Демодекс
| Демодекс | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||
| ||||||||||
| Acarus folliculorum Simon, 1842 | ||||||||||
Види | ||||||||||
Посилання | ||||||||||
|
Demodex(лат.) або Залозник — рід паразитичних кліщів, що живуть всередині або біля волосяних фолікулів ссавців. Відомі близько 65 видів роду Demodex; це одні із найдрібніших членистоногих. Відомо два види, що мешкають на людині: Demodex folliculorum и Demodex brevis; обидва часто називаються вієвими кліщами. Demodex canis мешкає на домашніх собаках. Інфестація представниками цього роду повсюдна і звичайно перебігає без симптомів, хоча інколи кліщі сприяють розвитку деяких шкірних захворювань. Лікується за допомогою емульсії бензилбензоату[2].
Demodex folliculorum и Demodex brevis[ред. | ред. код]
Demodex folliculorum и Demodex brevis звичайно виявляється на людях. D. folliculorum вперше було описано в 1842 році Густавом Симоном[de]; D. brevis був розпізнаний як окремий вид в 1963 році Акбулатовою. D. folliculorum мешкає в волосяних сумках, тоді як D. brevis — в сальних залозах, пов'язаних з волосяними сумками. Обидвох знаходять в основному на лиці, біля носа, вій и брів, але також вони зустрічаються в будь-яких інших місцях тіла.
Дорослі кліщі досягають всього 0,3—0,4 мм, D. brevis дещо коротші, ніж D. folliculorum[3]. У них напівпрозоре витягнуте тіло, що складається з двох злитних відділів. На передньому відділі розміщені вісім коротких сегментованих лапок. Тіло вкрите лускою, що допомагає закріплятися в волосяному фолікулі; за допомогою спицевидного ротового апарату кліщ поїдає клітини шкіри, гормони і жири (секрет сальних залоз), накопичені в волосяних сумках. Кліщ може покинути фолікул і пересуватися по шкірі зі швидкістю 8—16 мм/год (в основному вночі, так як вони стараються уникати світла)[3].
Самки Demodex folliculorum дещо коротші та кругліші від самців. І у самок, і у самців Demodex є статевий отвір, запліднення внутрішнє[4]. Спарювання відбувається в усті фолікула, яйця кліщі відкладають всередині волосяного фолікула або сальної залози. Шестиногі личинки вилуплюються через 3—4 дні, розвиваються до дорослих особин за тиждень. Всього кліщ Demodex живе кілька тижнів, після чого його труп розкладається всередині фолікула чи сальної залози.
Ураженість кліщем збільшується з віком: їх носить третина дітей і молоді, половина дорослих і 2/3 літніх[5]. Можливо, менша ураженість дітей відбувається через те, що вони виділяють набагато менше шкірного сала. Обстеження на кліща відбувається шляхом акуратного висмикування вії чи волоска з брови і дослідження його під мікроскопом.
Кліщі в людини[ред. | ред. код]
Кліщі передаються при дотику волосся, брів і сальних залоз в області носа. Різні види тварин переносять різні види демодексу; відомий лише один викликаний ним зооноз.
В переважній більшості випадків наявність кліщів непомітна і не супроводжується жодними симптомами, але в окремих випадках, зазвичай у зв'язку з пригніченням імунної системи, пов'язаним з хворобою або стресом, чисельність кліщів різко зростає, що призводить до стану, відомого як демодекоз. Він характеризується сверблячкою, запаленням та іншими проблемами на шкірі. Блефарит (запалення повік) також може викликатися кліщами Demodex.
Є приводи вважати, що кліщі Demodex пов'язані з проявом деяких форм рожевих вугрів, ймовірно, через присутність бактерій Bacillus oleronius, що виявляються в кліщах[6].
Demodex canis[ред. | ред. код]
Кліщі виду Demodex canis мешкають в основному на домашніх собаках, але інколи вражають і людей. Хоча більшість інфестацій коменсальні і тому безсимптомні, вони можуть призвести до стану демодекозу.
Ці кліщі мешкають достатньо глибоко в дермі, і передача зазвичай можлива лише при тривалому прямому контакті, наприклад від суки до щеняти при годуванні молоком. Відповідно, на початковій стадії найбільш звичні місця ураження демодекозом — морди, передні лапи, області очних орбіт.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Owen, [Richard] (1843). Lecture XIX. Arachnida. Lectures on Comparative Anatomy. London: Longman, Brown, Green, and Longmans. с. 252. Архів оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 29 серпня 2021.
- ↑ Романина Д. М. // НИУ «БелГУ». Медицина. Фармация.. — 2014. — Вип. 25. — № 4 (175). — С. 202. — ISSN 2075-4728.
- ↑ а б T. Rufli & Y. Mumcuoglu. The hair follicle mites Demodex folliculorum and Demodex brevis: biology and medical importance. A review // Dermatologica : journal. — Vol. 162, no. 1. — P. 1—11. — DOI:. — PMID 6453029 .
- ↑ Aisha Rush (2000). Demodex folliculorum. Animal Diversity Web. University of Michigan. Архів оригіналу за 24 березня 2007. Процитовано 7 січня 2007.
{{cite web}}: Недійсний|deadlink=404(довідка) - ↑ H. G. Sengbusch & J. W. Hauswirth. Prevalence of hair follicle mites, Demodex folliculorum and D. brevis (Acari: Demodicidae), in a selected human population in western New York, USA // Journal of Medical Entomology : journal. — Vol. 23, no. 4. — P. 384—388. — PMID 3735343 . Архівовано з джерела 7 червня 2011. Процитовано 2011-12-22.
- ↑ New Study Shows Role for Bacteria in Development of Rosacea Symptoms [Архівовано 5 січня 2019 у Wayback Machine.], National Rosacea Society press release, 3 May 2004
Посилання[ред. | ред. код]
- Демодекоз. Демодекоз у собак. Симптомы, лечение [Архівовано 14 січня 2017 у Wayback Machine.]
- Demodex, an inhabitant of human hair follicles, and a mite which we live with in harmony [Архівовано 5 травня 2021 у Wayback Machine.], by M. Halit Umar, published in the May 2000 edition of Micscape Magazine, includes several micrographs
- Demodicosis [Архівовано 27 вересня 2008 у Wayback Machine.], an article by Manolette R Roque, MD
- Mites might cause mighty problems, USA Today (Magazine), February 2004 [Архівовано 12 червня 2012 у Wayback Machine.]
- Demodex in the Dog, by T. J. Dunn, Jr. DVM
- High resolution images of Demodex folliculorum
- Ted’s mange cure [Архівовано 29 серпня 2021 у Wayback Machine.].
|
