Девід Діксон Портер
| Девід Діксон Портер David Dixon Porter | |
|---|---|
 | |
| Народження | 8 червня 1813 Честер, Делавер, Пенсільванія, США[1] |
| Смерть | 13 лютого 1891 (77 років) Вашингтон, США[1] інфаркт міокарда |
| Поховання | Арлингтонський цвинтар |
| Країна |  Сполучені Штати Америки |
| Приналежність |  Військово-морські сили Мексики ВМС США*  Військово-морські сили Союзу |
| Роки служби |  1825–1828 1829–1891 |
| Звання |  адмірал |
| Командування | Суперінтендант Військово-морської академії |
| Війни / битви | |
| Відносини | брат — Вільям Девід Портер |
| Діти | Carlisle Patterson Porterd[1] |
| Інше | «Incidents and Anecdotes of the Civil War (1885)» |
| Автограф |  |
 Девід Діксон Портер у Вікісховищі | |
Девід Діксон По́ртер (англ. David Dixon Porter; 8 червня 1813, Честер, Пенсільванія — 13 лютого 1891, Вашингтон) — американський воєначальник, адмірал ВМС США. Учасник «кондитерської», американо-мексиканської та Американської громадянської війн.
Біографія[ред. | ред. код]
Девід Діксон Портер належав до однієї з найвидатніших в історії ВМС США родин. Підвищений як другий офіцер ВМС США, який коли-небудь отримав звання адмірала після свого прийомного брата Девіда Г. Фаррагута, Портер допоміг удосконалити ВМС як суперінтендант Військово-морської академії США після значного внеску в Громадянській війні.
Портер розпочав морську службу мічманом у віці 10 років під керівництвом свого батька, комодора Девіда Портера, на фрегаті «Джон Адамс». Залишок життя він присвятив морю. Портер брав участь у «кондитерській» війні під час нападу на форт у місті Веракрус. На початку громадянської війни залучався до планування оборони флотом Союзу форту Пікенс, поблизу Пенсаколи; його реалізація зірвала спроби звільнити гарнізон у форті Самтер, що призвело до падіння Самтера. Портер командував окремою флотилією мінометних катерів при захопленні Нового Орлеана. Пізніше, командуючи ескадрою на річці Міссісіпі, яка взаємодіяла з армією під командуванням генерал-майора Улісса С. Гранта у Віксбурзькій кампанії, він отримав звання контрадмірала. Після падіння Віксбурга Портер очолював військово-морські сили в складній кампанії на Ред-Рівер в Луїзіані. Наприкінці 1864 року Портера перевели з внутрішніх регіонів на Атлантичне узбережжя, де він очолював флот США під час спільного штурму форту Фішер, останньої важливої військово-морської операції Півночі.
Після завершення війни Портер перебував на посаді суперінтенданта Військово-морської академії, коли її відновили в Аннаполісі, і доклав чимало зусиль над підвищенням бойових спроможностей ВМС США. Він ініціював реформи навчальної програми для підвищення професіоналізму офіцерів флоту. У перші дні правління президента Гранта Портер був де-факто міністром військово-морських сил. Коли його прийомний брат Девід Г. Фаррагут отримав звання адмірала, першим в історії ВМС США, Портер зайняв його попередню посаду; так само, коли Фаррагут помер, Портер став другою людиною, яка була удостоєна звання адмірала.
Військова кар'єра
Див. також[ред. | ред. код]
- Джордж Генрі Томас
- Альфред Меген
- Стівен Декейтур
- Вільям Шепард Бенсон
- Олівер Газард Перрі
- Джон Поль Джонс
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Find a Grave — 1996.
Посилання[ред. | ред. код]
 | Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Девід Діксон Портер |
- David Dixon Porter(англ.)
- David Dixon Porter(англ.)
- The Generals and Admirals: David Dixon Porter (1813—1891)(англ.)
Література[ред. | ред. код]
- Duffy, James P., Lincoln's Admiral: the Civil War Campaigns of David Farragut. Wiley, 1997. pp. 276 ISBN 0-471-04208-0
- Hearn, Chester G., Admiral David Dixon Porter: the Civil War Years. Annapolis: Naval Institute Press, 1996. ISBN 1-55750-353-2
- Lewis, Paul, Yankee Admiral: a Biography of David Dixon Porter. David McKay Co., 1968.
- West, Richard S. Jr. (1937). The Second Admiral: a Life of David Dixon Porter. New York: Coward-McCann.
|
