Джованні Батіста Скотті
| Джованні Батіста Скотті | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження | 1776 або 1777 Італія | |||
| Смерть | 1830 | |||
| Санкт-Петербург Російська імперія | ||||
| Країна | Австрійська імперія[1][2] | |||
| Жанр | художник | |||
| Діяльність | художник, декоратор | |||
| | ||||
 Джованні Батіста Скотті у Вікісховищі | ||||
Джова́нні Баті́ста Ско́тті або Іван Карлович Ско́тті (1776 або 1777—1830) — живописець епохи російського класицизму й ампіру, який прикрасив монументальним розписом багато будівель Санкт-Петербурга. Мав співпрацю з архітектором К. І. Россі.
Біографія[ред. | ред. код]
Син живописця Карло Скотті, який у 1786 році переїхав із сім'єю з Північної Італії до Санкт-Петербурга. Спочатку працював із батьком, потім самостійно чи з братом Доменіко. Похований на Волковському лютеранському кладовищі (могилу втрачено).
Роботи[ред. | ред. код]
- Інтер'єри Таврійського палацу,
- Інтер'єри Єлагиного палацу,
- Інтер'єри Михайлівського палацу,
- Інтер'єри Зимового палацу[3]
- Інтер'єри Головний будинок садиби Биково М.М.Ізмайлова (втрачено)
- Інтер'єри будинку Ільїна (1807) і палацу Бобринських (1825)[4]
- Оформлення Головного Адміралтейства (1810-і рр.), Колонної зали Горного інституту (1823-1824).
- Розписи інтер'єрів будинку Головного штабу (Міністерства закордонних справ) (1828).
- Ескізи барельєфів п'єдесталу Олександрівської колони (завершені Ф. П. Брюлловом)[5]
- Декорації для Арбатського театру.
Діти[ред. | ред. код]
- Михайло Іванович Скотті (1814–1861) — художник, випускник, невдовзі професор Московського училища живопису, скульптури та зодчества, академік Імператорської Академії мистецтв.[6][7].
- Іван Іванович Скотті (нар. близько 1818) — актор, співак, виступав у тому числі у Виксунському театрі.[8][9]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Скотти Михаил Иванович // Государственный Русский музей. Живопись. Первая половина XIX века. Каталог (К-Я) / Науч. рук.: Е. Петрова; Науч. ред. тома: Г. Голдовский. — СПб : Palace Editions, 2007. — Т. III. — 271 с. — ISBN 978-5-93332-263-4. Архівована копія. Архів оригіналу за 6 червня 2012. Процитовано 20 квітня 2023.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Маркіна Людмила. Старался я усовершенствовать себя // Наше наследие : иллюстрированный культурно-исторический журнал. — М. : ООО «Редакция журнала “Наше наследие”», 2011. — № 97. — ISSN 0234-1395. Архівовано з джерела 24 жовтня 2012.
- ↑ Энциклопедия Санкт-Петербурга. Архів оригіналу за 29 квітня 2019. Процитовано 24 жовтня 2012.
- ↑ Дворец Бобринских. Архів оригіналу за 23 вересня 2009. Процитовано 20 жовтня 2009.
- ↑ Монферран Огюст. Архів оригіналу за 9 листопада 2007. Процитовано 21 жовтня 2009.
- ↑ РУССКИЙ БИОГРАФИЧЕСКИЙ СЛОВАРЬ. Архів оригіналу за 11 липня 2011. Процитовано 20 жовтня 2009.
- ↑ Дж. Скотти. Минин и Пожарский. Архів оригіналу за 28 листопада 2009. Процитовано 20 жовтня 2009.
- ↑ Театральная жизнь Выксы. Архів оригіналу за 29 червня 2010. Процитовано 20 жовтня 2009.
- ↑ История в картинах Неврева Н.В.[недоступне посилання з Апрель 2018]
Література[ред. | ред. код]
- Антонов В.В. Живописцы-декораторы Скотти в России // Русское искусство второй половины XVIII – первой половины XIX в. М., 1979.
- Белявская В., Росписи русского классицизма, под ред. Г. Г. Гримма, "Искусство", М. - Л. 1940.
Посилання[ред. | ред. код]
- Ананасы и театр в Дурасовских «Крестах»
- Михайловский замок[недоступне посилання з Ноябрь 2018]
- В дворянские гнезда возвращается жизнь. Усадьба Марьино. Новая газета, № 78
|
