Джордж Меллорі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Меллорі.
Джордж Меллорі
George Herbert Leigh Mallory
1915 рік
Народився 18 червня 1886(1886-06-18)
Мобберлі
Помер 8 червня 1924(1924-06-08) (37 років)
Джомолунгма
·падінняd
Поховання Джомолунгма
Громадянство Велика Британія Велика Британія
Місце проживання Велика Британія
Діяльність альпініст
Alma mater Вінчестер-коледжd і Коледж Магдалини
Знання мов англійська[1]
Військове звання лейтенант
Батько Herbert Leigh Leigh-Malloryd[2][3]
Мати Annie Beridge Jebbd[2][3]
Брати, сестри Траффорд Ли-Меллорі
У шлюбі з Рут Тернер
Діти [Frances] Clare Mallory[d][3], Beridge Ruth Malloryd[3] і John Malloryd[3]
IMDb ID 0540104

Джордж Герберт Лі Меллорі (англ. George Herbert Leigh Mallory; 1886—1924) — альпініст, учасник трьох британських експедицій на Джомолунгму (1921, 1922, 1924). Його вважають найпершою людиною, яка здійснила спробу сходження на її вершину. Пропав безвісти під час сходження 8 червня 1924 разом з напарником по зв'язці Ендрю Ірвіном. Останки Джорджа Меллорі виявила 1 травня 1999 року американська пошукова експедиція, тіло Ендрю Ірвіна поки не знайшли. Виявлення останків Меллорі дало історикам і експертам з альпінізму черговий серйозний привід для дискусії стосовно першості в підкоренні «Третього полюса землі».

Ранні роки життя[ред. | ред. код]

Джордж Меллорі народився 1886 року в селі Мобберлі[en] графства Чешир в сім'ї священнослужителя Герберта Лі Меллорі (1856—1943) і його дружини Енні Берідж (1863—1946). Джордж мав двох сестер і молодшого брата Траффорда Лі-Меллорі — майбутнього маршала ВПС Великої Британії під час Другої світової війни. Початкову освіту Джордж здобув у підготовчій школі в Істборні, потім у школі у Вест-Кірбі[en], а з 13 років навчався у Вінчестерському коледжі[en]. На останньому році навчання в ньому вступив до секції скелелазіння й альпінізму Грехема Ірвінга[en], яка щорічно набирала учнів для сходження в Альпах[4][5]. У жовтні 1905 року вступив до Кембриджського університету (Коледж Магдаліни) на історичний факультет[6]. Від 1910 року працював викладачем у школі Чартергаус, де одним з його найкращих учнів був Роберт Грейвз, який згодом став відомим поетом і романістом. 1914 року Джордж одружився з Рут Тернер, у них народилися дві дочки і син — Клер (19 вересня 1915—2001), Берідж (16 вересня 1917—1953) і Джон (21 серпня 1920). Під час Першої світової війни Меллорі брав участь у бойових діях у складі Королівської артилерії[en]. Після війни повернувся на роботу в Чартергаус, а 1921 року звільнився заради участі в першій британській експедиції на Еверест[5].

Експедиції на Еверест[ред. | ред. код]

Експедиція 1921 року. Меллорі крайній праворуч у верхньому ряду
Докладніше: Британська розвідувальна експедиція на Джомолунгму (1921)
Докладніше: Британська експедиція на Джомолунгму (1922)
Докладніше: Британська експедиція на Джомолунгму (1924)

Основним завданням першої британської експедиції на Еверест 1921 року була топографічна зйомка околиць Евересту, а також пошук можливого шляху підйому на його вершину з півночі. Під час цієї експедиції було знайдено можливий маршрут на вершину уздовж льодовика Східний Ронгбук через перевал Північне сідло й далі по північному гребеню з виходом на передвершинну ділянку північно-східного гребеня[7].

У 1922 році Меллорі повернувся в Гімалаї у складі другої британської експедиції на Еверест. Під час експедиції Меллорі та інші учасники змогли піднятися по розвіданому раніше маршруту на висоту понад 8300 метрів. Експедицію згорнули у зв'язку з трагедією на Північному сідлі — в лавині загинули семеро шерпів[8]. За участь в експедиції Джорджа Меллорі і ще 12-тьох її учасників на зимових Олімпійських іграх 1924 року в Шамоні нагороджено золотою медаллю за вперше введеною номінацією — альпінізм (Prix olympique d'alpinisme)[9][10].

Третя британська експедиція на Еверест відбулася в 1924 року. Під час експедиції було здійснено три спроби сходження на вершину Евересту. Першу спробу здійснили Меллорі і Джеффрі Брюс (англ. Geoffrey Bruce) 1 червня (без використання кисню) — вдалося досягти висоти 7 700 метрів. Другу (також без кисню) 2 червня Едвард Фелікс Нортон і Говард Сомервелл[en] — 4 червня досягнуто рекордної на той момент висоти 8570 метрів. Останню спробу досягти вершини здійснили Джордж Меллорі і Ендрю Ірвін з табору VI на висоті 8 168 м. 8 червня 1924 учасник експедиції — кінооператор і геолог Ноель Оделл[en] крізь розрив у хмарах бачив як вони прямують до вершини. Потім їх приховали хмари і відтоді живими їх ніхто не бачив. Своїм рішенням керівник експедиції Едвард Нортон визнав пошуки Меллорі і Ірвіна недоцільними і 10 червня експедицію було згорнуто[11].

перевал Північне сідло (7020)

Чи був Меллорі на вершині[ред. | ред. код]

Докладніше: Пошуки Меллорі та Ірвіна

Тіло Джорджа Меллорі виявила через 75 років після сходження 1 травня 1999 американська пошукова експедиція (англ. Mallory & Irvine Research Expedition) на висоті 8155 метрів. Воно перебувало на 300 метрів нижче північно-східного гребеня, приблизно навпроти місця, де 1933 року Британська експедиція під керівництвом Він-Харріса знайшла льодоруб Ірвіна, й було заплутане перебитою страхувальної мотузкою, що вказувало на можливий зрив альпіністів. Водночас, характер ушкоджень тіла Меллорі дозволяв припустити, що зрив стався набагато нижче північно-східного гребеня гори. На тілі Меллорі також виявлено багато артефактів, таких як альтиметр, прибрані в кишеню куртки сонцезахисні окуляри, маска від кисневого апарату, листи та ін., які давали можливість зробити висновок, що зрив стався в темний час доби на спуску до табору VI, звідки вони почали свій підйом на вершину[12]. Але, найголовніше, на тілі не знайшли фотографію його дружини Рут і прапор Британії, які він мав намір залишити на вершині Евересту. Тіло Ендрю Ірвіна так і не знайшли[13][14]

Еверест з Півночі. Хрестом позначене місце виявлення останків Меллорі, відмітки на передвершинному гребені відповідно 1-а, 2-а і «Третя сходинка»

До виявлення останків Меллорі, на підставі аналізу досвіду наступних експедицій, більшість альпіністів і експертів вважали, що навряд чи Меллорі та Ірвін в їх спорядженні й одязі, а також з їх технікою скелелазіння, могли досягти вершини Евересту. Для цього вони мали подолати ключову ділянку на шляху до вершини по північно-східному гребеню — так звану «Другу сходинку» — 30 метровий східчастоподібний скельний виступ, технічно досить складний для сходження на такій великій висоті (8600)[15] (іншої точки зору дотримувався, зокрема, альпініст і висотний оператор Грем Хойланд (англ. Graham Hoyland[16])). Першопрохідці маршруту Меллорі — китайська експедиція 1975 встановила для проходження найскладніших ділянок «Другої сходинки» алюмінієві сходи, які використовуються альпіністами і донині (сходження китайської експедиції в 1960 році за цим самим маршрутом було оскаржене, і, крім того, існує думка, що китайська команда могла приховати, або промовчати про знайдені сліди перебування на маршруті експедиції 1924 року, щоб не применшувати своє досягнення)[17].

2007 року відомий американський альпініст Конрад Анкер[en], що виявив тіло Меллорі, і британець Лео Хоулдінг[en] (раніше не бував на Евересті), спробували повторити маршрут Меллорі в одязі і зі спорядженням 1920-х років (експедиція «Висота Евересту-2007»[en]). І хоча через холод їм все ж довелося переодягтися в сучасний одяг, вони зуміли подолати «Другу сходинку» вільним повзанням і досягти вершини Евересту, довівши тим самим, що Меллорі та Ірвін могли здійснити такий підйом у 1924 році[18]. Про цю експедицію знято документальний фільм[19], до якого, крім відзнятих матеріалів, увійшло багато кадрів кінохроніки експедицій 1922—1924 років.

Фотокамери, що з собою мали Меллорі та Ірвін, і які могли б поставити остаточну крапку в дискусії «То хто ж був першим на Евересті?» були знайдені у 2017 році шведською експедицією [20].Нині новий проект проведення пошукової експедиції з пошуку тіла Ендрю Ірвіна організовує історик Евересту і альпініст Том Хользел (англ. Tom Holzel)[15].

Бібліографія[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б Lundy D. R. The Peerage
  3. ↑ а б в г д Kindred Britain
  4. ↑ Красилова Є. Обранець Евереста. Життя і смерть Джорджа Меллорі. — Pensoft Publishers, 2004. — ISBN 9789546422200.
  5. ↑ а б George Mallory (eng) . Spartacus Educational. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 26 грудня 2014.
  6. ↑ Notable Members (англ.). Magdalene College Cambridge. Архів оригіналу за 20 жовтня 2013. Процитовано 26 грудня 2014.
  7. ↑ Mallory, George Leigh. Mount Everest: The Reconnaissance // The Geographical Journal : журнал. — 1922. — Vol. 59, no. 2. — P. 100-109.
  8. ↑ Mallory, George Leigh. The First High Climb // The Geographical Journal : журнал. — 1922. — Vol. 60, no. 6. — P. 400-412.
  9. ↑ Divers, " Mount Everest — 50 Jahre Höhenrausch ", Geo Magazin éditions allemandes avril 2003 et juin 2003
  10. ↑ Karl Lennartz, " George Mallory and Everest ", Olympic Review Vol. XXVI, No. 30, décembre/janvier 1999, page 57
  11. ↑ Гюнтер Оскар Диренфурт. К третьему полюсу. — Мысль, 1970.
  12. ↑ Jochen Hemmleb: Mallory & Irvine Research Expedition, 1999 (eng) . AFFIMER. Архів оригіналу за 22 квітня 2015. Процитовано 10 грудня 2014.
  13. ↑ Сергій Калмиков (за матеріалами Інтернет журналу «Mountain Zone») (рос.). Клуб альпіністів "Санкт-Петербург". Архів оригіналу за 31 січня 2016. Процитовано 10 грудня 2014.
  14. ↑ Можливі причини загибелі двох першосходжувачів на Еверест (рос.). "Проект Alp". Архів оригіналу за 14 листопада 2016. Процитовано 10 грудня 2014.
  15. ↑ а б Пошуки "Святого Грааля" на Евересті. Нові дані про пошуки тіла Ендрю Ірвіна і докази підкорення Евересту в 1924 році (rus) . 4sport.ua. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 10 грудня 2014.
  16. ↑ Graham Hoyland. Last Hours on Everest: The gripping story of Mallory and Irvine's fatal ascent. — Collins, 2013. — С. 320. — ISBN 978-0007455751.
  17. ↑ 1960-1975 Перше і повторне сходження китайців на Еверест (рос.). Люди і гори. Архів оригіналу за 5 лютого 2016. Процитовано 10 грудня 2014.
  18. ↑ Кошкина Э. (18.06.2007). Підкорити Еверест в одязі 1920-х років не вдалося. Компьюлента. Архів оригіналу за 08.12.2007. Процитовано 19.01.2016.(рос.)
  19. ↑ The Wildest Dream на сайті IMDb (англ.)
  20. ↑ Сенсационная находка на Эвересте: фотокамера Эндрю Ирвина свидетельствует о первом восхождении на вершину мира в 1924 году!. 4sport.ua (англ.). 2018. Процитовано 29 березня 2024.

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Спорт
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джордж_Меллорі&oldid=42223909