Гурський Анатолій Іванович
| Гурський Анатолій Іванович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився | 27 липня 1936 Великі Осняки, Ріпкинський район, Чернігівська область, Українська СРР, СРСР | |||
| Помер | 8 липня 2018 (81 рік) Житомир, Україна | |||
| Громадянство |  СРСР Україна | |||
| Діяльність | актор театру | |||
| Alma mater | Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (1960) | |||
| Вчителі | Харченко Василь Іванович | |||
| Заклад | Чернігівський обласний академічний український музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка, Рівненський обласний академічний український музично-драматичний театр, Волинський обласний академічний музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка і Житомирський обласний український музично-драматичний театр імені Івана Кочерги | |||
| У шлюбі з | Гурська Нонна Василівна | |||
| Нагороди та премії | ||||
  | ||||
| | ||||
Анатолій Іванович Гу́рський (27 липня 1936, Великі Осняки, Ріпкинський район, Чернігівська область, Українська СРР, СРСР — 8 липня 2018, Житомир, Україна) — український актор театру. Народний артист Української РСР (1990). Заслужений артист Української РСР (1974)[1]. Чоловік актриси Нонни Гурської.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 27 липня 1936 року в селі Великих Осняках (нині Чернігівський район Чернігівської області, Україна). 1960 року закінчив Київський інститут театрального мистецтва, навчався зокрема у Василя Харченка.
Упродовж 1960—1971 років працював у Чернігівському українському музично-драматичному театрі; у 1971—1981 роках — у Рівненському українському музично-драматичному театрі; у 1981—1993 — у Волинському музично-драматичному театрі; з 1993 року — в Житомирському українському музично-драматичному театрі.
Помер у Житомирі 8 липня 2018 року[1].
Ролі[ред. | ред. код]
- Роман, Гнат («Сто тисяч», «Безталанна» Івана Карпенка-Карого);
- Борис, Микита («Доки сонце зійде, роса очі виїсть», «Титарівна» Марка Кропивницького);
- Незнамов, Паратов («Без вини винні», «Безприданниця» Олександра Островського);
- Мендель Крик («Биндюжник і король» за п'єсою Ісака Бабеля «Занепад»);
- Наливайко (за романом «Наливайко» Івана Ле);
- Михайло Гурман («Украдене щастя» Івана Франка);
- Банко («Макбет» Вільяма Шекспіра);
- Карл Моор, Фердинанд («Розбійники», «Підступність і кохання» Фрідріха Шиллера);
- Давидов («Піднята цілина» за Михайлом Шолоховим);
- Міхай Груя («Святая святих» Йона Друце);
- Подкольосін («Женихи» за Миколою Гоголем);
- Гриць («У неділю рано зілля копала» за Ольгою Кобилянською);
- Василь, Гірей («Циганка Аза», «Маруся Богуславка» Михайла Старицького);
- Лестер («Дженні Герхардт» Теодора Драйзера);
- Феб, Фабіано Фабіані («Собор Паризької богоматері», «Марія Тюдор» Віктор Гюго);
- Теодоро («Собака на сіні» Лопе де Веги).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Анатолий Гурский / kino-teatr.ru.(рос.)
Література[ред. | ред. код]
- Гурський Анатолій Іванович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 195. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
- Л. І. Данчук, Ф. М. Дерев'янко. Гурський Анатолій Іванович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 6 : Го — Гю. — 712 с. — ISBN 966-02-3966-1.
|
