Декамерон (фільм)
Декамерон | |
|---|---|
| Il Decamerone | |
 | |
| Жанр | комедія-драма |
| Режисер | П'єр Паоло Пазоліні |
| Продюсери | Альберто Грімальді, Франко Росселліні (виконавчий продюсер) |
| Сценарист | П'єр Паоло Пазоліні |
| На основі | твору Джованні Боккаччо |
| У головних ролях | Франко Чітті, П'єр Паоло Пазоліні, Нінетто Даволі |
| Оператор | Тоніно Деллі Коллі |
| Композитор | Енніо Морріконе |
| Художник | Данте Ферретті |
| Костюмер | Даніло Донаті |
| Кінокомпанія | Produzioni Europee Associati, Les Productions Artistes Associés, Artemis Film |
| Дистриб'ютор | United Artists і Netflix |
| Тривалість | 111 хв. |
| Мова | італійська |
| Країна |  Італія,  Франція,  ФРН |
| Рік | 1971 |
| Дата виходу | 25 серпня 1971 (Італія) |
| IMDb | ID 0065622 |
 Декамерон у Вікісховищі | |
«Декамеро́н» (італ. Il Decamerone) — фільм П'єра Паоло Пазоліні 1971 року за мотивами однойменного твору Джованні Боккаччо. Перша частина так званої «Трилогії життя», до якої входять також «Кентерберійські оповідання» (1972) і «Квітка тисячі й однієї ночі» (1974).
Сюжет[ред. | ред. код]
Фільм складається з семи не пов'язаних між собою новел. У фільмі поєднуються яскраві, іронічні і комічні історії (про торговця Андруччо (актор Нінетто Даволі), садівника в монастирі) і глибоко проникливі, філософсько-ліричні епізоди (кохання дворянки і молодого слуги, візит померлого до свого друга), що вдало ілюструють не лише сам твір Дж. Боккаччо, але і побут, підвалини Середньовічної Італії.
Дуже колоритні і правдоподібні типажі героїв: селяни, ремісники, монашки. Сам режисер, П'єр Паоло Пазоліні, виконав у стрічці придуману роль майстра-живописця, Джотто, що приїхав розписувати собор. У літературному оригіналі цей герой відсутній, дається лише характеристика його творчості.
«Декамерон» Пазоліні, так само, як «Декамерон» Боккаччо — це гімн гуманізму, оспівування людини, тонка й усебічна характеристика людського життя.
Перелік новел, використаних у фільмі:
- День перший, Новела перша
- День другий, Новела п'ята
- День третій, Новела перша
- День четвертий, Новела п'ята
- День п'ятий, Новела четверта
- День шостий, Новела п'ята
- День сьомий, Новела друга
В ролях[ред. | ред. код]
| Актор | Роль |
|---|---|
| Франко Чітті | Чаппеллетто |
| Нінетто Даволі | Андруччо |
| Йован Йованович | Рустіко |
| Ангела Люче | Перонелла |
| П'єр Паоло Пазоліні | художник Джотто |
| Сільвана Мангано | Мадонна |
| Вінченцо Крісто | |
| Габринлла Франкель | |
| Вінченцо Амато | |
| Гвідо Альберті |
Нагороди[ред. | ред. код]
- 1971 — Спеціальний приз журі Берлінського кінофестивалю.
Цікаві факти[ред. | ред. код]
 | Цей розділ містить неупорядкований список різноманітних фактів[en] про предмет статті. (грудень 2023) |
- Прем'єра фільму відбулася 29 червня 1971 року на 21-му Берлінському кінофестивалі.
- В Італії проти «Декамерона» наприкінці вересня — листопаді 1971 року було висунуто понад тридцять звинувачень, розглянутих судом. Його допустили до прокату за рішенням судової влади Тренто, потім заборонили рішенням прокуратури Сульмони і Анкони[1].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Січиліані, 2012, с. 687.
Джерела[ред. | ред. код]
- Э. Сичилиани. Жизнь Пазолини. — СПб. : Лимбусс Пресс, ООО «Издательство К. Тублина», 2012. — 715 с. — ISBN 978-5-8370-0548-0. (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Декамерон на сайті IMDb (англ.)
(станом на 9.12.2014) - Декамерон на сайті MYmovies.it (італ.)
(станом на 23.03.2017) - Декамерон на сайті AllMovie (англ.)
|
| |||||||||||||
