Деполович Лідія Платонівна

Деполович Лідія Платонівна
Народилася 27 листопада 1869(1869-11-27)
Ковчин
Померла 20 березня 1943(1943-03-20) (73 роки)
Київ
Громадянство Російська імперія УРСР
Діяльність педагог

Лідія Платонівна Деполович (народилася 27 листопада 1869(18691127) в селі Ковчин, тепер Куликівського району Чернігівської області — померла 20 березня 1943 в місті Київ) — український педагог і методист початкової освіти. Вчителювала на Чернігівщині, з 1927 — у школах Києва. Відома як складач і упорядник посібників для навчання грамоти.[1]

У 1893—1900 розпочала педагогічну діяльність учителькою у земській школі села Количівка поблизу Чернігова. Пізніше працювала вчителькою початкових класів Чернігова та Києва. Лідія Деполович відома, передусім, як укладач букваря під назвою «Нумо читати!», що вийшов друком у 1926. Цей підручник витримав більше 19 видань. Аж до початку 60-х років учні початкової ланки в Україні вчилися читати саме по цьому букварю.[2]

Померла, замучена постійним недоїданям, впавши в ямку від вибуху снаряду.

У Ковчині одну з вулиць названо на її честь.

Похована на Солом'янському кладовищі у м. Києві.


Примітки[ред. | ред. код]

  1. Деполович Лідія Платонівна. WEB-Мультимедіа енциклопедія «Історія педагогіки». Архів оригіналу за 8 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014.
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 14 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Джерело[ред. | ред. код]