Джузеппе Пелла
| Джузеппе Пелла італ. Giuseppe Pella | |
|---|---|
| італ. Giuseppe Pella | |
 італ. Giuseppe Pella | |
 31-й Голова Ради міністрів Італії | |
| 17 серпня 1953 — 18 січня 1954 | |
| Попередник | Альчіде де Гаспері |
| Наступник | Амінторе Фанфані |
 Міністр закордонних справ Італії | |
| 15 лютого 1959 — 25 березня 1960 | |
| Попередник | Амінторе Фанфані |
| Наступник | Антоніо Сеньї |
| Міністр закордонних справ Італії | |
| 19 травня 1957 — 1 липня 1958 | |
| Попередник | Гаетано Мартіно |
| Наступник | Амінторе Фанфані |
| Міністр закордонних справ Італії | |
| 17 серпня 1953 — 18 січня 1954 | |
| Попередник | Альчіде де Гаспері |
| Наступник | Аттільо Піччіоні |
| Народився | 18 квітня 1902[1][2] Вальденго, Провінція Б'єлла, П'ємонт, Італія |
| Помер | 31 травня 1981[1][2] (79 років) Рим |
| Відомий як | політик, дипломат, економіст |
| Місце роботи | Туринський університет і Римський університет ла Сапієнца |
| Країна | Італія і Королівство Італія |
| Політична партія | Християнсько-демократична партія |
| Нагороди |   |
 Висловлювання у Вікіцитатах | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Джузеппе Пелла (італ. Giuseppe Pella; 18 квітня 1902, Вальденго, П'ємонт, Італія — 31 травня 1981, Рим) — Голова Ради Міністрів Італії і міністр закордонних справ з 17 серпня 1953 по 18 січня 1954.
Кар'єра[ред. | ред. код]
Діяч правого крила Християнсько-демократичної партії, секретар міністерства фінансів, потім міністр фінансів в уряді Альчіде де Гаспері, в 1948 був призначений міністром державного майна, на цій посаді викликав неприязне ставлення до себе з боку комуністів, соціалістів і деяких інших партій своєю ліберально-монетаристською політикою. У 1953 став прем'єр-міністром у свідомо тимчасовому уряді, створеному для врегулювання політичної кризи. Викликав конфлікт з Тіто з приводу Трієста своїми націоналістичними заявами, що викликало його відставку. У тому ж році після смерті де Гаспері Пелла став головою Європейського парламенту і займав цю посаду до 1956 року. Згодом з 19 травня 1957 по 1 липня 1958 — знову міністр закордонних справ в уряді Адоні Дзола, з 15 лютого 1959 по 23 березня 1960 — в уряді Антоніо Сеньї, в 1960—1962 — міністр балансу в уряді Амінторе Фанфані. Вороже ставився до альянсу з соціалістами, Пелла після цього пішов з політики до 1972, коли він на нетривалий термін став міністром фінансів в уряді Джуліо Андреотті. До 1976 був сенатором.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Crivellin W. E. Dizionario Biografico degli Italiani — 2015. — Vol. 82.
- ↑ а б Munzinger Personen
Посилання[ред. | ред. код]
- Біографія [Архівовано 26 грудня 2016 у Wayback Machine.](італ.)
| ||||||||||||||||
|
