Гірський Тікич

Гірський Тікич
	Буцький каньйон — Гірський Тікич в оточенні природних скель поблизу смт Буки Маньківського району Черкаської області
48°46′51″ пн. ш. 30°53′00″ сх. д. / 48.78087100002777277° пн. ш. 30.8833940000277777926° сх. д.
Витік	с. Фронтівка
• координати	49°05′17″ пн. ш. 29°41′25″ сх. д. / 49.08830000002777183° пн. ш. 29.69030000002777925° сх. д.
Гирло	Тікич
• координати	48°46′51″ пн. ш. 30°53′00″ сх. д. / 48.78090000002777771° пн. ш. 30.8834000000277804077° сх. д.
Країни:	Україна; Вінницька область; Черкаська область
Регіон	Одеська область; Вінницька область
Довжина	167 км
Площа басейну:	3 510
	Медіафайли у Вікісховищі

Гірськи́й Ті́кич, Угорський Тікич — річка в Україні, в межах Вінницького району Вінницької області та Уманського і Звенигородського районів Черкаської області. Права притока Тікичу (басейн Південного Бугу).

Опис[ред. | ред. код]

Довжина 167 км, площа басейну 3510 км². Долина V-подібна, завширшки до 2,3 км, завглибшки до 60 м. Похил річки 0,78 м/км. Річище звивисте, береги підвищені, кам'янисті; є водоспади (водоспад Вир) та пороги; біля смт Буки річка утворює Буцький каньйон. Живлення снігове і дощове. Льодостав з початку грудня до середини березня. Споруджено 7 ГЕС (Тальнівська, Гордашівська, Кривоколінська, Веселокутська, Вороненська, Юрпільська та Буцька ГЕС), є водосховища і чимало ставків. Річку використовують для зрошування, рибництва, водного туризму.

Вороненська ГЕС
Буцька ГЕС
Юрпільська ГЕС

Розташування[ред. | ред. код]

Гірський Тікич бере початок у селі Фронтівка. Спершу тече переважно на схід через Княжу Криницю^[1], далі — на південний схід. Впадає до Тікичу на південний схід від села Криві Коліна (зливається з Гнилим Тікичем, даючи початок Тікичу).

На Гірському Тікичу розташоване місто Тальне, смт Буки та чимало сіл.

Річка в селі Івахни

Основні притоки[ред. | ред. код]

Праві[ред. | ред. код]

Цибулівка, Канела, Кищиха, Романівка, Мощурів, Тальнянка

Річка (струмок) без назви. Бере початок на північному сході від Сатанівки. Спочатку тече на північний захід через присілок Половинчика, потім на північний схід через Шабастівку. Впадає у Гірський Тікич у селі Княжа Криниця^[2].

Ліві[ред. | ред. код]

Тікич, Постава, Житниці, Торч, Бурти, Срібна, Китиця, Беринка, Макшиболото.

Назва[ред. | ред. код]

Сучасна назва річки є викривленим варіантом прадавньої назви Вгорський-Угорський Тикич, під яким річка була відома за численними згадками від середини XVI століття до середини XVIII століття.^[2]^{[джерело?]} Від початку XIX століття, після приєднання польських земель, утвердився варіант назви рос. Горской Тикичъ (пол. Horskoy Tikicz)^[3]. Від початку XIX століття — вочевидь, як наслідок запровадження в діловодстві краю російської мови та «неусвідомлення» особливостей передачі місцевої топонімії, поступово почали запроваджуватися нові трансформовані варіанти назви (зокрема, рос. Горской Тикичъ (пол. Horskoy Tikicz)). Імовірно, під впливом вживання на мапах останнього варіанту, вже з 1920—1930 років і «переклали» на українську мову. Внаслідок подальшого вживання в адмініструванні практично витіснив назву Угорський Тикич з історичної пам'яті. (пол. Horskoy Tikicz).^{[джерело?]}