Джуліан Барбур

Джуліан Барбур
Народився 1937[1][2]
Англія, Велика Британія
Місце проживання Оксфордшир
Країна  Велика Британія
Діяльність фізик, фізик-теоретик, перекладач, викладач університету
Alma mater Кембриджський університет
Кельнський університет
Галузь фізика, теоретична фізика[3], квантова гравітація[3], історія науки[3] і переклади з російськоїd[3]
Науковий керівник Peter Mittelstaedtd[4]
Особ. сторінка platonia.com
CMNS: Джуліан Барбур у Вікісховищі

Джуліан Б. Барбур (англ. Julian Barbour; нар. 1937) — британський фізик. Займається дослідженнями квантової гравітації та історією науки.

Біографія[ред. | ред. код]

Барбур виріс у Південному Ньюґінгтоні (Оксфордшир), вивчав математику в Кембриджському університеті, поступив у аспірантуру в Мюнхені, де займався астрофізикою, докторський ступінь з основ загальної теорії відносності здобув 1968 року в Кельнському університеті під керівництвом Петера Міттельштадта. До 1996 року він переважно працював перекладачем наукових текстів, а потім присвятив себе основним дослідженням. Він написав науково-популярну книгу The end of time (Кінець часу), в якій відстоює тезу про те, що час — це лише ілюзія, а виміряти можна лише зміни.

Концепція Барбура сформувалася під сильним впливом Ернста Маха та його емпіричної філософії. Барбур досліджував та публікував статті про принцип Маха, а також написав книгу про історію принципів динаміки (засновану на механіці Ернста Маха в її розвитку). Разом з італійським фізиком Бруно Бертотті він розробив динамічну теорію (названу ним best matching), яка реалізує принцип Маха та не передбачає існування простору-часу.

У 2008 році він був запрошеним професором в Оксфорді.

Його нарис The Nature of Time («Природа часу») отримав першу нагороду у конкурсі 2008 року, організованому Інститутом фундаментальних питань (FQXi).[5]

Праці[ред. | ред. код]

  • Разом з Bruno Bertotti: Mach´s principle and the structure of dynamical theories. In: Proc. Roy. Soc. A, Band 382, 1982, S. 295.
  • Leibnizian time, Machian dynamics and quantum gravity. In: Roger Penrose, Christopher Isham (Hrsg.): Quantum concepts in space and time, Oxford University Press, 1986.
  • The emergence of time and its arrow from timelessness. In: J. Halliwell (Hrsg.): Physical origins of time asymmetry, Cambridge University Press, 1994.
  • Разом з Herbert Pfister: Mach´s principle. From Newton´s Bucket to Quantum Gravity, Birkhäuser, 1995 (Einstein Studies, Band 6, darin von Barbour: Einleitung, Mach before Mach, General relativity as a perfectly Machian theory).
  • The End of Time: The Next Revolution in our Understanding of the Universe, Oxford University Press, 1999, ISBN 0-297-81985-2; ISBN 0-19-511729-8 (Preprint 2009 [Архівовано 10 лютого 2015 у Wayback Machine.], arxiv.org).
  • The Discovery of Dynamics: A Study from a Machian Point of View of the Discovery and the Structure of Dynamical Theories, Oxford University Press, 2001 (zuerst als Absolute or relative motion ?, Band 1 The Discovery of Dynamics).
  • Разом з Brendan Z. Foster, Niall Ó Murchadha: Relativity without relativity. [Архівовано 12 квітня 2022 у Wayback Machine.] In: Classical and Quantum Gravity, Band 19, 2002, S. 3217.
  • The Nature of Time. Skriptum, 2008 (Essay contest file, pdf [Архівовано 6 липня 2021 у Wayback Machine.]; arXiv:0903.3489 [gr-qc], Links auf pdf u. a.).
  • The Janus Point. A New Theory of Time. Basic Book, New York 2020. ISBN 978-0465095469.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #137871406 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ MAK
  3. ↑ а б в г Czech National Authority Database
  4. ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  5. ↑ Nature of Time, Wettbewerb 2008 [Архівовано 15 листопада 2021 у Wayback Machine.], fqxi.org.
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Наука
Тематичні сайти
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джуліан_Барбур&oldid=41043440