Гуронське зледеніння

Wikipedia open wikipedia design.

Гуро́нське зледені́ння — одне з найдавніших і найдовших зледенінь в геологічній історії Землі. Почалось і закінчилось у палеопротерозої. Тривало близько 300 мільйонів років.

Причини[ред. | ред. код]

Причиною цього зледеніння стало виникнення фотосинтезу у ціанобактерій, що виділяли кисень у атмосферу і зрештою призвело до кисневої катастрофи.

Спочатку вивільнений ціанобактеріями кисень зв'язувався з залізом, і атмосфера не змінювалася. З часом більшість вільного заліза окислилося і кисень став потрапляти у повітря. Коли в атмосферу потрапило багато кисню, зменшилась кількість метану, бо він реагував з киснем і перетворився в вуглекислий газ і воду. Таким чином змінився склад атмосфери, зменшилась кількість метаногенів, що ще зменшило надходження метану. Парниковий ефект від концентрації в атмосфері метану зник і температура Землі почала знижуватися.[1]

Гуронське зледеніння також пов'язують із парадоксом слабкого молодого Сонця.

Наслідки[ред. | ред. код]

Збільшення кількості кисню в атмосфері призвело до першого масового вимирання анаеробних організмів, для яких кисень був токсичний. Наступне заледеніння викликало вимирання і самих ціанобактерій.[2]

Закінчення[ред. | ред. код]

Заледеніння закінчилося з відновленням в атмосфері кількості двоокису вуглецю, що знову викликав парниковий ефект. Ймовірно вуглекислий газ потрапив у повітря через вулканічну діяльність Землі.

Датування[ред. | ред. код]

В наукових працях різних палеогляціологів хронологічні рамки зледеніння вказані по різному. Згідно з однією версією[джерело?] воно почалось у сидерії 2,4 мільярда років тому, а закінчилось наприкінці ріасію 2,1 мільярда років тому.

Геологічні свідчення[ред. | ред. код]

Геологічні свідчення найкраще представлено в оголеннях гірських порід на півночі від озера Гурон, за яким і було названо зледеніння. У шарах, які утворились перед зледенінням, було знайдені уламки ураніту і піриту, що свідчить про малий вміст кисню в атмосфері до зледеніння. Після льодовикових відкладів іде шар пісковику, який містить гематит — мінерал, утворення якого свідчить про високий вміст кисню в атмосфері.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Kopp, Robert E.; Kirschvink, Joseph L.; Hilburn, Isaac A.; Nash, Cody Z. (2005-08-09). The Paleoproterozoic snowball Earth: A climate disaster triggered by the evolution of oxygenic photosynthesis. Proceedings of the National Academy of Sciences (en) 102 (32). с. 11131–11136. ISSN 0027-8424. PMID 16061801. doi:10.1073/pnas.0504878102. Процитовано 2018-07-08. 
  2. Plait, Phil (2014-07-28). Poisoned Planet. Slate (en-US). ISSN 1091-2339. Процитовано 2018-07-08. 




This page is based on a Wikipedia article written by contributors (read/edit).
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.

Destek