Дені Подалідес

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Подалідес.
Дені Подалідес
фр. Denis Podalydès
Дені Поділідес на Каннському МКФ, 2018
Дені Поділідес на Каннському МКФ, 2018
Дені Поділідес на Каннському МКФ, 2018
Народився 22 квітня 1963(1963-04-22)[1][2][…] (61 рік)
Версаль[1][4][5]
Громадянство Франція Франція
Діяльність актор, сценарист, режисер, письменник
Alma mater Вища національна консерваторія драматичного мистецтва, Курси Флоран[6] і Ліцей Фенелона
Роки діяльності 1989 — донині
Брати / сестри Бруно Подалідесd
IMDb nm0687914
Нагороди та премії
Орден Мистецтв та літератури
Орден Мистецтв та літератури
CMNS: Дені Подалідес у Вікісховищі

Дені́ Подаліде́с (фр. Denis Podalydès; нар. 22 квітня 1963, Версаль, Сен-е-Уаз, Франція) — французький театральний та кіноактор, театральний та кінорежисер, сценарист та письменник.

Біографія[ред. | ред. код]

Дені Подалідес народився 22 квітня 1963 року у Версалі (департамент Сен-е-Уаз, Франція) в родині фармацевта. У нього є троє братів: Бруно (1961), Ерік (1969) і Лоран (1972).[7] Його старший брат Бруно став відомим кінорежисером і сценаристом.[8] Дені Подалідес вивчав філософію і літературу в Ліцеї Фенелона в Парижі, після цього вступив на акторські курси Флорана. У 1984 році Подалідес вступив до Вищої національну консерваторію драматичного мистецтва, де подружився з Еммануелем Бурдьє, сином знаменитого соціолога П'єра Бурдьє.[8]

Кар'єра[ред. | ред. код]

Театр[ред. | ред. код]

27 січня 1997 року Дені Поділідес увійшов до трупи театру Комеді Франсез, а 1 січня 2000 року став його 505-м сосьєтером[fr].[9] На театральній сцені актор втілив образи героїв п'єс таких визнаних класиків, як Мольєр, Евріпід, А. Чехов, П'єр Корнель, Жан Расін, Микола Гоголь, Тургенєв, Карло Ґольдоні, О. Островський і багатьох інших. Часто він бере участь в постановках, автором яких є його друг Еммануель Бурдьє. Крім того, Подалідес озвучував кілька радіопостановок для французького радіо, таких як, наприклад, «Племінник Рамо» Дені Дідро або «Шинель» Миколи Гоголя.[10]

Дені Подалідес кілька разів виступав в ролі театрального режисера сам і спільно з іншими авторами (Еммануелем Бурдье та Еріком Руфом). Так, у 2006 та 2008 році ним було поставлені успішні п'єси «Сірано де Бержерак» Едмона Ростана і «Фантазіо» авторства Альфреда де Мюссе. У 2012 році він керував постановкою «Дона Паскуале» Гаетано Доніцетті в Театрі Єлисейських полів.[11]

Кінематограф[ред. | ред. код]

У 1989 році Дені Подалідес дебютував як кіноактор у фільмі «Ксенія». У 1992 році актор знявся в короткометражному фільмі «Версаль, лівий берег», завдяки якому отримав свій перший успіх. Перші великі проекти в кінокар'єрі актора з'явилися протягом 1994—2000 років. Серед відомих робіт Подалідеса того періоду — ролі у стрічках Анрі Вернея «Матір» (1992), Коліна Серро «Прекрасна зелена» (1996), а також у міні-серіалі Жозе Даян «Знедолені» (2000) за однойменним романом Віктор Гюго. Загалом Подалідес знявся у понад ста кіно-, телефільмах та серіалах.

Дені Подалідес проводить урок кіно, 2011

У період з 2004 по 2010 роки Подалідес знявся у таких стрічках, як «Приховане» (2004) Міхаеля Ганеке, «Код да Вінчі» за однойменним романом Дена Брауна (2006) Рона Говарда, «У кожного своє кіно» (2007) декількох режисерів, «Останній урок» (2008) Жана-Поля Лілієнфельда та ін.

У 2011—2019 роках Подалідес взяв участь у створенні фільмів Ксав'є Дюрринже «Завоювання» (2011), у якому зіграв головну роль Ніколя Саркозі (номінація на французьку національну кінопремію «Сезар» 2012 року за найкращу головну чоловічу роль), Бенжамена Геджа «Правила життя французького хлопця» (2013), Рошді Зема «Шоколад» (2016), де втілив образ кінорежисера Луї Люм'єра та ін. У 2017 році актор зіграв другорядну роль у фільмі Ніколя Бедоса «Він і Вона» та одну з головних ролей у драмі Альбера Дюпонтеля «До побачення там, нагорі». У 2018 році Подалідес знявся в мелодрамі Крістофом Оноре «Насолоджуватися, кохати та швидко бігати», за роботу у якому був номінований як найкращий актор другого плану на «Сезара» за 2018 рік.[12][13]

Фільмографія (вибіркова)[ред. | ред. код]

Актор[ред. | ред. код]

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1989 ф Ксенія Xenia Матьє
1991 ф Мати Mayrig Теліріан
1992 кф Версаль, лівий берег Versailles Rive-Gauche Арно
1992 кф Mes fiançailles avec Hilda Давид
1994 ф Не така вже й католичка Pas très catholique Мартен
1994 кф От і все Voilà батько
1995 тф Нелюбима La mal-aimée молодий тато
1995 кф Лікарі на вулиці! Soigneurs dehors! Клеман
1996 ф Щоденник спокусника Le journal du séducteur супроводжуючий санітар
1996 ф Прекрасна витівка L'échappée belle Санчес
1996 ф Як я обговорював... (моє сексуальне життя) Comment je me suis disputé... (ma vie sexuelle) Жан-Жак
1996 тф Божевільна вежа Le fou de la tour Данієль
1996 ф Прекрасна зелена La belle verte Папарот
1997 ф Гонитва за божеством La divine poursuite Марк
1998 ф Жанна і чудовий хлопець Jeanne et le garçon formidable Жульєн
1998 ф Тільки Бог мене бачить Dieu seul me voit Альбер
1998 ф Смерть китайця La mort du chinois Жерар
1998 ф У саме серце En plein coeur Марторель
1998 тф Витівки Скапена Les fourberies de Scapin Октав
1999 ф Нічого про Робера Rien sur Robert Мартен
1999 ф Злодійка з Сен-Любена La voleuse de Saint-Lubin адвокат
1999 ф Діти століття Les enfants du siècle Сент-Бев
2000 ф В атаку! À l'attaque! Іван
2000 ф Син двох матерів, або Комедія невинності Comédie de l'innocence П'єр
2000 с Знедолені Les misérables Скофлаїр
2000 ф Пригоди трупа Mortel transfert інспектор Шапіро
2000 тф Мізантроп Le misanthrope Альцест
2001 тф Зайде, маленька помста Zaïde, un petit air de vengeance Тома Мейлс
2001 ф Палата для офіцерів La chambre des officiers Анрі
2001 ф Свобода-Олерон Liberté-Oléron Жак Моно
2001 ф Кандидатура Candidature Жан Дюпюї
2001 ф Мальро, ти мене здивуєш! Malraux, tu m'étonnes! Тит
2001 тф Мосьє де Пурсоньяк Monsieur de Pourceaugnac
2002 ф Пропуск Laissez-passer Жан Оранш
2002 ф Цілуй, кого хочеш Embrassez qui vous voudrez Жером
2002 ф Майже спокійний світ Un monde presque paisible Шарль
2003 ф Une affaire qui roule Клод Карле
2003 ф Легше верблюдові Il est plus facile pour un chameau... Філіпп
2003 ф Таємниця жовтої кімнати Le mystère de la chambre jaune Жозеф Рулетабіль
2003 ф Зелений рай Vert paradis Люка
2004 ф Ласкаво просимо у Швейцарію Bienvenue en Suisse Тьєррі
2004 ф Змія в кулаці Vipère au poing учитель (озвучення)
2004 ф Міст мистецтв Le pont des Arts Guigui, alias l'Innomable
2004 ф Приховане Caché Івон
2005 ф Парфуми пані в чорному Le parfum de la dame en noir Жозеф Рулетабіль
2005 ф Сірі душі Les âmes grises поліцейський
2005 ф Королівський палац! Palais royal! Тіті
2006 ф Час пір'яних ручок Le temps des porte-plumes Фальмен
2006 ф Рік Un an Луї-Філіпп
2006 с Великий Шарль Le grand Charles Клод Маріяк
2006 ф Код да Вінчі The Da Vinci Code контролер польоту
2006 тф Сартр, роки пристрастей Sartre, l'âge des passions Жан-Поль Сартр
2007 с Новели Гі Де Мопассана Chez Maupassant граф де Саллюр
2007 ф Четвертий шматок жінки, розрізаної на три частини Le quatrième morceau de la femme coupée en trois Домінік
2007 ф У кожного своє кіно Chacun son cinéma ou Ce petit coup au coeur quand la lumiè... менеджер (епізод «Кінотеатр бульвару»)
2007 мф Макс і його компанія Max & Co Мартін (озвучення)
2007 ф Творче життя La vie d'artiste Бертран
2007 тф Повішений Le pendu Легофф
2008 тф Дуже популярний злочин Un crime très populaire Андре Мальро
2008 ф Тихий хаос Caos calmo Тьєррі
2008 тф Фігаро Figaro Фігаро
2008 ф Винна Coupable Луї
2008 ф Саган Sagan Гі Шолле
2008 ф Вторгнення Intrusions Алексіс Тагет
2008 ф Останній урок La journée de la jupe Лабуре
2008 ф Колюш, історія одного хлопця Coluche: l'histoire d'un mec Жак Атталі
2009 ф Нічого особистого Rien de personnel Жиль Бержероль
2009 ф Одного разу у Версалі Bancs publics (Versailles rive droite) Айме Мермо
2009 ф Нейї, її мати! Neuilly sa mère! Станіслас де Шазелль
2009 ф Вісім разів піднявся 8 fois debout Матьє
2009 мф Кериті, житло казок Kérity, la maison des contes батько (озвучення)
2009 ф Державна справа Une affaire d'état Луї Фланден
2009 тф Скупий L'avare Гарпарон
2009 ф Звичайна страта Une exécution ordinaire консьєрж
2010 тф Жорж і Фаншетт George et Fanchette Агріколь Тірселін
2010 тф Комічна ілюзія L'illusion comique Матамор
2010 кф Нічого особистого: Виготовлення Rien de personnel: Le making-of Дені Подалідес
2011 тф Великий ресторан 2 Le grand restaurant II замаскований трансвестит у клубі
2011 ф Завоювання La conquête Ніколя Саркозі
2011 ф Омар мене убити Omar m'a tuer П'єр-Еммануель Вогренар
2011 ф Перша людина Le premier homme професор Бернра
2011 док Сфера чаклунства La clé des champs оповідач (озвучення)
2011 тф Дрюмон, історія французького антисеміта Drumont, histoire d'un antisémite français Едуар Дрюмор
2011 ф Великий злий вовк Le grand méchant loup доктор Станіслас де Ластич
2012 ф Галопом Au galop видавець
2012 ф Прощавай, Берта, або Похорони бабусі Adieu Berthe — L'enterrement de mémé Арман Лебрек
2012 ф Ви ще нічого не бачили Vous n'avez encore rien vu Антуан д'Антак
2012 ф Камілла роздвоюється Camille redouble Альфонс да Коста, викладач фізики
2012 ф Вітряні діти Du vent dans mes mollets Мішель Гладштейн
2012 тф Так більше не може тривати! Ça ne peut pas continuer comme ça! Баррі
2013 ф Заради жінки Pour une femme Моріс
2013 ф Завойовники Les conquérants Жалад
2013 ф Любов — це ідеальний злочин L'amour est un crime parfait Рішар
2013 ф Правила життя французького хлопця Libre et assoupi Рішар
2013 тф Убивство в трьох діях Meurtre en trois actes Філіпп Лакланш
2014 тф Ліс La forêt Аркадій
2014 ф Майже ідеальне село Un village presque parfait Анрі
2015 ф На плаву Comme un avion Ремі
2015 тф Той, що проходить крізь стіни Le passe-muraille Еміль Дутійєль
2016 ф Шоколад Chocolat Луї Люм'єр
2016 ф Євреї Ils sont partout другий талмудист
2016 ф Механіка тіней La mécanique de l'ombre
2017 ф Він і Вона Mr & Mme Adelman психолог
2017 ф Марі-Франсін Marie-Francine Еммануель Дубле
2017 ф До побачення там, нагорі Au revoir là-haut міністр
2017 ф Великі уми Les grands esprits Франсуа Фуко
2018 ф Насолоджуватися, кохати та швидко бігати Plaire, aimer et courir vite Матьє
2018 ф Бекас! Bécassine! Adalbert Proey-Minans
2018 ф Нейї, її мати! 2 Neuilly sa mère, sa mère! Станіслас де Шазелль
2019 ф Прекрасна епоха La belle époque
2021 ф Фантазії для дорослих Les fantasmes Венсан

Сценарист та режисер[ред. | ред. код]

Рік Назва українською Оригінальна назва Режисер Сценарист
1992 к/м Версаль, лівий берег Versailles Rive-Gauche Так
1998 Тільки Бог мене бачить Dieu seul me voit Так
2001 Свобода-Олерон Liberté-Oléron Так
2003 Зелений рай Vert paradis Так
2012 Прощавай, Берто, або Похорони бабусі Adieu Berthe — L'enterrement de mémé Так
2017 Сірано де Бержерак Cyrano De Bergerac Так
2017 Витівки Скапена Les Fourberies de Scapin Так
2018 Комеді Франсез: Лукреція Борджіа Lucrezia Borgia Так

Визнання[ред. | ред. код]

Нагороди та номінації Дені Подалідеса[14]
Рік Категорія Фільм Результат
Золота зірка кіно
1999 Найкращий актор-новачок Жанна і чудовий хлопець Перемога
Міжнародний кінофестиваль у Форт-Лодердейл
2002 Приз журі найкращому акторові другого плану Пропуск Перемога
Премія «Сезар»
2003 Найкращий актор другого плану Цілуй, кого хочеш Номінація
2012 Найкращий актор Завоювання Номінація
2013 Найкращий оригінальний сценарій Прощавай, Берто, або Похорони бабусі Номінація
2019 Найкращий актор другого плану Насолоджуватися, кохати та швидко бігати Номінація

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #13156420X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ http://en.unifrance.org/directories/person/130212/denis-podalydes
  3. ↑ http://www.pariscine.com/en/country_birth?page=1&country=1636&sexe%5B0%5D=Male
  4. ↑ http://www.astro.com/astro-databank/Podalyd%C3%A8s,_Denis
  5. ↑ Who's Who in France — Paris: 1953. — ISSN 0083-9531; 2275-0908
  6. ↑ http://www.coursflorent.fr/ecole/anciens/acteurs?page=1
  7. ↑ Blumenfeld Samuel. Les Podalydès, la voie du cadet // Le Monde. — 2008. — 25 травня. Архівовано з джерела 28 липня 2015. Процитовано 28 січня 2019.
  8. ↑ а б Nivelle Pascale. Frères lumière // Libération. — 2005. — 8 вересня. Архівовано з джерела 25 червня 2013. Процитовано 28 січня 2018.
  9. ↑ Denis Podalydès. Comédie française. Процитовано 28 січня 2019.
  10. ↑ Le Manteau sur France culture. Архів оригіналу за 1 липня 2013. Процитовано 28 січня 2019.
  11. ↑ Roux Marie-Aude. Архівована копія // Le Monde. Архівовано з джерела 20 вересня 2019. Процитовано 28 січня 2019.
  12. ↑ César 2019 : la liste complète des nommés. RTBF (фр.) . 23.01.2019. Архів оригіналу за 18 червня 2020. Процитовано 23.01.2019.
  13. ↑ Fabien Lemercier. 10 nominations aux César pour Le Grand Bain et Jusqu’à la garde. Cineuropa (англ.) . 23.01.2019. Архів оригіналу за 18 червня 2020. Процитовано 24.01.2019.
  14. ↑ Нагороди та номінації Дені Подалідеса на сайті IMDb (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дені Подалідес
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Література та бібліографія
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дені_Подалідес&oldid=41225352