Дихання Чейна — Стокса
| Дихання Чейна — Стокса Класифікація та зовнішні ресурси | |
 | |
|---|---|
| Графічне зображення дихання Чейна — Стокса | |
| МКХ-10 | R06.3 |
| MeSH | D002639 |
Дихання Че́йна — Сто́кса — патологічний тип дихання, при якому поверхневі й рідкі дихальні рухи поступово частішають і поглиблюються, а досягнувши максимуму на п'ятий — сьомий вдих, починають слабшати й стають рідшими, після чого настає пауза. Цикл дихання повторюється в тій же послідовності і переходить в чергову дихальну паузу.
Епонім[ред. | ред. код]
Цей тип дихання отримав свою назву на честь британських лікарів Джона Чейна (роки життя 1777—1836) та Вільяма Стокса (1804—1878), які вперше описали його в XIX столітті.[1][2]
Патогенез[ред. | ред. код]
У більшості випадків дихання Чейна — Стокса є симптомом гіпоксії головного мозку і виникає при:
- декомпенсованій серцевій недостатності;
- запальних захворюваннях мозку і його оболон;
- уремії;
- при використанні деяких лікарських препаратів (наприклад, морфіну).
Також дихання Чейна — Стокса можна спостерігати в здорових людей на значній висоті (особливо під час сну), у недоношених дітей, що, очевидно, пов'язано з недосконалістю нервових центрів.
Внаслідок гіпоксії пригнічується робота дихального центра в довгастому мозку. Припинення дихання призводить до різкого зростання в крові концентрації СО2 й посилення подразнення хеморецепторів, які збуджують дихальний центр й призводить до відновлення дихання. Відновлення дихання зменшує в крові концентрацію СО2, що послаблює подразнення хеморецепторів і як наслідок дихальний центр знову пригнічується, доки концентрація СО2 не зросте.
Інші патологічні типи дихання[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ J. Cheyne: A case of apoplexy in which the fleshy part of the heart was converted into fat. Dublin Hospital Reports, 1818, 2: 216—223. Reprinted in F. A. Willius & T. E. Keys: Cardiac Classics, 1941, pp. 317—320 (англ.)
- ↑ William Stokes: Fatty degeneration of the heart. In his: The Diseases of the Heart and Aorta. Dublin, 1854, pp. 320—327. (англ.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Ґанонґ, Вільям Ф. Фізіологія людини: підручник / пер. з англ.; наук. ред. перекладу М. Гжегоцький, В. Шевчук, О. Заячківська. — Львів: БаК, 2002. — 636 с. — ISBN 966-7065-38-3.
|
 | Це незавершена стаття про симптом хвороби. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
