ДОТ № 480 (КиУР)

Координати: 50°32′30″ пн. ш. 30°18′13″ сх. д. / 50.5419361° пн. ш. 30.3037222° сх. д. / 50.5419361; 30.3037222

ДОТ № 480 — Довготривала оборонна точка, що входила до складу першої лінії оборони Київського укріпленого району. Пам'ятка історії місцевого значення.

Історія[ред. | ред. код]

ДОТ було побудовано у 1930 році на західній ділянці оборони Києва безпосередньо на передньому краї укріпрайону західніше села Горенка. Ця фортифікаційна споруда мала 2 поверхи, 3 амбразури для станкових кулеметів (основне озброєння). ДОТ № 480 мав спеціальне протихімічне приміщення і тому належить до фортифікаційних споруд типу «Б». Його клас стійкості «М1». Тобто споруда могла витримати 1 влучення 203-мм гаубиці^[1].

Організаційно він входив до складу 1-го батальйонного району оборони (БРО) КиУРа, що прикривав район сіл Горенка — Мостище. З початком Німецько-радянської війни гарнізон самої оборонної точки складався з бійців 161-го окремого кулеметного батальйону КиУР. До 24 — 25 серпня 1941 року ДОТ знаходився у тилу радянських військ, бо фронт пролягав західніше. Під час другого штурму КиУР, що розпочався 16 вересня 1941 року, ДОТ № 480 не мав бойового контакту із супротивником. Вдень 18 вересня війська 37-ї армії Південно-Західного фронту розпочали за наказом відхід з КиУРа та міста Київ. Гарнізони ДОТ КиУР належали до останніх, хто відходив на лівий берег Дніпра, серед них був і гарнізон ДОТ № 480. Вдень 19 вересня передові загони 71-ї піхотної дивізії німців зайняли територію 1-го БРО без бою, затримуючи лише дезертирів-червоноармійців та перебіжчиків^[2].

Сьогодення[ред. | ред. код]

ДОТ перебуває в напівзруйнованому стані. Земельна ділянка, де розташована споруда, належить Петру Симоненку. Політик не став огороджувати пам'ятку парканом і трохи облагородив її.^[3]

ДОТ має статус пам'ятки історії місцевого значення (наказ Міністерства культури України від 24.09.2008 № 1001/0/16-08, охоронний номер 513/28-Кв).^[4]

Використовувався під час оборони Києва при повномасштабному вторгненні Росії в Україні в лютому-березні 2022 року.^[5]

Світлини[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: ДОТ № 480 (КиУР)

Пам'ятна дошка на ДОТі
Загальний вигляд
Пошкодження ДОТа

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

↑ А. В. Кайнаран, А. Л. Крещанов, А. Г. Кузяк, М. В. Ющенко Киевский укрепленный район 1928—1941. — ПП Видавництво «Волинь», 2011. — 356 с. (Серія «История фортификации») ISBN 978-966-690-136-4
↑ А. В. Кайнаран, Д. C. Муравов, М. В. Ющенко Киевский укрепленный район. 1941 год. Хроника обороны. — ПП Видавництво «Волинь», 2017. — 456 с. (Серія «История фортификации») ISBN 978-966-690-210-1
↑ Усадьба Петра Симоненко: Где живет политик. 13 листопада 2012. Архів оригіналу за 7 травня 2018. Процитовано 8 травня 2018.
↑ Державний реєстр нерухомих пам'яток України - пам'ятки місцевого значення. Міністерство Культури України. Архів оригіналу за 6 травня 2018. Процитовано 8 травня 2018.
↑ РІК – авторський документальний проєкт Дмитра Комарова | Частина перша (укр.), процитовано 25 березня 2023

[KiUR-1-1] А. В. Кайнаран, А. Л. Крещанов, А. Г. Кузяк, М. В. Ющенко Киевский укрепленный район 1928—1941. — ПП Видавництво «Волинь», 2011. — 356 с. (Серія «История фортификации») ISBN 978-966-690-136-4

[KiUR-2-2] А. В. Кайнаран, Д. C. Муравов, М. В. Ющенко Киевский укрепленный район. 1941 год. Хроника обороны. — ПП Видавництво «Волинь», 2017. — 456 с. (Серія «История фортификации») ISBN 978-966-690-210-1

[3] Усадьба Петра Симоненко: Где живет политик. 13 листопада 2012. Архів оригіналу за 7 травня 2018. Процитовано 8 травня 2018.

[4] Державний реєстр нерухомих пам'яток України - пам'ятки місцевого значення. Міністерство Культури України. Архів оригіналу за 6 травня 2018. Процитовано 8 травня 2018.

[5] РІК – авторський документальний проєкт Дмитра Комарова | Частина перша (укр.), процитовано 25 березня 2023

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]