Демчук Теофіль Семенович
| Теофіль Демчук | |
|---|---|
 Вістун | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 20 вересня 1896 м. Тернопіль, .svg){kind=small} Австро-Угорщина |
| Смерть | 1992 м. Валбжих,  Польща |
| Громадянство |  ЗУНР |
| Військова служба | |
| Приналежність | ЗУНР |
| Рід військ |  УГА |
| Війни / битви | Українсько-польська війна |
Демчук Теофіль Семенович (нар. 20 вересня 1896, м. Тернопіль — весна 1992, м. Валбжих, Польща) — український актор, театральний діяч, історик театру, педагог.
Життєпис[ред. | ред. код]
1908—1911 навчався в українській гімназії у Тернополі. 1915-1917 — актор і адміністратор театру «Тернопільські театральні вечори».
1918 працював у Державному народному театрі П. Саксаганського (м. Київ). На початку листопада того ж року повернувся до Тернополя; телеграфіст залізничної станції. Вістун УГА.
Наприкінці грудня 1918 разом із Миколою Бенцалем заснував Український театр, який у березні 1919 перетворений на Новий Львівський театр.
У січні 1920 у Вінниці — співзасновник Нового драматичного театру ім. І. Франка.
В липні 1920 повернувся до Тернополя, заснував разом із Мар'яном Крушельницьким драматичний театр. Після хвороби залишив його.
Навчався на факультеті права Українського таємного університету у Львові. Вчителював у центральній Польщі, після 2-ї світ. війни — у місті Валбжих.
Помер у 1992 році у Валбжиху.
Театральні ролі[ред. | ред. код]
Зіграв у театрі близько 50 ролей, серед яких:
- Скорик, Скворцов («Сватання на Гончарівці», «Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ'яненка),
- Гупаленко, Націєвський («Суєта», «Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого),
- Шинкар («Украдене щастя» І. Франка), Скакунець («Пошилися в дурні» М. Кропивницького).
Праці[ред. | ред. код]
Автор документальний статей з історії українського театру, спогадів про митців сцени А. Бучму, Я. Бортника, В. Калина, К. та І. Рубчаків, С. і Й. Стадників, Г. Юрчакову, Гната Юру та ін.
Спогади вміщені у збірниках «Лесь Курбас», «Мар'ян Крушельницький» та ін.
Зібрав велику колекцію афіш і світлин акторів «Тернопільських театральних вечорів» та Нового драм. театру ім. І. Франка. Видав спогади.
Рукописи своїх статей передав до Національного музею у Львові, ЛНБ, НТШ, ТОКМ.
Література[ред. | ред. код]
- Б. Волинський. Демчук Теофіль Семенович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 474-475. — ISBN 966-528-197-6.;
- Театральна Тернопільщина: Бібліографічний покажчик. — Т., 2001;
- Демчук Т. Галицькі театри на Великій Україні в 1919—1920 рр. (Документальні спогади) // Тернопіль: Українська гімназія в Тернополі. 1898—1944. Дод. № 3. — Тернопіль, 1992. — С. 49-51;
- Демчук Т. З давніх літ // Мар'ян Крушельницький: Спогади, статті. — К., 1969. — С. 68-75;
- Демчук Т. Київський театр опери та балету // Український календар. — Варшава, 1986. — С. 196—199;
- Демчук Т. Спогад // Український календар. — Варшава, 1984. — С. 230—231.
- Демчук Т. «Тернопільські театральні вечори» // Лесь Курбас. Спогади сучасників. — К., 1969. — С. 73-77.
- Остап'юк Б. Теофіль Демчук // Шляхами Золотого Поділля: Тернопільщина і Скалатщина: Регіон. іст.-мемуар. зб. — Нью-Йорк; Торонто, 1983. — Т. 3. — С. 647—648, портр.
- Танюк Л. Марьян Крушельницкий. — М.: Искусство, 1974. — стор. 30-31, 34, 39: Про Т. Демчика.
- Медведик П. Демчук Теофіль Семенович // Тернопіль: Українська гімназія в Тернополі 1898—1944. Дод. № 3. — Тернопіль, 1992. — С. 49, портр.
- Мельничук Б. Двоє у світлі сцени: [В. Калин та Т. Демчук] // Тернопіль вечірній. — 1996. — 25 верес.
- Мельничук-Лучко Л. Теофіл Демчук // Жовтень. — 1964. — № 4. — С. 101.
- Пилипчук Р. Наш земляк — актор і театрознавець // Вільне життя. — 1966. — 20 верес.
- Пиндус Б. У науці, в театрі, кіно: [Про видатних людей Тернопільщини: Л. Дмоховського, Д. Стриєка, М. Мазуркевича, Т. Демчука] // Вільне життя. — 1992. — 21 лип. — (Рядок з біографії краю).
- Теофіль Демчук (20. ІХ. 1896 — в м. Тернополі) // Український календар. — Варшава, 1986. — С. 195—196.
 | Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
