Двоякірна бухта
 | |
| Хребет Тепе-Оба | |
| Координати: 44°57′00″ пн. ш. 35°23′00″ сх. д. / 44.95000° пн. ш. 35.38333° сх. д. | |
| Море | Чорне море |
|---|---|
| Прибережні країни |  УкраїнаАвтономна Республіка Крим |
| Регіон | Республіка Крим Автономна Республіка Крим |
| Середня глибина | 3 м |
| Вливаються | |
| Міста та поселення | Феодосія |
| ідентифікатори і посилання | |
| GeoNames | 709396 |
| У проєкті OpenStreetMap | ↑3795586 ·R (Республіка Крим, Автономна Республіка Крим) |
  Двоякірна бухта Двоякірна бухта (Україна)  Двоякірна бухта Двоякірна бухта (Автономна Республіка Крим) | |
 | |
Двоякірна бухта — невелика затока в акваторії Чорного моря на південь від м. Феодосії, між мисом Іллі та півостровом Киїк-Атлама[1].
Ширина близько 7,5 км. Береги бухти переважно високі й обривисті. З півночі бухту огинає хребет Тепе-Оба висотою до 289 м; від перешийку, що з'єднує мис Киїк-Атлама з материком, у північно-західному напрямку тягнеться високий хребет Біюк-Янишар. Між хребтами до бухти веде долина, по якій навесні до моря стікають талі води та опади з гір.
Походження назви бухти до кінця не встановлено. За однією з версій — через сильні зимові шторми, венеційські кораблі були змушені кидати одночасно два якорі, щоб утриматися на місці[2].
Цікаві факти[ред. | ред. код]
У 1784 році в бухті розміщувалася Двоякірна артилерійська батарея. На березі бухти знаходилася дача відомого російського інженера-кораблебудівника Г. І. Бубнова. Навколо неї виникло невелике дачне селище російської інтелігенції Бубнівка. На дні бухти лежить кілька кораблів. Серед них німецька швидкохідна баржа F-334A, що затонула у вересні 1942 року[3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Топографическая карта России, Украины, Беларуси 45.0012,35.3598. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 2 серпня 2017.
- ↑ Бухты и заливы Феодосийского региона — Двуякорная бухта и мыс Киик-Атлама [Архівовано 7 квітня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Двуякорная бухта [Архівовано 23 липня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Двоякірна бухта // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.) (рос.)