Джозеф О'Коннор

Джозеф О'Коннор
Народився20 вересня 1963(1963-09-20)[1][2][3] (61 рік) Редагувати інформацію у Вікіданих
Дублін, Ірландія[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Ірландія[5][4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце проживанняДолкі Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьписьменник, сценарист, літературний критик, журналіст, драматург Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materУніверситетський коледж Дубліна Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мованглійська[6][7] Редагувати інформацію у Вікіданих
Мова творіванглійська Редагувати інформацію у Вікіданих
Magnum opusЗоря морів (роман) Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоAosdánad[8] Редагувати інформацію у Вікіданих
РодичіJake Reynoldsd, Roisin Watersd, Shane O'Connor Lunnyd і Yeshua Bonadiod Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриШинейд О'Коннор[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зAnne-Marie Caseyd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Сайт: josephoconnorauthor.com Редагувати інформацію у Вікіданих

Джозеф О'Коннор (нар. 1963) — впливовий сучасний ірландський письменник і журналіст. Його історичний роман «Зоря морів» у 2002 році став світовим бестселером номер один.

Біографія

[ред. | ред. код]
«Зоря морів», 2021[9]

Джозеф О'Коннор на­родився в Дубліні, брат відомої ірландської співачки Шинед О'Коннор. Ще з дитинства любив читати. Його батько Шон, інженер-конструктор, пізніше став адвокатом, захоплювався вікторіанською поезією та оперою, а мати Марі — творчістю Оскара Вайльда та Кейт О'Брайен[10].

Закінчив Університетський коледж Дубліна (ступінь магістра англо-ірландської літератури), навчався в аспірантурі Оксфордського університету, здобув ступінь магістра сценарного мистецтва в Університеті Лідса[11]. У студентські роки працював як журналіст, рецензент і оглядач у журналах Magill та The Sunday Tribune.

Він автор дев'ятьох романів, що здобу­ли широке визнання і стали бестселерами, серед них «Ков­бої та індіанці» (1991), психологічний трилер «Продавець», «Водоспади спокути», «Гра тіней» і «Зоря морів». У 1994 році The Sunday Tribune попросила його висвітлити пригоди ірландських футбольних уболівальників на тогорічному чемпіонаті світу в Америці. Його розгорнутий подорожній щоденник ліг в основу збірки «Таємний світ ірландського чоловіка», що теж стала бестселером в Ірландії.

Його книги зібрали чимало наго­род: французька літературна Премія ім. Мадлен Цептер за європейський роман року, французька Премія Millepages, італійська літературна Премія фундації Джузеппе Ачер­бі, премія Американського бібліотечного товариства, ірландська Премія PEN з літератури та чимало інших. Роман «Зоря морів» здобув Премію Hennessy та Sunday Tribune «Зала слави», літературну Премію газети Irish Post, був внесений до пре­стижного щорічного списку Нью-Йоркської публічної бібліотеки «Книги, які варто запам'ятати». Це найпродавані­ший роман у Великій Британії впродовж 2004 року[11]. Українською мовою «Зоря морів» вийшла 2021 року у видавництві «Астролябія» у перекладі Ярослави Стріхи[9]. Книга увійшла до списку найкращі українські книжки 2021 року за версією ПЕН у номінації Зарубіжна література[12].

Твори Джозефа О'Коннора на сьогодні перекладено 40 мовами.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. Discogs — 2000.
  3. Babelio — 2007.
  4. а б в Catalog of the German National Library
  5. LIBRISКоролівська бібліотека Швеції, 2012.
  6. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  7. CONOR.Sl
  8. http://aosdana.artscouncil.ie/Members/Literature/O-Connor-(2).aspx
  9. а б Зоря морів. Прощання зі старою Ірландією (Джозеф О’Коннор) - Видавництво Астролябія. astrolabium.com.ua. Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 14 березня 2022.
  10. 2012 Joseph O'Connor. Irish PEN/PEN na hÉireann (амер.). Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 14 березня 2022.
  11. а б Joseph O’Connor. Архів оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 14 березня 2022.
  12. Найкращі українські книжки 2021 року за версією ПЕН. PEN Ukraine (укр.). Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 14 березня 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]