Джумпа Лахірі

Джумпа Лахірі
англ. Jhumpa Lahiri
Ім'я при народженні англ. Nilanjana Sudeshna
Народилася 11 липня 1967(1967-07-11)[1][2][…] (56 років)
Лондон, Велика Британія[4][5][3]
Країна  США[6][7][…]
 Індія[6][4]
 Велика Британія[6]
Діяльність письменниця-романістка, письменниця, викладачка університету, акторка, сценаристка, наукова працівниця, перекладачка
Сфера роботи творче та професійне письмоd[9] і перекладацтво[d][9]
Alma mater Бостонський університет, Бернард-коледж, Boston University College of Arts and Sciencesd і South Kingstown High Schoold
Заклад Бостонський університет, Rhode Island School of Designd і Принстонський університет[10]
Мова творів англійська і італійська[10]
Жанр роман
Magnum opus Interpreter of Maladiesd, The Namesaked і The Lowlandd
Членство Американська академія мистецтв та літератури
Конфесія індуїзм
Нагороди
Сайт: jhumpalahiri.net

CMNS: Джумпа Лахірі у Вікісховищі

Джумпа Лахірі (англ. Jhumpa Lahiri Vourvoulias; нар. 11 липня 1967, Лондон) — літературний псевдонім американської письменниці бенгальського походження Ніланьяни Судесна (Nilanjana Sudeshna).

Життєпис[ред. | ред. код]

Ніланджана Судешна Лахірі Ворвуліас народилася 1967 року в Англії. Переїхала з батьками, вихідцями з Індії, до США. Навчалася в Барнард-коледжі в Нью-Йорку, в університеті Бостона.

Творчість та визнання[ред. | ред. код]

Її дебютний збірник оповідань «Тлумач недуг» (1999) отримав кілька премій, включаючи Пулітцерівську — за художню книгу. Роман «Тезка», що побачив світ 2003 року, утримувався кілька тижнів у списку бестселерів газети «Нью-Йорк Таймс», екранізований в 2006 році Мірою Наїр. Книгу оповідань «Незвичний світ» (2008) також високо оцінили читачі.

Проза Лахірі переведена на бенгалі, а також німецькою, нідерландською, французькою, італійською, іспанською, португальською, румунською, польською, болгарською, російською мовами. З 2005 року Джумпа Лахірі — віце-президент Американського ПЕН-центру[11]. З лютого 2010 року входить до Комітету з мистецтва та гуманітарних наук при Президенті США[en][12]. Роман Лахірі The Lowland (2013) увійшов до короткого списку Букерівської премії 2013 року[13].

Премії[ред. | ред. код]

  • 1993 — Трансатлантична премія від Henfield Foundation
  • 1999 — Премія О. Генрі за оповідання «Тлумач недуг»
  • 1999 — Премія PEN/Hemingway (найкращий художній дебют року) за «Тлумача недуг»
  • 1999 — «Тлумач недуг» обрано одним із найкращих американських оповідань
  • 2000 — Премія Аддісона Меткалфа від Американської академії мистецтв і літератури
  • 2000 — «Третій і останній континент» обрано одним із найкращих американських оповідань
  • 2000 — Найкращий дебют року за версією «Нью-Йоркер» для «Тлумача недуг»
  • 2000 — Пулітцерівська премія за художню книгу — за дебют «Тлумач недуг»
  • 2000 — M.F.K. Фонду Джеймса Берда. Нагорода Fisher Distinguished Writing Award за «Indian Takeout» у журналі Food & Wine
  • 2002 — Грант Ґуґґенгайма
  • 2002 — «Nobody's Business» обрано одним із найкращих американських оповідань
  • 2008 — Міжнародна премія за коротке оповідання Френка О'Коннора за фільм «Незвична земля»
  • 2009 — Азійсько-американська літературна премія за «Незвичну землю»
  • 2009 — Премія Грегора фон Реццорі за іноземну художню літературу, перекладену італійською мовою за «Незвичну землю» («Una nuova terra»), переклад Федеріки Оддера (Гуанда)
  • 2014 — Премія DSC з літератури Південної Азії за The Lowland[14]
  • 2014 — Національна гуманітарна медаль[15]
  • 2015 — Премія індійської компанії DSC за літературу країн Південної Азії
  • 2017 — Премія Pen/Malamud

Літературні праці[ред. | ред. код]

Романи[ред. | ред. код]

Збірки оповідань[ред. | ред. код]

  • Тлумач недуг (1999)
  • «Тимчасова справа» (раніше опублікована в The New Yorker)
  • «When Mr. Pirzada Came to Dine» (раніше опубліковано в The Louisville Review)
  • «Тлумач недуг» (раніше опубліковано в Agni Review)
  • «Справжній Дурван» (раніше опубліковано в Harvard Review)
  • «Sexy» (раніше опубліковано в The New Yorker)
  • «Mrs. Sen's» (раніше опубліковано в Salamander)
  • «Цей благословенний дім» (раніше опубліковано в Epoch)
  • «The Treatment of Bibi Haldar» (раніше опубліковано в Story Quarterly)
  • «Третій і останній континент»
  • Незвична земля (2008)
  • «Незвична земля»
  • «Hell-Heaven» (раніше опубліковано в The New Yorker)
  • «Вибір житла»
  • «Тільки добро»
  • «Nobody's Business» (раніше опубліковано в The New Yorker)
  • «Once In A Lifetime» (раніше опубліковано в The New Yorker)
  • «Кінець року» (раніше опубліковано в The New Yorker)
  • «Схід на берег»

«Хема і Каушик»

Оповідання[ред. | ред. код]

  • Лахірі, Джумпа (10–17 червня 2013 р.). «Братська любов». The New Yorker. том. 89, вип. 17. С. 70–89.
  • Лахірі, Джумпа (29 січня 2018). «Межа». The New Yorker.
  • Лахірі, Джумпа (8 лютого 2021 р.). «Відкидання тіні». The New Yorker.

Поезія[ред. | ред. код]

  • Il quaderno di Nerina (італ.) (2020)

Документальна книги[ред. | ред. код]

  • In altre parole (італ.) (2015) (англійський переклад опубліковано як In Other Words, 2016)
  • Il vestito dei libri (італ.) (англійський переклад опубліковано як «Одяг книг», 2016)

Перекладаючи себе та інших (2022)

Нариси, звіти та інші внески[ред. | ред. код]

  • The Magic Barrel: Stories (introduction) by Bernard Malamud, Farrar, Straus and Giroux, July 2003.
  • «Уроки кулінарії: Довга дорога додому» (6 вересня 2004, The New Yorker)
  • Дні Мальгуді (вступ) Р. К. Нараян, Penguin Classics, серпень 2006 р.
  • «Род-Айленд» у «Штат за штатом: Панорамний портрет Америки» за редакцією Мета Вейленда та Шона Вілсі, Ecco, 16 вересня 2008 р.
  • «Імпровізації: Райс» (23 листопада 2009, The New Yorker)
  • «Reflections: Notes from a Literary Apprenticeship» (13 червня 2011, The New Yorker)
  • Призупинення часу: Роздуми про Саймона Діннерстайна та Триптих Фулбрайта за редакцією Деніела Слейгера, Milkweed Editions, 14 червня 2011 р.
  • Lahiri, Jhumpa (7 грудня 2015). «Навчіть себе італійської». Особиста історія. The New Yorker. том. 91, вип. 39. Переклад з італійської Енн Гольдштейн. С. 30–36.[37]

Переклади[ред. | ред. код]

  • Краватки (2017), переклад з італійської «Лаччі» Доменіко Старноне
  • Трик (2018), переклад з італійської скерцето Доменіко Старноне
  • Довіра (2021), переклад з італійської «Конфіденції» Доменіко Старноне

Публікації українською мовою[ред. | ред. код]

  • Ліахірі Джумпа. Кому яке діло: оповідання / Пер. з англійської Світлана Петрова // Всесвіт: журнал іноземної літератури. 2007. № 11-12. С. 50-74.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Encyclopædia Britannica
  2. Library of Congress AuthoritiesLibrary of Congress.
  3. а б Babelio — 2007.
  4. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #12491540X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  6. а б в Virtual International Authority File[Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
  7. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  8. http://urn.bn.pt/nca/unimarc-authorities/txt?id=965745
  9. а б Czech National Authority Database
  10. а б Library of Congress AuthoritiesLibrary of Congress.
  11. Совет попечителей Американского ПЕН-центра. Архів оригіналу за 12 лютого 2008. Процитовано 29 січня 2008.
  12. Barack Obama appoints Jhumpa Lahiri to arts committee, The Times of India, 7 лютого 2010
  13. Букер объявил шорт-лист | Colta.ru. Архів оригіналу за 14 вересня 2013. Процитовано 10 вересня 2013.
  14. Claire Armitstead (22 січня 2015). Jhumpa Lahiri wins $50,000 DSC prize for south Asian literature. The Guardian. Процитовано 30 березня 2023.
  15. President Obama to Award 2014 National Humanities Medal. National Endowment for the Humanities. 3 вересня 2015. Процитовано 30 березня 2023.
  16. Life lessons to learn from The Namesake by Jhumpa Lahiri| Kaitholil.com. kaitholil.com. Архів оригіналу за 9 жовтня 2022. Процитовано 30 березня 2023.
  17. Whereabouts by Jhumpa Lahiri. Penguin Random House. Процитовано 26 грудня 2020.

Література[ред. | ред. код]

  • Jhumpa Lahiri, Master Storyteller/ Bala, Suman, ed. New Dehli: Khosla Pub. House, 2002

Посилання[ред. | ред. код]