Джуліано Джуліані

	Джуліано Джуліані
	Джуліано Джуліані
Особисті дані
Народження	29 вересня 1958
	Рим, Італія
Смерть	14 листопада 1996 (38 років)
	Болонья, Італія
Зріст	181 см
Громадянство	Італія
Позиція	воротар
Юнацькі клуби
	«Ареццо»
Професіональні клуби*
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.

Джуліано Джуліані (італ. Giuliano Giuliani, нар. 29 вересня 1958, Рим — пом. 14 листопада 1996, Болонья) — італійський футболіст, що грав на позиції воротаря.

Виступав, зокрема, за «Наполі» та «Удінезе», ставши з неаполітанцями чемпіоном Італії та володарем Кубка УЄФА.

Ігрова кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 29 вересня 1958 року в місті Рим. Вихованець футбольної школи клубу «Ареццо». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1976 року в основній команді того ж клубу, в якій провів чотири сезони, взявши участь у 52 матчах чемпіонату.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу «Комо», до складу якого приєднався влітку 1980 року і в сезоні 1980/81 дебютував у Серії А. Всього відіграв за команду з Комо п'ять сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Комо», був основним голкіпером команди. Відзначався досить високою надійністю, пропускаючи в іграх чемпіонату в середньому менше одного голу за матч.

1985 року став гравцем «Верони», де провів три сезони, після чого перейшов в «Наполі», де грали зіркові Карека та Дієго Марадона. Протягом цих років виборов титул чемпіона Італії та став володарем Кубка УЄФА.

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Удінезе», за команду якого виступав протягом 1990—1993 років. За фріульців Джуліані провів два роки у Серії Б і потім один в Серії А, врятувавши команду від вильоту у сезоні 1992/93, після чого у віці 35 років завершив ігрову кар'єру.

Міжнародна кар'єра[ред. | ред. код]

Джуліані представляв Італію на літніх Олімпійських іграх 1988 року, де був запасним воротарем, а команда посіла четверте місце.

Смерть[ред. | ред. код]

Помер 14 листопада 1996 року на 39-му році життя у місті Болонья від СНІДу^[1]. Він залишив свою дружину, італійську телеведучий Рафаеллу ДельРосаріо . В 2003 році Рафаелла звинуватила колишнього президента «Наполі», Коррадо Ферлайно, у використанні гравцями його команди допінгу, що привело до смерті її чоловіка^[2]. Ферлайно спростував ці звинувачення і заявив, що він ніколи не використовував в команді «Наполі» і не може взяти на себе відповідальність за смерть Джуліано Джуліані. Дель Росаріо також зізналася пізніше, що звинувачення проти Ферлайно були вигадані^[3]. Тим не менше, чутки про можливе використання допінгу легендарної команди «Наполі» Марадони залишились.

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Чемпіон Італії (1):

«Наполі»: 1989–90

Володар Кубка УЄФА (1):

«Наполі»: 1988–89

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Mio marito è morto di Aids e il calcio l’ha dimenticato per paura (Italian) . liberoquotidiano.it. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 13 лютого 2015.
↑ "Mio marito è morto di Aids e il calcio l'ha dimenticato" [Архівовано 18 жовтня 2010 у Wayback Machine.], LiberoNews, 11 ottobre 2010
↑ liberoqoutidiano.it^{[недоступне посилання з квітня 2019]} Mio marito è morto di Aids e il calcio l’ha dimenticato per paura