Довгалюк Роман Олександрович
| Роман Довгалюк Роман Олександрович Довгалюк | ||
|---|---|---|
 Капітан | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 14 червня 1990 м. Первомайськ, Луганська область | |
| Смерть | 27 лютого 2022 (31 рік) с. Березівка (Бучанський район), Київська область (збиття літака) | |
| Громадянство |  Україна | |
| Національність | українець | |
| Alma Mater | ХНУПС | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2011—2022 | |
| Приналежність | Україна | |
| Вид ЗС |  Збройні сили | |
| Рід військ |  Повітряні сили | |
| Формування | ||
| Війни / битви | Російсько-українська війна | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Роман Олександрович Довгалюк (14 червня 1990 — 27 лютого 2022) — капітан, штурман фронтового бомбардувальника Су-24М (бортовий номер «77»), штурман ескадрильї 1-ї авіаційної ескадрильї 7-ї бригади тактичної авіації Збройних сил України, відзначився у ході російського вторгнення в Україну.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився у місті Первомайськ, що на Луганщині.
2011 року, після успішного закінчення Харківського національного університету Повітряних сил, отримав призначення до міста Старокостянтинів. З першого дня служив у 7 БрТА імені П. Франка, дійшов від штурмана авіаційної ланки авіаційної ескадрильї до штурмана ескадрильї авіаційної ескадрильї.
24 лютого 2022 року екіпаж літака у складі майора Білоуса та штурмана Довгалюка на літаку Су-24М здійнявся у небо. Цього ж дня екіпаж успішно здійснив виведення з-під ракетного удару авіаційної техніки та посадку на запасному аеродромі. І далі успішно виконував бойові завдання за призначенням[1].
Загинув 27 лютого 2022 року у складі екіпажу з Русланом Білоусом під час виконання бойового завдання з вогневого ураження живої сили та техніки окупантів біля с. Березівка (Бучанський район) на Київщині[2].
За час проходження служби у лавах Повітряних сил ЗСУ, неодноразово був нагороджений відзнаками Міністерства оборони України.
Нагороди[ред. | ред. код]
- орден «Богдана Хмельницького» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
- Медаль «За сумлінну службу» III ступеня (2013).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Незламні екіпажі: «Мій тато у небі, він бомбить русню!»
- ↑ Подтвержденная потеря самолета ВВС Украины [Архівовано 17 квітня 2022 у Wayback Machine.] (рос.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Указ Президента України від 14 березня 2022 року № 131/2022 «Про відзначення державними нагородами України»