Джордж Стоні
| Джордж Джонстон Стоні | |
|---|---|
| англ. George Johnstone Stoney | |
,Undated(DateGuessedEarly1890s).jpg) | |
| Народився | 15 лютого 1826 Оффалі, Сполучене Королівство Великої Британії та Ірландії |
| Помер | 5 липня 1911 (85 років) Ноттінг Гілл, Лондон, Сполучене Королівство Великої Британії та Ірландії |
| Місце проживання | Ірландія |
| Країна | .svg){kind=small} Велика Британія |
| Національність | ірландець |
| Діяльність | фізик, астроном |
| Alma mater | Триніті-коледж (Дублін) (1848) |
| Галузь | фізика |
| Заклад | Ірландський національний університет |
| Вчене звання | почесний доктор наук (D.Sc.) Дублінського університету (1902)[1] |
| Науковий ступінь | магістр (1852) |
| Членство | Лондонське королівське товариство Американське філософське товариство |
| Відомий завдяки: | уведенню поняття «електрон» |
| Батько | Джордж Стоні (1792–?) |
| Мати | Енн Блуд (1801—1883). |
| Брати, сестри | Bindon Blood Stoneyd |
| У шлюбі з | Маргарет Софія Стоні |
| Діти | George Stoneyd Edith Anne Stoneyd[2] Florence Stoneyd[2] Robert Bindon Stoneyd[2] Gertrude Rose Stoneyd[2] |
| Нагороди | |
 Джордж Стоні у Вікісховищі | |
Джо́рдж Джо́нстон Сто́ні (англ. George Johnstone Stoney; нар. 15 лютого 1826 — пом. 5 липня 1911) — британський, з ірландськими коренями фізик та математик, відомий тим, що увів у науку поняття, яке згодом отримало назву «електрон»[3][4], визначивши його як «фундаментальну одиницю кількості електрики»[5].
Біографія[ред. | ред. код]
Народився в англо-ірландській сім'ї. Освіту здобув у дублінському Триніті-коледжі, який закінчив зі ступенем бакалавра у 1848 році. З 1848 до 1852 року працював помічником Вільяма Парсонса у Парсонстаунській обсерваторії в замку Бірн, де знаходився найбільший телескоп того часу; паралельно Стоні продовжував вивчати фізику в Триніті-коледжі і у 1852 році захистив дисертацію на здобуття ступеня магістра. З 1852 по 1857 рік працював на посаді професора фізики у Королівському коледжі Голвей, у 1857 році перейшов на адміністративну роботу в Дублін — служив секретарем Королівського Ірландського університету; у цей період, не займаючись офіційно наукою, продовжував власні наукові дослідження. У 1883 році дістав посаду начальника державної екзаменаційної служби цивільних службовців у Ірландії та займав її до своєї відставки у 1893 році, після чого переїхав у Лондон, де й помер у своєму будинку Ноттінг-Гіллі[5]. Тіло було кремоване, а його прах помістили у церкві Сент-Найї. Протягом декількох десятиліть (з червня 1861 року) був членом Ірландського королівського товариства, його почесним секретарем протягом 20 років, а згодом віце-президентом. Після переїзду до Лондона увійшов до ради Лондонського королівського товариства. З початку 1860-х років періодично залучався до роботи деяких комітетів Британської асоціації сприяння розвитку науки.
Стоні був одружений із своєю двоюрідною сестрою Маргарет Софією Стоні (англ. Margaret Sophia Stoney), з якою мав двох синів і трьох дочок.
Був відомий як противник ірландського самоуправління й прихильник світської освіти.
Наукові здобутки[ред. | ред. код]
За своє життя Стоні опублікував 75 робіт у наукових журналах, в основному в Дубліні. Областями його наукових інтересів були спектроскопія, оптика, молекулярно-кінетична теорія газів, космічна фізика, структура атома. У 1874 році він першим сформулював теорію дискретності електрики, також першим оцінив число молекул в одному кубічному міліметрі газу за кімнатних температури й тиску; першим запропонував кількісну оцінку (із закону електролізу) мінімального електричного заряду (відповідала 10−20 кулона, тобто оцінка виявилась заниженою у 16 разів), а також першу природничу систему одиниць (довжини L, часу T й маси M), що ґрунтувалась лише на фізичних сталих (швидкості світла c, гравітаційній сталій G та мінімальному електричному заряді e), чому присвятив статтю[6], опубліковану у 1881 році. У 1891 році запропонував термін «електрон» для означення одиниці елементарного електричного заряду; його дослідження у цій області стали фактичною основою для безпосереднього відкриття частинки Томсоном у 1897 році.
На честь вченого названо кратер на Місяці.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ University intelligence // «The Times» (London). Monday, 2 June 1902. (36783), P. 9.
- ↑ а б в г Lundy D. R. The Peerage
- ↑ Stoney Uses the Term Electron. Архів оригіналу за 10 липня 2018. Процитовано 19 квітня 2016.
- ↑ Jammer, Max (1956). Concepts of Force – A Study of the Foundations of Dynamics. New York: Dover Publications, Inc. ISBN 0-486-40689-X.
- ↑ а б Obituary in The Daily Express newspaper (6 липня 1911). George Johnstone Stoney 1826–1911. Архів оригіналу за 22 квітня 2009. Процитовано 19 квітня 2016.
- ↑ Stoney, G. J. (1881). On the Physical Units of Nature. Philosophical Magazine. Т. 5, № 11. с. 381.
Джерела[ред. | ред. код]
- Храмов Ю. А. Стоней (Стони) Джордж Джонстон (Stoney George Johnstone) // Физики: Биографический справочник / Под ред. А. И. Ахиезера. — Изд. 2-е, испр. и дополн. — М.: Наука, 1983. — С. 255. — 400 с. (рос.)
|
