Дзюба Микола Григорович
| Дзюба Микола Григорович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 12 листопада 1946 (77 років) Сувид, Вишгородський район, Україна |
| Країна |  Україна |
| Діяльність | політик |
| Посада | народний депутат України[1] |
| Нагороди |   |
Дзюба Микола Григорович (нар. 12 листопада 1946, село Сувид, Вишгородський район, Київська область, Українська РСР, СРСР) — колишній народний депутат України. Нагороджений орденами «Знак Пошани», «Трудова Слава» III ступеню.
Біографія[ред. | ред. код]
Микола Григорович Дзюба, народився 12 листопада 1946 року в селі Сувид, Вишгородський район, Київська область, Українська РСР, в сім'ї селян. Освіта — повна середня. Національність -- України. Одружений та має 2-ох дітей.
03.1994 р. — кандидат у народні депутати України, Оболонський виб. окр. № 10, м. Київ, висун. виборцями. Зняв кандидатуру.
Народний депутат України (12)1-го склик. з 03.1990 (2-й тур) до 04.1994, Оболонський виб. окр. № 11, місто Київ. Голова підкомісії з питань розвитку сфери послуг, секретар комісії у питаннях соціальної політики та праці. Входив до Народної Ради.
- З 1964 р. — працює слюсарем-сантехніком в/ч 55372[2].
- В 1965 р — був призваний для проходження служби в армії[2].
- З 1968 — працює водієм АТП 13070, у м. Київ[2].
- У 1986 р. -- брав активну участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС[2].
- У 18.03 1990 р. переміг у 2-му турі завдяки 42.53% голосів під час виборів у Народні депутати України[2].
- З 1994 — обіймав посаду референта-консультанта Міжнародного фонду гуманітарних та економічих зв'язків України з Росією[2].
Був кандидатом у народні депутати СРСР в 1989.
Член КПРС (1968—1990).
Ордени «Знак Пошани», Трудової Слави III ст.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ http://static.rada.gov.ua/zakon/new/NEWSAIT/DEPUTAT1/spisok1.htm
- ↑ а б в г д е Офіційний портал Верховної Ради України. static.rada.gov.ua. Процитовано 7 червня 2023.