 25 січня 2017.
  11. ↑ Возврат медалей. Архів оригіналу за 17 лютого 2017. Процитовано 17 лютого 2017.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Допінговий_скандал_у_Всеросійській_федерації_легкої_атлетики&oldid=37880648