Дефлімпійські ігри
Дефлімпійські ігри (англ. deaf — глухий) іноді Сурдлімпійські ігри (фр. sourds — «глухий») — санкціоновані Міжнародним олімпійським комітетом спортивні змагання найвищого рівня для людей, що не чують.
Історія Ігор[ред. | ред. код]
Перші Дефлімпійські ігри пройшли у 1924[en] році, в Парижі. Учасниками були делегації Бельгії, Чехословаччини, Франції, Великої Британії, Нідерландів, Польщі, Угорщини, Італії, Латвії й Румунії.
Спортсмени перших Ігор брали участь в змаганнях з легкої атлетики, велоспорту, футболу, стрільби й плавання. Ігри пройшли успішно. 16 серпня 1924 року керівництво спортивних делегацій країн учасників на нараді вирішили організувати Міжнародний спортивний комітет глухих[en] (МСКГ) (Comite International des Sport des Sourds — CISS), основною метою якого мало стати заснування союзу всіх спортивних федерацій глухих та розробка їх статуту для заснування та керівництва тільки що народжених Ігор. Того ж року було вирішено, що ігри проводитимуться кожні чотири роки.
Лише через 25 років, у січні 1949 року, в Австралії були проведені 1-ші Міжнародні зимові мовчазні ігри, в яких взяло участь 33 спортсмена з п'яти країн світу. У 1955 році Міжнародний олімпійський комітет визнав МСКГ як міжнародну федерацію з олімпійськими принципами, а через два роки комітет почав змінювати статут, приводячи його у відповідність до олімпійського. Нині МСКГ налічує більше 90 національних федерацій. Рішенням Виконавчого Комітету МОК у травні 2001 року Всесвітні ігри глухих перейменовано у Дефлімпійські («Deaflympic»). Того ж року у Римі були проведені 19-ті Дефлімпійські ігри. Більше 3000 спортсменів з 80 країн світу вели боротьбу за медалі найвищого ґатунку.
Україна на Дефлімпійських іграх[ред. | ред. код]
Літні Дефлімпійські ігри[ред. | ред. код]
У 1992 році було створено спортивну федерацію глухих України. Того ж року її було прийнято до Міжнародного спортивного комітету глухих[en] з правом участі у всіх міжнародних змаганнях, які проводяться під його егідою.
17-ті літні Дефлімпійські ігри (1993)[ред. | ред. код]
Вперше на міжнародній арені національна збірна дебютувала на 17-х Всесвітніх іграх глухих у 1993 році, які відбулися у Софії, де завоювала 8 нагород (2 золоті, 4 срібні та 2 бронзові).
18-ті літні Дефлімпійські ігри (1997)[ред. | ред. код]
Через чотири роки, на 18-х Всесвітніх іграх глухих, що проходили у Копенгагені (Данія), українські спортсмени викликали цілий фурор, здобувши 20 нагород (5 золотих, 10 срібних і 5 бронзових медалей) та встановивши чотири світові рекорди. У неофіційному загальнокомандному заліку українці зайняли 9 місце.
19-ті літні Дефлімпійські ігри (2001)[ред. | ред. код]
На 19-х Дефлімпійських іграх, які відбулися в Римі у 2001 році, українські спортсмени здобули 32 медалі (12 золотих, 12 срібних та 10 бронзових), встановивши 4 світові рекорди і посівши 4-те загальнокомандне місце серед 85 країн-учасниць.
20-ті літні Дефлімпійські ігри (2005)[ред. | ред. код]
На 20-х літних Дефлімпійських іграх, які пройшли з 5 по 16 січня 2005 року в австралійських містах Мельбурн і Баллараті українська збірна зайняла 1-ше місце в загальнокомандному заліку, завоювавши 52 медалі (21 золоту, 17 срібних і 14 бронзових) і випередивши команди з Росії, США і Китаю.
21-ші літні Дефлімпійські ігри (2009)[ред. | ред. код]
22-гі літні Дефлімпійські ігри (2013)[ред. | ред. код]
На 22-х літніх Дефлімпійських іграх, які пройшли з 25 липня по 5 серпня 2013 року в болгарських містах Софія і Правець українська збірна зайняла 2-ге місце в загальнокомандному заліку, завоювавши 88 медалей (21 золоту, 30 срібних і 37 бронзових). При цьому команда складалася зі 191 спортсмена (майже кожен другий (!) виграв медаль!) і 45 тренерів[1].
23-ті літні Дефлімпійські ігри (2017)[ред. | ред. код]
24-ті літні Дефлімпійські ігри (2022)[ред. | ред. код]
З 1 по 15 травня проходять у Бразилії в місті Кашіас ду Сул проходять ігри[2].
Зимові Дефлімпійські ігри[ред. | ред. код]
14-ті зимові Дефлімпійські ігри (1999)[ред. | ред. код]
Зимовий дефлімпійський дебют для нашої національної збірної команди відбувся в 1999 році на XIV зимових Всесвітніх іграх глухих, м. Давос, Швейцарія (6—14.03.1999 р.), разом із 18 іншими країнами світу (загалом 273 атлети). Спортсмени змагались у чотирьох видах спорту: гірські лижі, сноубордінг, лижні перегони та хокей. Фортуна не була на боці наших дефлімпійців, котрі змагались лише у одному виді спорту — лижних перегонах, — у здобутку команди були лише 8-і та 9-ті місця. Команду представляло лише 7 спортсменів — 3 жінки та 4 чоловіка.
15-ті зимові Дефлімпійські ігри (2003)[ред. | ред. код]
Наступні зимові Дефлімпійські ігри — XV зимові Дефлімпійські ігри м. Сундсвалл, Швеція, 26 — 09.03.2003 р. — для нашої команди були більш успішними — 1 срібло у чоловічій естафеті (3Х10 км). Команду представляло 4 чоловіки, троє з яких стали переможцями в естафеті. Загалом, 253 атлети з 21 країни, змагаючись у чотирьох видах спорту — гірські лижі, сноубордінг, лижні перегони та хокей, — брали участь у XV зимових Дефлімпійських іграх.
16-ті зимові Дефлімпійські ігри (2007)[ред. | ред. код]
З 1 по 10 лютого 2007 року в м. Солт-Лейк-Сіті (США) відбулись XVI зимові Дефлімпійські ігри. Близько 370 спортсменів із 23 країн світу взяли участь у цьому форумі, змагаючись у 5 видах спорту — гірськолижний спорт, лижні перегони, керлінг (показові змагання), хокей, сноубординг. Національна дефлімпійська команда України, у складі якої було лише 8 спортсменів, достойно виступила на Іграх в Солт-Лейк-Сіті. Українські спортсмени змагалися лише у одному виді змагань: лижних гонках. В загально-командному заліку (за кількістю здобутих нагород) національна Дефлімпійська збірна команда України посіла почесне 5 місце, що є найкращим результатом за всю історію участі українських спортсменів з вадами слуху в зимових Дефлімпійських іграх. Сенсаційним високим результатом української збірної стало 7 медалей: 4 срібних та 3 бронзових. Яскравим був командний виступ нашої команди в естафеті серед чоловіків та командному забігу серед жінок та чоловіків — три командні почесні срібні нагороди нашої національної збірної у цьому виді змагань за своєю цінністю можна прирівняти до золота найвищого ґатунку.
17-ті зимові Дефлімпійські ігри (2011)[ред. | ред. код]
Мали відбутися у місті Високі Татри (Словаччина), але були скасовані[3].
18-ті зимові Дефлімпійські ігри (2015)[ред. | ред. код]
Пройшли із 28 березня по 5 квітня 2015 року у містах Ханти-Мансійськ та Магнітогорськ (Росія)[4].
Місця проведення Зимових ігор[ред. | ред. код]
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Місця проведення Літніх ігор[ред. | ред. код]
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Див. також[ред. | ред. код]
- Паралімпійські ігри
- Олімпійські ігри
- Чоловіча збірна України з футболу серед людей з вадами слуху
- Чоловіча збірна України з футзалу серед людей з вадами слуху
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ http://www.deafsport.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=224:-14-2013&catid=52:news [Архівовано 17 січня 2014 у Wayback Machine.] — Національна дефлімпійська збірна команда України: 14 днів до виступу на Дефлімпіаді-2013.
- ↑ Дефлімпійські ігри: Історія та участь запорізьких спортсменів - izaporizhets.com (укр.). 5 травня 2022. Процитовано 6 травня 2022.
- ↑ WFD Statement on the Cancellation of the 17th Winter Deaflympics (англ.) . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 29 березня 2015.
- ↑ УРОЧИСТІ ПРОВОДИ УЧАСНИКІВ 18-ти ЗИМОВИХ ДЕФЛІМПІЙСЬКИХ ІГОР. 17 березня 2015. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 29 березня 2015.
Посилання[ред. | ред. код]
- Фонд підтримки паралімпійського руху в Україні
- Сайт газети «Наше життя»
- Сайт «Київська міська федерація з фізкультури та спорту глухих» (КМФФСГ) [Архівовано 22 червня 2019 у Wayback Machine.]
- Сайт «Спілка нечуючих юристів» (СНЮ) (м. Київ) [Архівовано 3 серпня 2013 у Wayback Machine.]
- Сайт «Об'єднання нечуючих педагогів» (ОНП) (м. Київ) [Архівовано 22 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- Сайт "Українська асоціація глухих водіїв (УАГВ) (м. Київ) [Архівовано 8 червня 2022 у Wayback Machine.]
Джерела[ред. | ред. код]
|
