Густав Фехнер
| Gustav Fechner | |
|---|---|
| нім. Gustav Theodor Fechner | |
 | |
| Ім'я при народженні | нім. Gustav Theodor Fechner |
| Народився | 19 квітня 1801[1][2][…] Жаркі-Великі, Ґміна Тшебель, Жарський повіт, Любуське воєводство, Республіка Польща[4][5][6] |
| Помер | 18 листопада 1887[1][2][…] (86 років) Лейпциг, Королівство Саксонія, Німецька імперія[7][8][…] |
| Країна | .svg){kind=small} Королівство Пруссія |
| Національність | німець |
| Діяльність | фізик, психолог, статистик, викладач університету, філософ, перекладач, письменник |
| Alma mater | Лейпцизький університет |
| Галузь | психологія |
| Заклад | Лейпцизький університет |
| Відомі учні | Рудольф Герман Лотце |
| Аспіранти, докторанти | Kohnd[10] |
| Членство | Саксонська академія наук Леопольдина[11] Прусська академія наук Туринська академія наук[6] |
| Відомий завдяки: | психофізика |
| Брати, сестри | Mathilde Kietzd Emilie Kuntzed |
| Нагороди | |
 Густав Фехнер у Вікісховищі | |
Теодор Густав Фехнер (нім. Gustav Theodor Fechner; 19 квітня 1801 — 18 листопада 1887) — німецький фізик, філософ, засновник психофізики. Його погляди значною мірою вплинули на багатьох вчених та філософів XX століття, зокрема на Зигмунда Фройда.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 19 квітня 1801 року у Грос-Зерхені поблизу Мускаї. Його батько, який успадкував від діда посаду сільського пастора, помер, коли хлопчикові було п'ять років. Фехнера виростив дядько, також пастор; хлопець закінчив гімназію в Сорау, потім медико-хірургічну академію в Дрездені. У віці 16 років був зарахований на медичний факультет Лейпцизького університету. Ступінь доктора медицини Фехнер отримав 1822 року. Протягом 12 років заробляв на життя перекладами довідників з фізики і хімії, а також читав лекції в університеті і публікував результати своїх фізичних досліджень. У 1834 став професором фізики Лейпцизького університету.
1838 року Фехнер опублікував роботу, присвячену сприйняттю кольору, а 1839 року дослідження з проблеми зорових післяобразів (зорових відчуттів, що зберігаються після припинення дії подразника).
У 1840-і роки Фехнер запропонував теорію панпсихізму. Вчений вважав, що події в матеріальному світі є аспектом єдиної духовної субстанції. Це вчення Фехнер називав Tagesansicht (денним поглядом) на відміну від сучасного йому матеріалізму — Nachtansicht (нічного погляду). У своїх працях Фехнер неодноразово опонував матеріалізму, починаючи з Книжечки про замогильне життя (Das Buchlein vom Leben nach dem Tode, 1836) до Денного бачення проти нічного бачення (Die Tagesansicht gegenber der Nachtansicht, 1879). Найвідоміші роботи Фехнера — Нанна, або психічне життя рослин (Nanna, oder des Seelenleben der Pflanzen, 1848) і Зенд-Авеста, або явища небес і майбутнього життя (Zend-Avesta, oder ber die Dinge des Himmels und des Jenseits, 1851). Остання робота містила програму розвитку психофізіки, нового наукового напряму, який, згідно з Фехнером, мав вирішити проблему душі і тіла, встановивши функціональний взаємозв'язок між духовним і матеріальним світами.
Результати дискусій з вимірювання психічних явищ, експериментальним методам і виявленим закономірностям були узагальнені Фехнером в 1860 році в його класичній праці Елементи психофізіки (Elemente der Psychophysik).
1865 року з'явилася перша публікація Фехнера, присвячена вимірюванню естетичного сприйняття, а в 1876 вийшла класична праця Введення в естетику (Vorschule der Aesthetik). У 1877 Фехнер опублікував роботу На тему психофізіки (In Sachen der Psychophysik), а в 1882 Перегляд принципів психофізіки (Revision der Hauptpunke der Psychophysik).
Помер Фехнер в Лейпцизі 18 листопада 1887.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ http://psy2.ucsd.edu/~link/Link%20fechner%20ECS%202006.pdf
- ↑ http://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1002/0470018860.s00655/full
- ↑ а б www.accademiadellescienze.it
- ↑ Фехнер Густав Теодор // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ http://muse.jhu.edu/journals/monatshefte/v105/105.4.kita.pdf
- ↑ http://muse.jhu.edu/journals/monatshefte/v105/105.4.kita.html
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ https://www.leopoldina.org/fileadmin/redaktion/Mitglieder/CV_Fechner_Gustav_Theodor_D.pdf
Література[ред. | ред. код]
- Wilhelm Windelband.. Fechner, Gustav Theodor // Allgemeine Deutsche Biographie. Leipzig, 1910, Band 55, S. 756–763.
- Gerhard Hennemann. Fechner, Gustav Theodor. // Neue Deutsche Biographie. Berlin, 1961, Band 5, S. 37 f. (Digitalisat).
- Irene Altmann: Bibliographie Gustav Theodor Fechner. Verlag im Wissenschaftszentrum, Leipzig 1995, ISBN 3-930433-03-6.
- Hans-Jürgen Arendt: Gustav Theodor Fechner, ein deutscher Naturwissenschaftler und Philosoph im 19. Jahrhundert. Lang, Frankfurt am Main 1999, ISBN 3-631-35337-5.
- Ulla Fix, Irene Altmann (Hrsg.): Fechner und die Folgen außerhalb der Naturwissenschaften. Interdisziplinäres Kolloquium zum 200. Geburtstag Gustav Theodor Fechners. Niemeyer, Tübingen 2003, ISBN 3-484-70041-6.
- Michael Heidelberger: Die innere Seite der Natur. Gustav Theodor Fechners wissenschaftlich-philosophische Weltauffassung. Klostermann, Frankfurt am Main 1993, ISBN 3-465-02590-3.
- Michael Heidelberger: Nature from Within: Gustav Theodor Fechner and His Psychophysical Worldview. University of Pittsburgh Press, Pittsburgh 2004, ISBN 0-8229-4210-0 (Übersetzung des vorigen Titels, mit leichten Änderungen und einem Zusatzkapitel).
- Bruno Leisering: Studien zu Fechners Metaphysik der Pflanzenseele. Weidmann, Berlin 1907 (Digitalisat)
- Johannes Emil Kuntze: Gustav Theodor Fechner (Dr. Mises). Ein deutsches Gelehrtenleben. Breitkopf und Härtel, Leipzig 1892 (von Fechners Neffen verfasste Biografie mit Dokumenten).
- Kurd Laßwitz: Gustav Theodor Fechner. Frommanns, Stuttgart 1896. Werkausgabe Bd. II/5, Dieter von Reeken, Lüneburg 2008, ISBN 978-3-940679-31-4.
- Willy Pastor: Gustav Theodor Fechner und die durch ihn erschlossene Weltanschauung. Georg Heinrich Meyer, Leipzig / Berlin 1901
- Petra Lennig: Von der Metaphysik zur Psychophysik. Gustav Theodor Fechner (1801–1887). Verlag Peter Lang, Bern 1994, ISBN 3-631-46572-6.
- Andreas Baranowski: Abwehr von Transzendenz. Gustav Theodor Fechner und der animalische Magnetismus. Superbia Verlag, Leipzig 2012, ISBN 978-3-937554-52-5.
Посилання[ред. | ред. код]
- Фешнер // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
