Гусін Андрій Леонідович
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Андрій Леонідович Гусін | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 11 грудня 1972[1][2][3] | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Золочів, Львівська область, Українська РСР, СРСР | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Смерть | 17 вересня 2014 (41 рік) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Чайки, Києво-Святошинський район, Київська область, Україна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Поховання | Байкове кладовище | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 188 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вага | 80 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  СРСР Україна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | півзахисник | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Звання, нагороди | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Нагороди |  | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| * Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ** Тільки на посаді головного тренера. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Андрі́й Леоні́дович Гу́сін (11 грудня 1972, Золочів, Львівська область, Україна — 17 вересня 2014, Чайки, Києво-Святошинський район, Україна) — український футболіст, семиразовий чемпіон України у складі «Динамо».
Життєпис[ред. | ред. код]
Батько Андрія був спортсменом, мама — легкоатлеткою. Закінчив Львівський інститут фізкультури. Після виступів за нижчолігові команди його запросили до львівських «Карпат». Дебютував у вищій лізі 6 вересня 1992 року. Того сезону львівська команда дійшла до фіналу Кубка України, де програла «Динамо» (Київ). Вже у наступному сезоні футболіста запросили до київського «Динамо».
Андрій Гусін на початку кар'єри грав у нападі і забивав досить регулярно. Але конкуренція у найсильнішому клубі України була серйозною, тому гравець 2 роки виступав тільки за першолігове «Динамо-2». Лише після того, як уродженець Золочева потрапив до головної команди «Динамо» наставник Валерій Васильович Лобановський твердо вирішив поставити Гусіна на місце опорного півоборонця. Саме на цій позиції футболіст здобував титули у складі киян і успішно грав за збірну України, де першу гру провів ще 2 червня 1993 року в Загребі з Хорватією (поразка 1:3).
Ключовими були його м'ячі у відбіркових іграх до чемпіонату світу 2006. У самісінькому кінці матчу проти греків у Афінах його «слаломний» прохід завершився єдиним голом у ворота господарів — 0:1. Перемога остаточно закріпила за командою Блохіна впевнене 1 місце у групі.
За досягнення високих спортивних результатів на чемпіонаті світу 2006 в Німеччині нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
На чемпіонаті світу 2006 у Німеччині 33-річний Андрій Гусін узяв участь у всіх 5 іграх. Тоді півзахисник вже завершував виступи — останнім його клубом були самарські «Крилья Совєтов». У червні 2007 року він став помічником головного тренера (тренер-гравець) у «Сатурні» (Раменське)[4] і перший матч у ранзі гравця провів там у кінці березня 2008 року.[5]
З 2010 року — асистент тренера у російському «Анжі».
У грудні 2010 року призначений старшим тренером «Динамо-2» (Київ)[6]. Влітку 2013 був звільнений з цієї посади після того, як команда ледь не вилетіла з Першої ліги. У липні 2013 року увійшов у штаб російського клубу «Крилья Совєтов»[7], а 8 серпня перейшов до «Анжі».
Був одруженим, мав трьох дітей. Дружина Христина — дизайнер.
Загинув 17 вересня 2014 року на автодромі «Чайка» під Києвом, не впоравшись із керуванням мотоциклом.[8]. Андрій виїхав на кільцеву доріжку автомобільної дороги і на одному з віражів вилетів із сідла. Травми були несумісні з життям. Похований 19 вересня на Байковому кладовищі (ділянка № 52а).
Титули та досягнення[ред. | ред. код]
- Чемпіон України: 1997, 1998, 1999, 2000, 2001, 2003 та 2004
- Кубок України: 1998, 1999, 2000 і 2003
- Суперкубок України: 2004
- Учасник і чвертьфіналіст чемпіонату світу: 2006
Статистики клубної кар'єри[ред. | ред. код]
| Сезон | Клуб | Чемпіонат | Єврокубки | ||
|---|---|---|---|---|---|
| Ігри | Голи | Ігри | Голи | ||
| 1991 | «Карпати» Кам'янка-Бузька | 2 | 0 | — | — |
| 1992 | «Газовик» Комарно | 16 | 3 | — | — |
| 1992/93 | «Карпати» Львів | 17 | 4 | — | — |
| 1993/94 | «Динамо-2» Київ | 12 | 5 | — | — |
| 1994/95 | «Динамо-2» Київ | 34 | 21 | — | — |
| 1995/96 | «ЦСКА-Борисфен» | 27 | 9 | — | — |
| 1996/97 | «Динамо» Київ | 13 | 3 | — | — |
| 1997/98 | «Динамо» Київ | 28 | 2 | 11 | 2 |
| 1998/99 | «Динамо» Київ | 26 | 5 | 13 | 0 |
| 1999/00 | «Динамо» Київ | 27 | 5 | 12 | 1 |
| 2000/01 | «Динамо» Київ | 9 | 1 | 7 | 1 |
| 2001/02 | «Динамо» Київ | 16 | 2 | 3 | 0 |
| 2002/03 | «Динамо» Київ | 28 | 1 | 11 | 0 |
| 2003/04 | «Динамо» Київ | 12 | 2 | 1 | 0 |
| 2004/05 | «Динамо» Київ | 11 | 1 | 4 | 0 |
| Всього за «Динамо» | 170 | 22 | 62 | 4 | |
| 2005 |  «Крила Рад» Самара | 26 | 7 | 4 | 2 |
| 2006 | «Крила Рад» Самара | 13 | 2 | — | — |
| Всього за «Крила Рад» | 39 | 9 | 4 | 2 | |
| 2007 | «Сатурн» Раменське | — | — | — | — |
| 2008 | «Сатурн» Раменське | 13 | 0 | 3 | 0 |
| Всього за «Сатурн» | 13 | 0 | 3 | 0 | |
Пам'ятник у Києві[ред. | ред. код]
17 вересня 2017 року у Києві на Байковому кладовищі відкрито пам'ятник знаменитому футболісту[9].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Transfermarkt.de — 2000.
- ↑ BDFA
- ↑ FBref
- ↑ Гусин — тренер «Сатурна» (вебсторінка «Сатурна», 8 червня 2007) [Архівовано 28 вересня 2007 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Гусин рад вернуться на поле (football.ua) [Архівовано 2 квітня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Андрій Гусин очолив «Динамо-2»[недоступне посилання]
- ↑ Офіційно: Гусін увійшов у тренерський штаб «Крильєв Совєтов». Архів оригіналу за 28 липня 2013. Процитовано 26 липня 2013.
- ↑ Загинув футболіст Андрій Гусін
- ↑ У Києві відкрили пам'ятник Андрію Гусіну /Укрінформ, 17.09.2017/. Архів оригіналу за 18 вересня 2017. Процитовано 17 вересня 2017.
Джерела та література[ред. | ред. код]
- Франков А. В. Футбол по-украински — Харьков: Книжный клуб семейного досуга, 2006. — 224 с.
- Футбол. — 2006. — спецвипуск № 06 (53), 18 травня. (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Реєстр матчів гравця на офіційному сайті ФФУ
- Андрій Гусін. Життя на максимальній швидкості [Архівовано 20 вересня 2014 у Wayback Machine.]
- Ігри та голи за національну збірну [Архівовано 23 листопада 2006 у Wayback Machine.]
- Профіль на сторінці «Сатурна» [Архівовано 6 травня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
- Виступи за збірну на сайті Футбольна Україна [Архівовано 15 липня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- Статистики Гусіна на сторінці «Крильєв Совєтов» [Архівовано 3 травня 2006 у Wayback Machine.] (рос.)
- Мирон Маркевич: «Отец схватил Гусина в охапку и увез к Суркисам» [Архівовано 18 вересня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
|
| |||||||
| |||||