Дереволаз-довгохвіст малий

Дереволаз-довгохвіст малий

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Горнерові (Furnariidae)
Підродина: Дереволазні (Dendrocolaptinae)
Триба: Sittasomini
Рід: Малий дереволаз-довгохвіст (Certhiasomus)
Derryberry et al., 2010
Вид: Дереволаз-довгохвіст малий
Certhiasomus stictolaemus
(Pelzeln, 1868)
Ареал виду
Ареал виду
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Sittasomus stictolaemus
Deconychura stictolaema
Посилання
Вікісховище: Certhiasomus stictolaemus
Віківиди: Certhiasomus stictolaemus
МСОП: 22703032
NCBI: 1094390

Дереволаз-довгохвіст малий[2] (Certhiasomus stictolaemus) — вид горобцеподібних птахів родини горнерових (Furnariidae). Мешкає в Південній Америці. Це єдиний представник монотипового роду Малий дереволаз-довгохвіст (Certhiasomus). Раніше цей вид відносили до роду Дереволаз-довгохвіст (Deconychura), однак за результатами молекулярно-філогенетичного дослідження 2010 року він був переведений до новоствореного роду Certhiasomus[3][4].

Довжина птаха становить 16,5-19 см, вага 13-22 г. Самці є дещо більшими за самиць. Верхня частина тіла оливково-коричнева, поцяткована нечіткими попелястими смугами, спина і тім'я більш темні, над очима попелясті "брови". Нижня частина спини, надхвістя і хвіст рудувато-коричневі. Горло попелясте, поцятковане темними плямами, верхня частина грудей поцяткована чіткими клиноподібними плямами, на боках вони переходять у смуги. Очі темно-карі, дзьоб темно-коричневий, знизу сріблястий або чорнувато-коричневий. лапи сизі або сірувато-коричневі.

Підвиди

[ред. | ред. код]

Виділяють три підвиди:[5]

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Малі дереволази-довгохвости мешкають в Колумбії, Венесуелі, Еквадорі, Перу, Бразилії, Гаяні, Суринамі і Французькій Гвіані. Вони живуть в нижньому ярусі вологих рівнинних тропічних лісів терра-фірме та в заболочених лісах. Зустрічаються на висоті до 500 м над рівнем моря, часто приєднуються до змішаних зграй птахів разом з кущівниками. Живляться дрібними безхребетними. Шукають їжу в підліску або в нижній частині крон дерев, на висоті від 1 до 10 м над землею. зазвичай на висоті 4-5 м над землею. Сезон розмноження триває з грудня по березень.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Certhiasomus stictolaemus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 22 вересня 2022
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Derryberry, E., Claramunt, S., Chesser, R.T., Aleixo, A., Cracraft, J., Moyle, R.G. & Brumfield, R.T. Certhiasomus, a new genus of woodcreeper (Aves: Passeriformes: Dendrocolaptidae) // Zootaxa. — 2010. — Вип. 2416: 44–50. — ISSN 1175-5326. — DOI:10.11646/zootaxa.2416.1.2.
  4. Proposal (435) to SACC. Place Deconychura stictolaema in a new genus Certhiasomus. South American Classification Committee. 2010. Процитовано 19 вересня 2015.
  5. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Ovenbirds, woodcreepers. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 22 вересня 2022.
  6. John T. Zimmer. The birds of the neotropical genus Deconychura. „Field Museum of Natural History. Zoological Series”. 18 (1), 1929.