Гільєрмо Абаскаль

Ф
Гільєрмо Абаскаль
Особисті дані
Народження 13 квітня 1989(1989-04-13)[1] (35 років)
  Севілья, Іспанія
Громадянство  Іспанія
Позиція нападник
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Абаскаль.

Гільєрмо «Гій» Абаскаль Перес (ісп. Guillermo Abascal Pérez; (13 квітня 1989(1989-04-13), Севілья) — іспанський футбольний тренер, колишній футболіст, який грав на позиції нападника. Головний тренер московського «Спартака»[2].

Виступаючи за «Барселону» та «Севілью» закінчив свою професійну кар'єру футболіста в 19-річному віці. У 28-річному віці розпочав тренерську кар'єру в «К'яссо» у швейцарській Челлендж-лізі та очолив «Лугано» та «Базель» у швейцарській Суперлізі. Він також очолював «Асколі» в італійській Серії B, «Волос» у Суперлізі Греції та московський «Спартак» у Російській Прем'єр-лізі.

Життєпис[ред. | ред. код]

Почав займатися футболом в академії аматорського клубу «Геліополіс». У 2002 році брав участь у дитячому турнірі, де зіграв два матчі та забив сім м'ячів, після чого був запрошений скаутом до академії « Барселони»[3][4][5] . У 2004 році програв конкуренцію і вирішив перейти в академію зі свого рідного міста — Севілью[6]. Професійної кар'єри не мав, виступав у низці аматорських іспанських клубів до 2011 року[7] . Закінчив із професійним футболом у 19-річному віці, бо йому важко ходити на тренування, він не бачив для себе мотивації[8]. Однією з головних причин відходу з футболу стало нерозуміння, чого від нього хочуть домогтися тренери. Абаскаль припускав, що краще розумів гру, оскільки тренувався в Барселоні[9] .

У 18-річному віці вступив до Університету імені Пабло де Олавіда в Севільї[10] . Один рік навчався в португальському Університеті Алгарве, де захистив магістерську дисертацію на тему фізичної підготовки та реабілітації футболістів після травм[11][12] . Крім футболу також займався карате та водними видами спорту — каякінгом та віндсерфінгом, а також ходив на тренерські курси[9] . Ці захоплення з'явилися у нього під час навчання в університеті на фахівця з реабілітації після футбольних травм. Під час навчання в Португалії організував університетську команду з іспанців «Ерасмус», де виступав як тренер, що грає, і виграв один з університетських турнірів[9][11] .

Крім рідної іспанської мови, Абаскаль також володіє португальською, французькою, англійською та італійською мовами[11] . Дядько Гільєрмо — регбіст, виступав за збірну Іспанії[13] .

Тренерська кар'єра[ред. | ред. код]

Ранні роки[ред. | ред. код]

У 2012 році після отримання диплому почав працювати в « Севільї». Спочатку працював із молодіжними командами, в яких обіймав посади тренера з фізичної підготовки, асистента та керівника відділу молоді[14] . У липні 2014 року привернув увагу тренера основної команди — Унаї Емері, який запросив Абаскаля відеоаналітиком до свого штабу, в якому він працював до червня 2016 року[14] . У липні 2016 року розпочав самостійну тренерську кар'єру, очоливши молодіжну команду «Севільї», з якою пропрацював до червня 2017 року[15][6] . Через замалу заробітну плату в «Севільї», він разом із тренерами з академії « Бетіса» створив свою академію[11] .

«Кьяссо» та «Лугано»[ред. | ред. код]

12 червня 2017 року Абаскаль був призначений на посаду головного тренера швейцарського клубу « К'яссо», якому потім допоміг зберегти прописку у суперлігі країни . Але незабаром у нього погіршилися стосунки з керівництвом команди, яке він звинуватив у поганому фінансуванні[16] . 4 квітня 2018 року після шести поразок в останніх восьми матчах Гільєрмо було звільнено[17] . Через шість днів він був призначений в інший швейцарський клуб — « Лугано» з контрактом до кінця сезону 2017/2018 років[4][18] . На момент приходу клуб займав дев'яте місце в таблиці і йому загрожував виліт, але Абаскаль вивів «Лугано» на восьму позицію з відставанням у три очки від місця, що давало можливість участі в Лізі Європи через кваліфікаційний раунд. У останньому турі команда зіграла внічию з « Базелем» 2:2, програючи 0:2, але після гри президент «Лугано» Анжело Рензетті не потис руку тренеру і відправив його у відставку[19] .

«Асколі», «Волос» та «Базель»[ред. | ред. код]

У сезоні 2018/2019 років обіймав посаду заступника технічного секретаря у « Кадісі»[20] . Влітку 2019 року був призначений головою молодіжного департаменту італійського « Асколі», де паралельно очолював молодіжну команду[21] . У сезоні 2019/2020 років привів команду до перемоги Прімавері 2[20] . 27 січня 2020 року Паоло Дзанетті був звільнений з посади головного тренера основної команди і Абаскаля призначили виконувачем обов'язків[22] . Керував «Асколі» в одному матчі, в якому його клуб розгромив « Ліворно» (3:0)[23] . Після призначення Роберто Стеллоне новим тренером повернувся до молодіжної команди. Але 16 квітня 2020 року, після того, як Стеллоне був звільнений після двох місяців роботи, Абаскаль став новим головним тренером першої команди[24] . Після двох поразок у двох матчах, після відновлення сезону через COVID-19, 22 червня 2020 року достроково був звільнений зі своєї посади[25] .

У червні 2021 року очолив грецький « Волос»[26], де працював до грудня цього ж року. В січні 2022 року став асистентом тренера «Базеля» Патріка Рахмена[27] . 21 лютого 2022 року, через чотири тури, Рахмена було звільнено і Абаскаля призначили виконувачем обов'язків, за підсумками сезону 2021/2022 разом з клубом став володарем срібних медалей національного чемпіонату[28] . Керівництво «Базеля» очікувало від тренера більшого у плані результатів та гри, тому після сезону йому запропонували посаду головного тренера в молодіжній команді, але незабаром контракт був розірваний з ініціативи Абаскаля[11] .

«Спартак» (Москва)[ред. | ред. код]

Абаскаль керує «Спартаком» у матчі проти « Оренбурга»

10 червня 2022 року 33-річний фахівець був представлений як головний тренер московського «Спартака» після відставки італійця Паоло Ванолі[12] . Контракт Абаскаля з клубом було підписано на два роки[29] . Іспанець став третім у списку наймолодших тренерів в історії Російської прем'єр-ліги, молодшими були лише Володимир Газзаєв та Бахва Тедеєв, також Абаскаль став наймолодшим наставником червоно-білих за російський період[30] . Разом з ним до тренерського штабу «Спартака» увійшли: асистенти — Карлос Марія Вальє Морено та Володимир Слішкович, тренери з фізичної підготовки — Фернандо Перес Лопес та Олександр Зайченко, а також тренер воротарів Василь Кузнєцов[31] .

23 червня 2022 року провів своє перше тренування на чолі клубу на передсезонному зборі[32] . Перший матч на чолі «Спартака» провів 9 липня 2022 року в матчі за Суперкубок Росії проти петербурзького «Зеніту», в якому команда пропустила чотири м'ячі[33] . Першу перемогу з клубом здобув 23 липня 2022 в матчі 2-го туру чемпіонату Росії проти « Краснодара» (4:1)[34] . У перших трьох турах чемпіонату Росії «Спартак» під керівництвом Абаскаля забив дев'ять м'ячів, що стало найкращим результатом з сезону 1995 року, також клуб набрав сім очок — це найкращий старт клубу з сезону 2012/2013 років[35] . 14 серпня 2022 року в матчі 5-го туру чемпіонату Росії клуб розгромив « Сочі» (3:0) і одноосібно очолив турнірну таблицю вперше з сезону 2020/2021 року[36], також «Спартак» першим в історії чемпіонату Росії досяг позначки в 500 перемог[37] .

29 вересня 2022 року в матчі 3-го туру групового етапу Кубка Росії був обіграний петербурзький «Зеніт» (3:0), це стала перша перемога «Спартака» над «Зенітом» з 2017 року[38] . «Спартак» вперше з 2006 року обіграв «Зеніт» з різницею в три м'ячі[39] . Петербуржці перервали свою серію з 21 матчу без поразок проти московських команд, також «Зеніт» вперше за п'ять років програв у матчах проти російських команд[40] . 30 жовтня 2022 року «Спартак» у 15-му турі чемпіонату Росії обіграв московське «Торпедо» (1:0), провівши найкраще перше коло за кількістю набраних очок (32 очки) з останнього чемпіонського сезону (2016/2017 років). Також червоно-білі провели один із найкращих перших кіл по забитих голах (37), лише 1993-го (40) та 1994-го (39) вони відправили у ворота суперників більше м'ячів[41] . 12 листопада 2022 року команда в гостьовому матчі 17-го туру чемпіонату Росії обіграла « Локомотив» (2:1) і вперше з сезону 2011/2012 років виграла обидва матчі у московського клубу[42] . «Спартак» продовжив свою серію без поразок до 11 матчів, за цей час червоно-білі здобули дев'ять перемог і двічі зіграли внічию[43] . Також «Спартак» уперше з 2018 року виграв останній зимовий тур та пішов на зимову паузу на другому місці[44] .

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Transfermarkt.de — 2000.
  2. ↑ Бывший наставник «Базеля» Абаскаль назначен на должность главного тренера «Спартака». metaratings.ru (рос.). 6 жовтня 2022. Процитовано 10 червня 2022.
  3. ↑ Новый главный тренер «Спартака» Абаскаль: «В „Барселоне“ меня научили чувствовать футбол» (рос.). Газета.ru. 10 червня 2022. Процитовано 10 червня 2022.
  4. ↑ а б Guillermo Abascal, un juego de niños. marca.com (ісп.). 29 вересня 2018. Процитовано 10 червня 2022.
  5. ↑ Дмитрий Зимин (10 червня 2022). «Он очень юный, выглядит почти как мальчик». 7 фактов о новом главном тренере «Спартака» (рос.). championat.com. Процитовано 10 червня 2022.
  6. ↑ а б De una cantera de Primera División a ser entrenador en Suiza: La globalidad del fútbol en DFC (ісп.). Futbol para todos. 10 жовтня 2017. Процитовано 10 червня 2022.
  7. ↑ Новый тренер «Спартака» Абаскаль: «Спас „Лугано“ от зоны вылета, проиграл 6 из 11 матчей в Греции, поднял „Базель“ с 3-го места на 2-е». Sports.ru (рос.). Процитовано 10 червня 2022.
  8. ↑ Никита Борискин (10 червня 2022). «Спартак» снова чудит. «Народную команду» доверили 33-летнему иностранцу без титулов. sportbox.ru (рос.). Процитовано 10 червня 2022.
  9. ↑ а б в «Я скорее проиграю, чем изменю себе». Кто такой новый тренер «Спартака» (рос.). РБК Спорт. 10 червня 2022. Процитовано 10 червня 2022.
  10. ↑ 'Guille' Abascal, un sevillano que empieza a brillar en los banquillos suizos (ісп.). Mundo Deportivo. 6 вересня 2017. Процитовано 10 червня 2022.
  11. ↑ а б в г д Тренер на лето. Сколько продержится в «Спартаке» ученик Эмери?. LiveSport.ru (рос.). 10 червня 2022. Процитовано 11 червня 2022.
  12. ↑ а б Гильермо Абаскаль — новый главный тренер «Спартака»! (рос.). Футбольный клуб «Спартак Москва». 10 червня 2022. Процитовано 10 червня 2022.
  13. ↑ Тренер «Спартака» Абаскаль признался в любви к регби (рос.). Sportbox. 18 серпня 2022. Процитовано 23 серпня 2022.
  14. ↑ а б Овен с правильным именем. Что важно знать о новом тренере «Спартака» (рос.). РИА Новости Спорт. 10 червня 2022. Процитовано 10 червня 2022.
  15. ↑ Чем известен Гильермо Абаскаль. kommersant.ru (рос.). 10 червня 2022. Процитовано 10 червня 2022.
  16. ↑ Chiasso-Abascal: una rottura prevedibile. ticinonews.ch (італ.). 4 квітня 2018. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 10 червня 2022.
  17. ↑ Il Chiasso silura Guillermo Abascal. rsi.ch (італ.). 3 квітня 2018. Процитовано 10 червня 2022.
  18. ↑ Guillermo Abascal alla guida del FC Lugano (італ.). FC Lugano. 10 квітня 2018. Процитовано 10 червня 2022.
  19. ↑ Добро пожаловать в ад, мистер Абаскаль. «Спартак» назначил нового тренера. sport-express.ru (рос.). 10 червня 2022. Процитовано 11 червня 2022.
  20. ↑ а б Futbol | Guille Abascal. guilleabascal (ісп.). Процитовано 3 липня 2022.
  21. ↑ Andrea Ferretti (7 липня 2019). Ascoli, settore giovanile: da Lugano arriva Perez, ha lavorato nel Barcellona (італ.). Cronache Picene. Процитовано 10 червня 2022.
  22. ↑ Comunicato: esonero per Paolo Zanetti (італ.). Ascoli Calcio. 27 січня 2020. Архів оригіналу за 27 січня 2020. Процитовано 10 червня 2022.
  23. ↑ Livorno vs. Ascoli. soccerway.com (англ.). 1 лютого 2020. Процитовано 10 червня 2022.
  24. ↑ Guillermo Abascal nuovo tecnico della prima squadra (італ.). Ascoli Calcio. 16 квітня 2020. Архів оригіналу за 9 травня 2020. Процитовано 10 червня 2022.
  25. ↑ Abascal non e’ piu’ allenatore dell’Ascoli (італ.). Ascoli Calcio. 22 червня 2020. Архів оригіналу за 26 червня 2020. Процитовано 10 червня 2022.
  26. ↑ Αμπασκάλ: «Θέλω να πετύχω κάτι σημαντικό με τον Βόλο». sport-fm.gr (гр.). 11 червня 2021. Процитовано 10 червня 2022.
  27. ↑ «Спартак» возглавил ученик Унаи Эмери. Что нужно знать о 33-летнем испанце Абаскале. sport24.ru (рос.). 10 червня 2022. Процитовано 10 червня 2022.
  28. ↑ Der FCB trennt sich von Patrick Rahmen. fcb.ch (нім.). 21 лютого 2022. Процитовано 10 червня 2022.
  29. ↑ Контракт футбольного тренера Абаскаля со «Спартаком» рассчитан на два года (рос.). ТАСС. 12 червня 2022. Процитовано 12 червня 2022.
  30. ↑ «Один из самых многообещающих тренеров Европы». Испанец Абаскаль возглавил «Спартак». tass.ru (рос.). 10 червня 2022. Процитовано 10 червня 2022.
  31. ↑ Гильермо Абаскаль — на «Открытие Банк Арене» (рос.). Футбольный клуб «Спартак Москва». 17 червня 2022. Процитовано 17 червня 2022.
  32. ↑ Первая тренировка Абаскаля, Жигулёв — на просмотре (рос.). Футбольный клуб «Спартак Москва». 22 червня 2022. Процитовано 22 червня 2022.
  33. ↑ Зенит — Спартак (4:0) 9 июля. Суперкубок России. 2022. Протокол матча. sportbox.ru (рос.). 9 липня 2022. Процитовано 9 липня 2022.
  34. ↑ Илья Никульников (23 липня 2022). Гильермо Абаскаль оценил первую победу «Спартака» в новом сезоне РПЛ. championat.com (рос.). Процитовано 9 серпня 2022.
  35. ↑ «Спартак» в первых трёх турах чемпионата России забил 9 мячей. Это лучший результат за 27 лет. metaratings.ru (рос.). 31 липня 2022. Процитовано 9 серпня 2022.
  36. ↑ Айнур Шаймарданов (14 серпня 2022). «Спартак» стал единоличным лидером РПЛ впервые с сезона-2020/2021. championat.com (рос.). Процитовано 17 серпня 2022.
  37. ↑ «Спартак» первым в истории чемпионата России достиг отметки в 500 побед. sport-express.ru (рос.). 14 серпня 2022. Процитовано 17 серпня 2022.
  38. ↑ «Спартак» выиграл у «Зенита» впервые с 2017 года. Sports.ru. 29 вересня 2022. Процитовано 29 вересня 2022.
  39. ↑ Мозговой, Антон (29 вересня 2022). «Спартак» обыграл «Зенит» с разницей в три мяча впервые с 2006 года. www.championat.com (рос.). Процитовано 29 вересня 2022.
  40. ↑ «Зенит» разгромно проиграл на внутренней арене впервые за почти 5 лет. sport24.ru (рос.). 29 вересня 2022. Процитовано 29 вересня 2022.
  41. ↑ «Спартак» провёл лучший первый круг по набранным очкам с последнего чемпионского сезона. sport24.ru (рос.). 30 жовтня 2022. Процитовано 30 жовтня 2022.
  42. ↑ «Спартак» впервые за 10 лет выиграл оба матча в сезоне у «Локомотива» в РПЛ. Soccer.ru (рос.). 12 листопада 2022. Процитовано 12 листопада 2022.
  43. ↑ «Спартак» не проигрывает 11 матчей подряд — 9 побед и 2 ничьих. Sports.ru. 12 листопада 2022. Процитовано 12 листопада 2022.
  44. ↑ «Спартак» лучше уходил на зимний перерыв только при Каррере, а выиграл последний тур года впервые с 2018-го. metaratings.ru (рос.). 11 грудня 2022. Процитовано 12 листопада 2022.

Посилання[ред. | ред. код]

Спорт
Нормативний контроль
«Базель» – Тренери

Гамфріс (1913–14) · Бройніг (1922–23) · Кертес (1928–30) · Путцендоплер (1930–31) · Гафтль (1931–32) · Курц (1932–33) · Гайст (1933–34) · Кон (1934) · Рімке (1934–35) · Кернер (1935–37) · Жаккар (1937–39) · Дітріх (1939) · Галлер (1939–40) · Рупф (1940–43) · Вольф (1943–46) · Баррас (1946) · Шалль (1946–47) · Гуфшмід (1947–52) · Бадер (1952–55) · Дюрр (1955) · Шароші (1955–1957) · Штріттіх (1957–1958) · Бадер (1958–59) · Вінце (1959–61) · Соботка (1961–65) · Бентгаус (1965–82) · Ольгаузер (1982–83) · Кюннеке (1983–84) · Мюллер (1984–85) · Бентгаус (1985–87) · Зігенталер (1987–90) · Кюннеке (1990–92) · Одерматт (1992) · Рамен (1992) · Рауш (1992–93) · Андрі (1993–95) · Шваб (1995) · Енгель (1995–97) · Германн (1997) · Андраккіо (1997) · Бергер (1997) · Андраккіо (1997) · Матез (1997–99) · Шеллібаум (1999) · Гросс (1999–2009) · Фінк (2009–11) · Фогель (2011–12) · Якін (2012–14) · Соза (2014–15) · Фішер (2015–17) · Віккі (2017–18) · Фрай (2018) · Коллер (2018–20) · Сфорца (2020–21) · Рамен (2021–22) · Абаскаль (2022) · Фрай (2023) · Фогель (2023) · Шульц (2023) · Фогель (2023) · Челестіні (2023–)

Фівебр (1936) · Козлов (1936) · Квашнін (1937–1938) · Попов (1938–1939) · Горохов (1940) · Попов (1941) · Горохов (1942–1943) · Квашнін (1944) · Ісаков (в. о.) (1945) · Вольрат (1945–1947) · Квашнін (1948) · Дангулов (1949–1951) · Глазков (1951) · Соколов (1952–1954) · Гуляєв (1955–1959) · Симонян (1960–1965) · Гуляєв (1966) · Сальников (1967) · Симонян (1967–1972) · Гуляєв (1973–1975) · Крутиков (1976) · Бєсков (1977–1988) · Романцев (1989–1995) · Ярцев (1996) · Романцев (1996–2003) · Чернишов (2003) · Федотов (в. о.) (2003) · Скала (2004) · Старковс (2004–2006) · Федотов (2006–2007) · Черчесов (2007–2008) · Ледяхов (в. о.) (2008) · Лаудруп (2008–2009) · Карпін (2009–2012) · Емері (2012) · Карпін (2012–2014) · Якін (2014–2015) · Аленічев (2015–2016) · Каррера (2016–2018) · Ріанчо (в.о) (2018) · Кононов (2018–2019) · Кузнецов (в.о) (2019) · Тедеско (2019–2021) · Віторія (2021) · Ванолі (2022) · Абаскаль (2022–)

«Спартак» (Москва) — поточний склад
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гільєрмо_Абаскаль&oldid=41386487