Домарьов Іван Іванович
| Домарьов Іван Іванович | |
|---|---|
| Народився | 6 червня 1922 селище Пролетарськ, тепер у складі міста Лисичанська Луганської області |
| Помер | 6 березня 1973 (50 років) |
| Національність | росіянин |
| Діяльність | державний діяч |
| Нагороди |   |
Іван Іванович Домарьов (Домарєв) (6 червня 1922, селище Пролетарськ, тепер у складі міста Лисичанська Луганської області — 6 березня 1973) — український радянський діяч, новатор виробництва, бурильник Лисичанської станції «Підземгаз» Луганської області. Депутат Верховної Ради УРСР 5-го скликання.
Біографія[ред. | ред. код]
Після закінчення школи працював робітником у місті Пролетарську Лисичанського району Ворошиловградської області.
З березня 1941 року служив у Червоній армії. Учасник німецько-радянської війни з 1942 року. Служив зв'язковим командира мінометної роти 3-го стрілецького батальйону 1180-го стрілецького полку; навідником батареї 120-міліметрових мінометів; гарматним номером 4-ї батареї 1336-го зенітно-артилерійського полку 23-ї зенітно-артилерійської дивізії Резерву головного командування. Воював на Південно-Західному, Воронезькому, 1-му Українському фронтах.
Після демобілізації повернувся у Лисичанськ, де працював охоронцем шахти. Через півроку влаштувався підсобним робітником Лисичанської станції «Підземгаз». Закінчив курси бурильників, працював помічником бурильника.
Потім — бурильник, керівник зміни бурильників Лисичанської станції «Підземгаз» Ворошиловградської (Луганської) області.
Звання[ред. | ред. код]
- єфрейтор
Нагороди[ред. | ред. код]
- медаль «За відвагу» (1945)
- медаль «За бойові заслуги» (1943)
- медалі
Джерела[ред. | ред. код]
- газета «Прапор перемоги» (Луганськ) — 1959 рік — лютий.
 | Це незавершена стаття про політичного діяча. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |