Гусеницеїд чорнощокий
| Гусеницеїд чорнощокий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
;_Restinga_de_Bertioga_State_Park,_S%C3%A3o_Paulo,_Brazil.jpg) Самець | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Conopophaga melanops (Vieillot, 1818) | ||||||||||||||||
 Мапа поширення виду | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Гусеницеїд чорнощокий[2] (Conopophaga melanops) — вид горобцеподібних птахів родини гусеницеїдових (Conopophagidae).
Поширення[ред. | ред. код]
Ендемік Бразилії. Поширений вздовж атлантичного узбережжя від Параїби до штату Санта-Катарина.
Опис[ред. | ред. код]
Дрібний птах, завдовжки 10,5-12 см, вагою до 20 г. Тіло пухке з великою сплющеною головою, коротким конічним дзьобом, короткими і закругленими крилами, квадратним хвостом та міцними ногами. В забарвленні присутній чіткий статевий диморфізм. У самців верхня частина голови помаранчева, лицьова маска чорна. Горло, груди та черево сірі з блакитним відтінком. Спина, крила та хвіст коричневі. У самиць вершина голови руда, лицьова маска сіро-коричнева зі світло-сірою надбрівною смугою, горло світло-жовте, груди і черево помаранчево-коричневі.
Спосіб життя[ред. | ред. код]
Мешкає у бразильському атлантичному лісі з густим підліском та численними епіфітами. Трапляється поодинці або парами. Активний вдень. Більшу частину дня сидить на нижніх гілках чагарників, чатуючи на здобич. Живиться комахами та іншими дрібними безхребетними. Моногамні птахи. Сезон розмноження припадає жовтень та листопад. Самиця будує чашоподібне між гілками чагарників на висоті до півметра над землею. У кладці 2—3 яйця. Насиджують обидва партнери по черзі. Інкубація триває 15 днів. Піклуванням про пташенят займаються обидва батьки. Приблизно через три тижні після вилуплення пташенята покидають гніздо, але батьки годують їх ще впродовж 20 днів.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2018). Conopophaga melanops: інформація на сайті МСОП (версія 2019.3) (англ.) 4 грудня 2019
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Посилання[ред. | ред. код]
- Black-cheeked gnateater videos [Архівовано 26 січня 2013 у Archive.is] on the Internet Bird Collection
- Black-cheeked gnateater photo gallery [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.] VIREO
 | Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
