Джованні Доменіко Кассіні

Джованні Доменіко Кассіні
італ. Giovanni Domenico Cassini
Народився 8 червня 1625(1625-06-08)[1][2][…]
Перинальдо, Генуезька республіка[4]
Помер 14 вересня 1712(1712-09-14)[1][2][…] (87 років)
Париж, Королівство Франція[4]
Місце проживання Castle of Fillervald
Країна  Франція
Діяльність selenographer, геодезист, математик, астроном, інженер, астролог, біолог
Alma mater Болонський університет
Panzano Observatoryd[5]
Галузь астрономія
Заклад Болонський університет
Посада директор
Науковий ступінь докторський ступінь
Вчителі Джованні Баттіста Річчолі[6][5]
Франческо Марія Грімальді[6][5] і Honoré Fabrid
Аспіранти, докторанти Жак Кассіні[7]
Хрисанф І Єрусалимський
Членство Лондонське королівське товариство
Французька академія наук
Рід Cassinid
У шлюбі з Geneviève de Laistred
Діти Жак Кассіні
Нагороди
Автограф

CMNS: Джованні Доменіко Кассіні у Вікісховищі

Джованні Доменіко Кассіні (італ. Giovanni Domenico Cassini, фр. Jean-Dominique Cassini; 8 червня 1625, Перинальдо — 14 вересня 1712, Париж) — французький астроном, інженер та астролог італійського походження. Кассіні був професором астрономії в Болонському університеті, а з 1671 обіймав посаду директора Паризької обсерваторії, де й безпосередньо жив.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Близько 1665 Кассіні вперше спостерігав Червону пляму Юпітера. Він відкрив чотири супутники Сатурна і виявив щілину в кільцях Сатурна (Щілина Кассіні; 1675).

1683 року Кассіні дав перший науковий опис зодіакального світла, запропонувавши гіпотезу, що пояснює його розсіянням сонячного світла на лінзоподібному скупченні частинок пилу, які лежать у площині екліптики; ця гіпотеза є загальноприйнятою.

Кассіні вперше зробив успішне вимірювання довготи за методом Галілео Галілея — спостерігаючи за затемненнями супутників Юпітера. Саме цей метод було застосовано для першого точного вимірювання території Франції. Розміри країни виявилися значно меншими, ніж очікувалося, на що Людовик XIV 1693 року відзначив: «Ніяка військова поразка не порівняється з тими втратами, які заподіяла мені старанність моїх географів»[джерело?].

Кассіні помітив (1672), що спостережувані моменти затемнень супутника Юпітера Іо час від часу відхилялися від обчислених ним (у межах 22 хвилин). Причину цих відхилень пояснив колега Кассіні по Паризькій обсерваторії Оле Ремер: найбільші запізнення спостерігалися тоді, коли Земля й Юпітер перебували по різні боки від Сонця, тому Ремер припустив, що швидкість світла скінченна, і діаметр земної орбіти світло долає за 22 хвилини, звідки він отримав першу оцінку швидкості світла: близько 220 тис. км/сек (за сучасними даними: ≈ 300 тис. км/сек.). Кассіні, проте, не підтримав гіпотезу Ремера, і вона була остаточно визнана тільки через півсторіччя, з відкриттям аберації світла.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  3. а б SNAC — 2010.
  4. а б Кассини Джованни Доменико // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  5. а б в г д Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  6. а б в г https://www.genealogy.math.ndsu.nodak.edu/id.php?id=112701
  7. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.

Джерела[ред. | ред. код]