Дніпровський трамвай
Дніпровський трамвай | |||
---|---|---|---|
Опис | |||
Країна | Україна | ||
Місто | Дніпро | ||
Оператор | КП «Дніпровський електротранспорт» Дніпровської міської ради | ||
Вартість проїзду | 8,00 ₴ (з 03.07.2021)[4] | ||
Річний пасажиропотік | ▼ 76 320,3 тис. чол. (2016)[1] | ||
Сайт | det.dp.ua | ||
Маршрутна мережа | |||
Кількість маршрутів | 13+1 екскурсійний | ||
Довжина мережі | 172,3 км[2] | ||
Рухомий склад | |||
Кількість вагонів | 260 пасажирських, 31 службових (станом на 01.01.2020)[3] | ||
Основні типи рухомого складу | Tatra T3, Tatra T6B5, КТМ-5, КТМ-8, Tatra T6A2, Tatra T4, Tatra T4D-M1, Tatra T4D-M2 | ||
Кількість депо | 1[2] | ||
Технічні дані | |||
Ширина колії | 1524 мм | ||
Тип живлення | контактна мережа | ||
Електрифікація | 600 В постійним струмомd | ||
| |||
Дніпровський трамвай у Вікісховищі |
Дніпро́вський трамва́й — система електричного трамваю міста Дніпро.
Історія[ред. | ред. код]
Цей розділ потребує доповнення. (травень 2020) |
У січні 1895 року, на запрошення міської Думи, до Катеринослава прибули представники Франко-Бельгійського акціонерного товариства для розв'язання питання будівництва трамвайного підприємства. У травні були вироблені умови попередньої угоди з центральною Паризькою компанією залізниць і трамваїв, а вже в червні того ж року трамвайна комісія і міська Управа в урочистій обстановці підписали угоду про будівництво Катеринославської міської електричної залізниці.
Катеринославський трамвай було відкрито 26 червня 1897 року. Це була третя у Російській імперії трамвайна система на електричній тязі після Київського і Нижньогородського трамваїв. Її будівництво та експлуатацію здійснювала бельгійська фірма «Електричний трамвай Катеринослава» (фр. Tramways electriques d'Ekaterinoslaw). Система була вузькоколійною; вона складалася з трьох ліній, що відходили від Катерининського проспекту (нині — просп. Дмитра Яворницького):
- Вокзал — Катерининський проспект — Соборна площа — Табірний базар;
- Вокзал — Катерининський проспект — вулиця Караїмська (В'ячеслава Липинського) — вулиця Йорданська (Михайла Коцюбинського) — Купальні;
- Пароплавна пристань — вулиця Провіантська (Пастера) — Катерининський проспект — вулиця Олександрівська (Січових Стрільців) — вулиця Велика Базарна (Святослава Хороброго).
21 квітня 1906 року у Катеринославі було відкрито альтернативну трамвайну мережу. Вона також мала метрову колію. У 1918 році підприємства (а також трамвайні мережі) були об'єднані. У 1931 році трамвайний парк нараховував 177 вагонів, а довжина мережі склала 65 км.
З 6 листопада 1932 року розпочинаються роботи з поступового перешивання колії: з вузької метрової на широку російську (1524 мм). Ці роботи були завершені до 1948 року.
Впродовж 1970—1990-х років було повністю змінено рухомий склад трамвая на чехословацькі вагони Tatra. Згодом, їх виробництво було організоване і на місцевому «Південмаші».
У 1996 році у місті налічувалося близько 400 вагонів, які перевозили близько 115 млн пасажирів на рік; функціонувало 19 трамвайних маршрутів.
20 березня 2002 року «Південмаш» передав місту 6 вагонів Татра-Юг Т6Б5[5].
27 квітня 2012 року, близько опівдня, на трамвайній зупинці навпроти Театру опери та балету вибухнула сміттєва урна, що пошкодила вагони № 1381 і 1382 та поранила кількох людей. Вибух був першим з чотирьох, що пролунали того дня у Дніпропетровську[6].
2013 року міська влада придбала у Берліні 30 трамвайних вагонів Tatra T6A2M[7].
Уночі з 18 на 19 квітня 2018 року в Дніпрі провели тестування нового трамваю К-1М6 по маршруту трамвая № 1. Дану модель електротранспорту виготовляють на місцевому «Південмаші»[8].
2019 року місто придбало 20 вагонів Tatra T4D з Лейпцига[7]. У вересні того ж року на підприємстві «Дніпровський електротранспорт» був створений власний навчальний заклад професійно-технічного навчання другого (базового) рівня освіти, – «Навчально-виробничий центр» КП «Дніпровський електротранспорт», призначений для підготовки водіїв за спеціальністю «водій трамвая» та «водій тролейбуса»[9][10].
З березня 2020 року весь трамвайний парк приводять до єдиного вигляду з новим дизайном[11].
А вже незабаром, на час карантину було впроваджено спеціальну перепустку для проїзду у громадському транспорті, а розклад руху трамваїв, як і всього електротранспорту, зазнав суттєвих змін — більшість маршрутів було скорочено, а інтервал у русі збільшений[12][13]. Громадський транспорт працює в режимі спеціальних перевезень, при цьому проїзд забезпечує лише спецквиток та засоби індивідуального захисту. Скористатися транспортом можуть лише працівники організацій та установ, які забезпечують життєдіяльність міста[14]. З пом’якшенням карантинних обмежень, з 12 травня 2020 року поновив роботу весь електротранспорт, хоча засоби індивідуального захисту залишились незмінними та обов’язковими аксесуарами для поїздки як трамваєм, так і громадським транспортом взагалі[15].
Протягом року було створено єдиний диспетчерський центр, який відтепер моніторить роботу всього наземного громадського пасажирського транспорту міста. Для цього було встановлено понад 1900 GPS-трекерів.
Маршрути[ред. | ред. код]
Схеми маршрутів[ред. | ред. код]
Історичні[ред. | ред. код]
- Лінії трамвая у Катеринославі, 1903 рік
- Схема маршрутів, 1913 рік
- Схема маршрутів, 1920-ті роки
- Схема маршрутів, 1940 рік
- Схема маршрутів, 1943 рік
- Схема маршрутів, 1950-ті роки
- Схема маршрутів, 1959 рік
- Схема маршрутів у 1960-ті роки
- Зміни у маршрутах, 1970-ті роки
- Схема маршрутів, 1975 рік
- Схема маршрутів після 1991 року
- Схема маршрутів, 2013 рік
Сучасні[ред. | ред. код]
|
|