Дзеверін Ігор Ігорович

Ігор Ігорович Дзеверін
Народився 26 вересня 1967(1967-09-26) (56 років)
Місце проживання Київ
Країна Україна Україна
Діяльність еволюціоніст
Alma mater Київський державний університет
Галузь еволюційна біологія, зоологія, морфологія, статистика
Заклад Інститут зоології імені І. І. Шмальгаузена НАН України
Вчене звання старший науковий співробітник
Науковий ступінь доктор біологічних наук

І́гор І́горович Дзеве́рін (нар. 26 вересня 1967(19670926)) — український еволюційний біолог, зоолог і популяризатор науки, фахівець з морфології та еволюції ссавців і статистичних методів у біології, доктор біологічних наук (2012), завідувач відділу еволюційної морфології Інституту зоології імені І. І. Шмальгаузена НАН України.

Життєпис[ред. | ред. код]

У 1984—1989 роках навчався на кафедрі зоології біологічного факультету Київського університету. 1990 року вступив до аспірантури в Інститут зоології імені І. І. Шмальгаузена НАН України. Після закінчення аспірантури у 1993 році залишився працювати в цьому закладі. 1995 року захистив кандидатську дисертацію на тему «Краніометрична мінливість і еволюція нічниць (Chiroptera, Vespertilionidae: Myotis) Палеарктики». У 2007 році отримав звання старшого наукового співробітника. 2012 року захистив докторську дисертацію на тему «Механізми трансформації структур черепа в еволюції нічниць та споріднених груп гладконосих рукокрилих». Після цього очолив відділ еволюційної морфології Інституту зоології НАН України.

Наукова та популяризаторська діяльність[ред. | ред. код]

Основна увага в наукових працях І. І. Дзеверіна приділена вивченню еволюції кажанів роду нічниця. Проте значна кількість його праць присвячена дослідженню мінливості, порівняльної морфології, еволюції та застосуванню статистичних методів також і в багатьох інших групах тварин.

Велику увагу І. І. Дзеверін приділяє популяризації науки, особливо еволюційного вчення, та критиці антинаукових напрямків, перш за все креаціонізму, публікуючи значну кількість науково-популярних статей[1], проводячи науково-популярні лекції[2][3][4] та даючи інтерв'ю на цю тему.[5][6][7]

В рамках науково-популяризаторської діяльності брав участь в якості гостя у журналістському проекті «Академія наук» у програмі «Історія Homo sapiens»[8].

Найважливіші наукові праці[ред. | ред. код]

  • Дзеверин И. И. Краниометрическая изменчивость остроухих ночниц Myotis blythi (Chiroptera, Vespertilionidae) // Зоологический журнал. — 1995. — Т. 74, Вып. 7. — С. 82—95.
  • Dzeverin I. I. A unidimensional model of phenetic diversity of the Palearctic Myotis species // Biology Bulletin. — 1998. — V. 25, No. 2. — P. 206—212.
  • Дзеверин И. И., Лашкова Е. И. Вклад гетерохронных трансформаций онтогенеза в формирование межвидовых различий лесных мышей, Sylvaemus (Rodentia) // Журнал общей биологии. — 2005. — Т. 66, № 3. — С. 258—272.
  • Dzeverin I. I. The regressive trend of complex phenotypic structures in neutral evolution // Vestnik zoologii. — 2007. — V. 41, No. 1. — P. 53—69.
  • Dzeverin I. The stasis and possible patterns of selection in evolution of a group of related species from the bat genus Myotis (Chiroptera, Vespertilionidae) // Journal of Mammalian Evolution[en]. — 2008. — V. 15, No. 2. — P. 123—142.
  • Dzeverin I., Ghazali M. Evolutionary mechanisms affecting the multivariate divergence in some Myotis species (Chiroptera, Vespertilionidae) // Evolutionary Biology. — 2010. — V. 37, No. 2-3. — P. 100—112.
  • Дзеверін І. І. Генетичні та морфогенетичні трансформації на ранніх етапах еволюції рукокрилих: короткий огляд // Біологічні студії. — 2010. — Т. 4, № 3. — С. 167—174.
  • Дзеверін І. І. Генетичні основи появи нових структур в еволюції хребетних // Біологічні студії. — 2013. — Т. 7, № 2. — С. 207—216.
  • Ghazali M., Moratelli R., Dzeverin I. Ecomorph Evolution in Myotis (Vespertilionidae, Chiroptera) // Journal of Mammalian Evolution[en]. — 2017. — V. 24, No. 4. — P. 475—484.
  • Dzeverin I. The skull integration pattern and internal constraints in Myotis myotisMyotis blythii species group (Vespertilionidae, Chiroptera) might be shaped by natural selection during evolution along the genetic line of least resistance // Evolutionary Biology. — 2020. — 47(1). — P. 18-42.

Громадська позиція[ред. | ред. код]

У червні 2018 підтримав відкритий лист діячів культури, політиків і правозахисників із закликом до світових лідерів виступити на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова й інших політв'язнів.[9]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Список публікацій І. І. Дзеверіна на сайті Інституту зоології. Архів оригіналу за 29 січня 2018. Процитовано 14 березня 2016.
  2. Лекция «Биология и расизм. Корни человеческого единства» Игорь Дзеверин. Архів оригіналу за 20 квітня 2016. Процитовано 14 березня 2016.
  3. «Разнообразие эволюционных теорий» — лекция Игоря Дзеверина. Архів оригіналу за 10 квітня 2016. Процитовано 14 березня 2016.
  4. Повне відео лекції «Разнообразие эволюционных теорий». Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 14 березня 2016.
  5. Еволюціоніст Ігор Дзеверін: «Для мене не очевидно, що людина стає розумнішою. Освіченішою — можливо». Архів оригіналу за 29 березня 2016. Процитовано 14 березня 2016.
  6. BBC. Про гени і меми: еволюція, релігія і репресії. Архів оригіналу за 11 січня 2016. Процитовано 14 березня 2016.
  7. Вся людська історія – це історія страху і його подолання – еволюційний біолог Ігор Дзеверін. Українська Правда. 11 січня 2022. Архів оригіналу за 11 січня 2022.
  8. Академія наук: Історія Homo sapiens. Гість Ігор Дзеверін. Ефір від 22.03.2018. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 8 червня 2018.
  9. Світові інтелектуали закликають політиків бойкотувати ЧС доки Росія не звільнить українських політв’язнів [Архівовано 23 червня 2018 у Wayback Machine.] 06.06.2018

Посилання та джерела[ред. | ред. код]